Пересадка голови: Чи ходитимуть землею "гібридні" люди

За концептом, голову людини, яка має здоровий розум, але хворий деградуючий організм, пересаджують до донорського тіла. Донор – людина, яка померла від травми голови, тоді як інші органи лишилися неушкодженими, зазначає Depo.ua.

Як стверджують хірурги Рен Ксяопін з Китаю та Серджіо Канаверо з Італії, вони вже провели досліди на мишах, собаках і мавпах. Тепер акцентують, що операція на людському організмі неминуча. Сенсаційний експеримент вирішили провести у Китаї, адже у США та європейських країнах цього не дозволить законодавство.

Минулої осені вчені навіть скликали конференцію у Відні, повідомляє The USA Today.

"Американці не зрозуміють", - лаконічно пояснив Канаверо вибір країни.

Пізніше додав, що президент Китаю Сі Дзінпін прагне повернути країні її велич. А участь у експерименті - крок до цього.

Критики намірів амбітних вчених вистачає, пише Пауль Рут Волпе для Vox.com. Зокрема, інші колеги зазначають, що такої кількості дослідів на тваринах недостатньо, немає літератури з описанням техніки, до того ж, якщо трансплантації будуть проводити у Китаї, правозахисники бояться, що в якості донорів використають тіла страчених в'язнів.

Хоча першу нирку пересадили близько 50 років тому, у 2014-му зробили трансплантацію пеніса, і в цей же рік народила жінка з пересадженою маткою, трансплантація голови – зовсім інший рівень.

ЯКІ ФУНКЦІЇ ЗБЕРЕЖУТЬСЯ, - НЕВІДОМО

Вчені провели серію експериментів з трансплантації голів мишей на тіло щурів. Втім, вдалими їх не назвеш: з 60 випадків лише 14 тварин прожило більше трьох діб.

Також робили спроби "зростити" переламаний хребет собакам та мавпам. Але результати роботи як слід не описали. Залишилося невідомим, чи зберегли експериментальні тварини здатність, наприклад, чути і бачити. А саме момент "з'єднання" хребта зі збереженням усіх нервових функцій – один з най проблематичніших. Хоча Ксяопін та Канаверо стверджують, що мають рішення – надтонкий розріз, який мінімізує пошкодження хребта і спеціальні речовини "фузогени", що сприяють процесу "злиття" розірваних нейронів, - конкретних доказів для їхніх слів немає. Як немає і пояснень, як налагодиться імунна система "гібридного організму".

Між іншим, ЗМІ пишуть про те, що експериментальна мавпа прожила лишень 20 годин.

Та й сам Канаверо визнає, що під час експериментів було відновлено лише 10-15% нервів: за словами вченого, цього достатньо для елементарних рухів. А от чи збережеться здатність відчувати світ і орієнтуватися у просторі, - все ще загадка.

Не надто прояснив ситуацію і ще один крок вчених - трансплантація мертвої голови на труп, яка відбулася восени минулого року, здійнявши купу галасу у ЗМІ.

Між іншим, конкретні кроки у "зрощенні" хребта були зроблені американськими хірургами ще у 2015-му, передає Scientific American.

Тоді в наслідок ДТП дитині переломило два верхні хребці і пошкодило зв'язки, які їх поєднують. Під час шестигодинної операції талановиті медики спромоглися поладнати хребет, а вже через півтора роки дитина могла жити повнцінним життям. Втім, у цій історії хребет не було повністю розділено на дві частини, до того ж ішлося про немовля, чий організм росте і регенерує значно швидше.

БАКТЕРІЇ ЗМІНЯТЬ ОСОБИСТІСТЬ

З трансплантацією голови проблема виходить на суто екзистенційний рівень: ким буде особистість з тілом однієї людини, а головою іншої? З першого погляду, відповідь очевидна: особистість формують психічні процеси, себто, голова зможе навести власний порядок у новому тілі. Але така інтерпретація занадто проста і великою мірою хибна. Справа в тому, що людський мозок постійно відстежує процеси, які відбуваються у тілі, і змінюється відповідно до них. Як зміниться особистість, яка отримала новий організм, прогнозувати важко, але зміни неминучі.

При цьому мозок – не єдиний центр регулювання діяльності тіла. Так, після відносно нещодавніх досліджень другим мозком стали називати кишківник. Цей орган має власні нейронні мережі і навіть здатен "приймати рішення" у певних ситуаціях. Так, 95% серотоніну – гормону, який регулює людський настрій, знаходиться саме у кишківнику.

До того ж, науковці довели, що в людському організмі мешкає понад 500 видів бактерій, і поведінка людини багато в чому залежить від їхньої комплектації. Мікроорганізми можуть зумовлювати чимало психічних симптомів – наприклад, страх або ж відчуття стресу. Наразі науковці навіть намагаються боротися з депресією через вплив на бактерії – не зачіпаючи мозок.

В одному з експериментів вчені провели дослід на двох групах мишей – одні тварини були боязкими, а інші любили пригоди. І от, одній групі пересадили бактерії іншої. В результаті, разом з мікроорганізмами тварини набули "донорських" рис темпераменту.

Тож щодо рис нової особистості з трансплантованим тілом, усе далеко не однозначно.

Є і ще кілька моментів. По-перше, люди інколи роками чекають на органи для трансплантації – нирки, печінку, підшлункову, серце. Тож забирати усе донорське тіло заради сумнівної операції навряд чи наважаться. До того ж. інноватори вже оголосили приблизну вартість процедури - $100 млн. Хто візьме на себе такі витрати, - питання відкрите.

Поки що ж інформацією щодо можливої трансплантації називають фейком. Так, американський біоетик Артур Каплан вважає діяльність Канаверо і Ксяопіна проявом жорстокості.

"Якщо ви даруєте надію людям, які втратили ледь не всі фізичні можливості, керуючись лише фантастикою, це жорстоко. Якщо обіцяєте довше життя тим, чиї тіла пожирає хвороба, козиряючи операцією на трупах та експериментами на тваринах, які не спрацювали, ви аморальний шахрай", - пише Каплан у колонці для Chicago Tribune.

Між тим, є і оптимістичні твердження: трансплантація голови може стати реальністю. Але точно не найближчим часом.