Без фейків та джинси: Як технологія блокчейн змінить журналістику

Журналісти можуть вийти на новий рівень свободи і взаємодії з читачем завдяки винаходу, який лежить в основі біткойна 

Олексій Шевнін
Заступник головного редактора, редактор відділу "Економіка" "Ділової столиці"
Без фейків та джинси: Як технологія блок…

Depo.ua розібрався, як можна замінити неефективну бізнес-модель медіа, засновану на рекламі, позбутися цензури і фейкових новин за допомогою технології блокчейн, а головне – нарешті звести журналістів і читачів на конкурентному ринку – як продавців і покупців.

Тексти на чужу музику

Щоб жити за рахунок реклами, для преси потрібні високі тиражі, а для інтернет-ЗМІ – відвідуваність. Зокрема, веб-редакції змушені підлаштовуватися під правила гри пошукових систем чи соцмереж (витрачаючись на CEO та SMM). Вартість реклами у виданні також залежить від його іміджу, але більшість ресурсів роблять легшу ставку – на відвідуваність і в гіршому випадку генерують пустий, але "клікабельний" контент. Тут проблема саме у джерелі доходу – рекламі, яка, до речі, може бути прихованою (джинсою). З погляду бізнесу, інформувати, захоплювати і втримувати читача – проміжна мета, а головна – конвертувати кліки у гроші. Але рекламних доходів все одно бракує, тому ЗМІ як бізнес бувають рентабельними не завжди, а в Україні взагалі дуже рідко.

Другий варіант – ще гірший. Це модель роботи інформаційних видань як трибуни. В такому випадку основним джерелом доходу для них є сам власник, який хоче мати інструмент впливу на громадську думку. І це означає тенденційність викладу, в гіршому випадку – гримучу суміш відвертої пропаганди та цензури. Словом, хто платить, той і замовляє музику. Навіть якщо власник та рекламісти "танцюють" видання спільним коштом, читачу дістаються тексти, покладені на чужу музику.

Це не означає, що всі видання, які працюють "як трибуна", обов'язково вдовольняють примхи власника, заробляють на пропаганді і знемагають від цензури. Є компанії, які дотримуються стандартів журналістики і, якщо пропагують, то загальнолюдські (чи хоча б західні) цінності. В такому контексті варто згадати BBC і Радіо "Свобода". Щоправда, у них немає власника-магната. Крім реклами, бюджет цих медіагігантів наповнюють британські або американські платники податків, відповідно.

Висока ціна

Виходить, за справжню журналістику люди мають платити самі, але купівельноспроможний попит начебто дуже обмежений. І хоча деякі статусні видання, наприклад The New York Times і Washington Post, продають свій веб-контент безпосередньо читачам – за передплатою, більшість онлайн-ЗМІ просто не витримають такої ставки на гаманці читачів.

То який вихід? Щоб відповісти, потрібно зрозуміти, чому так сталося. Наразі доступ до контенту можна зробити платним, але – для всіх або безплатним – але також для всіх. У першому випадку різко зменшується аудиторія, у другому – немає джерела доходу "від читача". А брати гроші лише від тих, хто готовий платити, не вийде: ніхто не купуватиме прав доступу на матеріали, які можна побачити безкоштовно.

Важливо, що навіть читачі-передплатники за власні гроші не можуть прямо впливати на вибір тем і заохочувати вподобаних журналістів. Звісно, ЗМІ орієнтуються на смаки своєї аудиторії, розробляють форми зворотного зв'язку, але читачі систематично не замовляють конкретні статті.

Розумні контракти

Нарешті з'явилася можливість так запрограмувати співпрацю журналістів з читачами, щоб автори отримували винагороду безпосередньо від тих, кому сподобалися їхні матеріали, і сама інтернет-аудиторія визначала пріоритетні теми. Запрограмувати – в прямому сенсі слова.

Рішення прийшло, звідки й усім відомий біткойн – перша і найпопулярніша криптовалюта, яка працює на блокчейні – ланцюжку блоків інформації, об'єднаних і захищених математичними алгоритмами. Усі записи в ньому одночасно "впаковуються" і розсилаються на комп'ютери тих, хто приєднався до цієї системи. Тому підробити дані про грошові перекази практично неможливо.

Але цей принцип можна використати для будь-яких масивів інформації – від баз даних державних органів до ділових угод. Зокрема, в Інтернеті створена спеціальна система Ethereum, яка має однойменну криптовалюту, але передусім призначена для укладання так званих смарт-контрактів. Це програми, які відображають певні домовленості та працюють з електронними гаманцями (приймають гроші, вирішують кому і скільки відправити тощо) за правилами, відомими всім користувачам. Якщо в системі Bitcoin записуються дані про транзакції, то в Ethereum – ще й запрограмовані контракти, які також не можна підмінити.

Крім того, технологія блокчейн дає можливість користувачам відслідковувати всі зміни в публікаціях, що гарантує збереження прав на інтелектуальну власність: будь-які правки в тексті створюють нову публікацію, а в перепостах автоматично формується посилання на оригінал.

Ринок контенту

У світі вже створюють новітні інформаційні системи на базі блокчейну. Так, норвезька компанія Hubii, відома як агрегатор новин з 50 млн передплатників, запускає проект Hubii Network – децентралізований ринок контенту, не лише статей, а й фото і відео.

"Ідея полягає в тому, щоб створити здорову екосистему, відповідно до якої контент-мейкери зможуть встановити свої правила участі, дистриб'ютори отримають доступ до постійного потоку контенту від творців, а користувачі – доступ до бажаного контенту", – йдеться у Білій книзі компанії.

Відносини між учасниками ринку регулюватимуться смарт-контрактами. А для розрахунків, зокрема з авторами, спеціально випущені "фішки" Hubiits12 (HUB) – це так звані токени (з англ. "жетони"), які відрізняються від криптовалюти тим, що приймаються в межах конкретної онлайн-компанії і по суті є часткою в ній. На спеціальних біржах токени можна придбати або обміняти на різні валюти.

Отже, як усе працюватиме. Наприклад, журналіст, публікуючи статтю в мережі Hubii, встановлює для неї смарт-контракт на умову, що в разі перегляду цього тексту Х разів він отримає Y Hubiits. Читачі, приймаючи правила контракту, відкривають матеріал. Щойно набереться зазначена кількість переглядів – автору буде нарахована обумовлена сума в токенах. Журналіст може відслідковувати дані про використання його контенту в реальному часі. Смарт-контракти на основі реальних даних створюються за допомогою спеціальної служби Oracle.

Автори також зможуть ділитися частиною свого заробітку, наприклад, з тими, хто поширює їхні статті. Розробляючи контракт, журналіст може пообіцяти процент від доходу за Х переглядів свого матеріалу, створених впливовими блогерами, які поститимуть статтю у своїх соцмережах.

"Грошова транзакція заснована на правилах, які встановлюються творцем контенту і зберігаються в блокчейні, вони прозорі для обох сторін і не вимагають посередника", - наголошують розробники Hubii Network.

Крім того, користувачі зможуть з власної ініціативи відправляти авторам контенту токени як подяку.

Замовлення без "заказух"

Схожий проект, названий Civil, започаткували у США. Ця платформа також заснована на блокчейні Ethereum, вона дозволятиме учасникам об'єднуватися у так звані ньюзруми і станції. Тут фінансові транзакції також підуть через розумні контракти, а розрахунковою одиницею буде однойменний токен Civil (СVL).

Ньюзруми створюватимуть читачі, які скидатимуться своїми токенами на висвітлення конкретних тем. Що більше фінансування піде на тему – то більше авторів зможуть за неї взятися. Журналісти, які захочуть долучитися до ньюзруму, подаватимуть відповідну заявку, після цього за них голосуватимуть учасники спільноти. Прийняті автори будуть отримувати гарантований у ньюзрумі мінімум токенів, а в разі гарної роботи – значно більше: учасники спільноти зможуть підтримати їх персонально. Якщо ж читачам не сподобається якийсь автор, вони виженуть його з ньюзруму після голосування.

"Редакції" з хартіями

А станції, навпаки, створюватимуть журналісти як місце для поширення своїх матеріалів. Вони опублікують хартію, в якій визначать загальну тематику станції та свої розцінки. Для прикладу, автори можуть стягувати плату за доступ до тижневої колонки або брати гроші авансом на великий проект. Їхні успіхи цілком залежатимуть від здатності зацікавити платоспроможних читачів. Щоб створити свою станцію, журналісти мають себе зарекомендувати в одному або кількох ньюзрумах. Там же можна популяризувати станції, отримувати інсайди та перевіряти факти.

Civil спонукатиме контент-мейкерів об'єднуватися: коли набереться команда для висвітлення теми, можна буде автоматично розподілити майбутній прибуток через укладання смарт-контракту: наприклад, 10% отримає редактор, а 15% фотограф.

Відстріл фейків

Плюсом блокчейн-журналістики може стати спрямованість на фактчекінг - перевірку фактів спільнотою, яка має запобігти, фейковим новинам, плагіату та й простим помилкам. Очікується, що в Сivil і Hubii журналісти, заробіток яких прямо залежить від репутації, будуть принципово перевіряти інформацію. Є сумніви? Спільнота прийде на допомогу. Знайдуться користувачі, які перевірятимуть факти в обмін на токени. Для цього укладається смарт-контракт, за яким між перевіряльниками буде розділений певний відсоток доходу від статті. Вигідніше буде полювати на фейки, а не плодити їх.

Зростання на токенах

Що більше зростатимуть блокчейн-платформи контенту, то швидшим буде обіг токенів. Журналісти, швидше за все, стануть продавати їх в обмін на звичайні гроші для життя, водночас інші учасники захочуть купити ці "фішки", які забезпечуватимуть доступ до контенту, право голосу та й можливість заробити на фактчекінгу.

Компанія Hubii вже вийшла з первинною пропозицією своїх токенів у серпні і таким чином залучила інвестиції. А Сivil планує це на початок наступного року. До речі, відома венчурна компанія, що спеціалізується на блокчейні, ConsenSys вже оголосила про намір вкласти в цей проект $5 млн.

З допомогою розумних контрактів на блокчейні з'являються й інші журналістські стартапи. Зокрема, з 2016 року працює "самокерована" платформа для ЗМІ і соцмережа Steemit, в якій винагороджуються не лише пости, а й коментарі та навіть лайки. А в січні 2018 року стартує проект PUBLIQ, мета якого – зводити без посередників читачів і авторів, заробіток останніх буде залежати від репутації. Для розрахунків є відповідні токени.

На шляху медіареволюції

Попри все, сподіватися на швидку медіареволюцію не варто. І справа не так в опорі власників традиційних ЗМІ – найбільш далекозорі з них вже поглядають у бік блокчейну і навіть укладають угоди з Civil – є зрозумілі технічні та, можливо, психологічні перепони на стороні читача.

По-перше, щоб долучитися до платформи типу Hubii або Сivil, потрібно приєднатися до Ethereum та навчитися працювати з криптовалютами, зокрема купувати їх та переказувати через спеціальні електронні гаманці. Попри вибуховий розвиток криптоекономіки, обіг віртуальних монет і токенів у загальному потоці платежів поки що незначний. З іншого боку, приклад Зімбабве і Венесуелли цього року довів, що масовий перехід на криптовалюту можливий.

По-друге, блокчейн з часом просто не вміщатиме "важкі" дані, особливо відео, і доведеться використовувати сторонні сервери. У Hubii передбачають збільшення обсягу інформації до петабайтів за лічені місяці, а тому шукають партнерів.

"Повністю децентралізовані системи зберігання є недосконалими, тому звичайні методи зберігання неминучі. Ми встановимо діалог з компаніями, що зберігають дані на основі технології блокчейн, такими як Storj, Sia, Filecoin, Burst і Maidsafe, щоб обговорити з ними умови надання нам простору для зберігання даних на кожному етапі для тексту, аудіо та відео", - зазначають у компанії.

По-третє, блокчейн-технологія сама не знає, що відбувається в реальному світі. Наприклад, якщо умови смарт-контракту залежать від поточних курсів валют, то потрібно, щоб хтось, кому можна довіряти, вносив дані.

І нарешті, в Інтернеті люди не звикли платити за контент. І ця проблема постає не лише перед нашою, а перед західною журналістикою, про що свідчать, зокрема, розробники Сivil. Однак тут оптимізму більше. І ось чому. Користувачі Мережі неохоче купують те, на що вони не впливають (наприклад, звичайний доступ до контенту), водночас за інтерактивні сервіси і можливості люди готові платити, особливо коли йдеться про невеликі гроші, які зручно переказати, наприклад, з допомогою мобільного телефона. Приклади – купівля у соцмережах балів для отримання додаткового функціоналу або онлайн-ігри. Тепер порівняємо. Журналістський контент на таких платформах, як Hubii Network і Civil, має бути дешевшим, ніж класична передплата, через значно ширше охоплення. І головне – читач тут матиме безпосередній вплив на інформаційний порядок денний, а отже, буде мотивований витрачати на це токени, тим більше що їх, як і криптовалюту, можна переказувати через телефон.

Втім, у блокчейн-журналісти є й інші виклики. Люди схильні читати тих авторів і ті видання, ідеологію яких вони розділяють. За цим же принципом у разі безпосереднього вибору журналістів та замовлення тем вони зможуть зануритися в той контент, який відповідає їхнім поглядам на світ, але, можливо, не відображає реальну картину, навіть якщо у самих статтях не буде перекручень і пропаганди.

Попри всі перепони, у нових журналістських IT-проектів є головне – потенційний попит. У 2018 році кількість користувачів Інтернету сягне 3,8 млрд і прогнозовано зростатиме на 10% щороку. Очікується, що вже у 2020 році медіаіндустрія загалом отримає $2 трлн, і блокчейн-журналістиці для початку достатньо вхопити хоча б малий шматок цього "пирога", щоб закріпитися в інформаційному просторі.

Фото: www.technative.io, EPA

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme