Пакети замість бахіл, жодного придатного апарату ШВЛ: Що пише світ про лікарні Чернівців

COVID-19 перевантажив і без того проблемну систему охорони здоров’я в Україні, хоча й кількість зареєстрованих випадків інфікування в ній відносно низька

Про це йдеться у репортажі з Чернівців інформаційного агентства Associated Press, переклад якого наводить "Радіо Свобода", передає Depo.ua з посиланням на "Голос Америки".

Ніде ця проблема не є більш очевидною, ніж у західному місті Чернівці, яке на 12 травня мало 2396 підтверджених випадків інфікування у самому місті і довколишній області. Місто вважають "гарячою зоною" зараження разом із Івано-Франківськом і Києвом.

Тисячі українців, які мали тимчасову роботу у Європі, на тлі пандемії повернулися додому, і деякі з них привезли з собою вірус.

У той час, як хворі на COVID-19 пацієнти заповнюють стаціонари, деякі лікарі й медсестри вимушені самі собі купувати власні захисні засоби або ж користуватися підручним обладнанням. Багато з них заражаються: медичні працівники становлять близько п’ятої частини всіх випадків інфікування на коронавірус в Україні.

"Душа моя плаче! Ми маємо дефіцит медичного і захисного обладнання, і всі ми через це заражаємося", – каже Микола Шарахлицький, анестезіолог головної чернівецької лікарні, очищуючи свій захисний костюм.

У шпиталі Чернівців, де живе 266 тисяч людей, немає жодного придатного апарату штучної вентиляції легень для 250 хворих.

"Я не вірю, що хоча б одна українська лікарня має все необхідне", – сказав голова відділу інтенсивної терапії Костянтин Дроник, який додав, що їм "не вистачає всього".

Криза не могла вдарити у гірший час для України.

Постраждалу від корупції економіку виснажили шість років війни з підтриманими Росією сепаратистами (так у тексті агентства AP – ред.) на сході держави. Адміністрація президента України Володимира Зеленського, яка працює один рік, успадкувала від його попередника реформи сфери охорони здоров’я, які ще тривають. Реформи зменшили державні субсидії, залишивши працівників лікарень недооплаченими та погано забезпеченими необхідним обладнанням.

"Коронавірус показав, що це за медична реформа. Він показав, що лікарні не готові. Кількість інфекційних ліжок не готова до такого виклику. Заробітна плата, а це умови наших лікарів, умови, в яких вони працюють, де немає ремонту в лікарні вже багато років, і заробітна плата лікарів дуже мала", – стверджував Зеленський і додав, що в Україні не було й 1000 апаратів штучної вентиляції легенів у робочому стані.

"Сімейні лікарі утрималися від участі у вирішенні проблем, лікарі не відвідують пацієнтів, вони дають консультації по телефону. Усі бояться заразитися вірусом", – каже Іван Венжинович, 51-річний терапевт у Почаєві.

У почаївському шпиталі немає спеціаліста з інфекційних захворювань: один покинув роботу, а в іншого діагностовано COVID-19.

"Усі люди втекли, а ті, хто залишився, працюють понаднормово через цю реформу", – сказав Венжинович.

Посадовці в курсі проблем у сфері охорони здоров’я: 12 березня влада запровадила суворий карантин, доповнений патрулями поліції і суворими обмеженнями на користування громадським транспортом. Селяни, підприємці й інші наполягали на тому, щоб полегшити правила, і уряд зрештою заявив про послаблення карантину з понеділка.

Але лікарі побоюються, що це призведе до нової хвилі зараження.

"Можете побачити цю сумну картину нашої підготовленості, і це відбувається на четвертому місяці епідемії. Вони не дають нам ані копійки щоб поліпшити санітарні умови", – сказав патолог із Тернополя Олег Стецюк, який має на собі жовтий захисний костюм, виготовлений для нього його другом – взуттєвим майстром.

Він проводить розтини тіл пацієнтів, які померли внаслідок коронавірусу, на вулиці за лікарнею, бо в моргах немає належної системи фільтрації повітря і води.

"Україна була абсолютно непідготовленою до епідемії, і велике питання, чи готова вона зараз", – сказав він, додавши, що влада відхилила його прохання надати намет для розтинів, посилаючись на брак коштів.

Раніше уряд субсидував такі речі, як заробітна плата медичним працівникам і комунальні послуги. Згідно з новими правилами, держава повністю не покриває витрати на лікування. Вона тільки платить еквівалент 780 доларів (20 тисяч гривень) за лікування пацієнта з інсультом, тоді як експерти оцінюють вартість цього лікування у $2000–3200 (53-85 тисяч гривень).

Обмежене державне фінансування призвело до низьких зарплат. Лікарі відділень інтенсивної терапії мають щомісячну зарплату в межах від 3900 до 4600 гривень ($148 -174), а медсестри – 2900 тисяч гривень ($111).

"Сумно і страшно, що мені доводиться думати не про своїх пацієнтів, а про те, як не померти з голоду, як оплатити свою квартиру і прогодувати сім’ю", – сказав 38-річний чернівецький фахівець-пульмонолог Ігор Фельдман, який має робочий стаж 15 років і заробляє 4600 гривень ($174) на місяць.

Нова система також перерозподіляє субсидії серед лікарень, і найбільше грошей спрямовують туди, де більше пацієнтів. Це ставить велику кількість менших і спеціалізованих клінік на межу закриття.

Зеленський пообіцяв переглянути реформи, заявивши, що в іншому разі це може призвести до закриття понад 300 лікарень, а 50 000 медичних працівників залишаться без роботи.

"Крім медиків, прекрасних і одних із найкращих у світі, [у нас] нічого немає", – сказав він.

Президент не уточнив, яким чином він збирається збільшити субсидії нездоровому секторові охорони здоров’я в країні з обмеженими фінансовими можливостями, що значно залежить від позик Міжнародного валютного фонду й інших світових кредиторів.

Медичні працівники по всій Україні провели акції протесту проти реформ, а деякі керівники лікарень навіть влаштовували голодування.

"Ми не втекли з "передової. Ми покинули своїх дітей, чоловіків і батьків і живемо заради порятунку пацієнтів фактично в лікарні… Уряд повинен вирішити, проти кого бореться – медиків чи коронавірусу", – йдеться в заяві лікарів міста Вінниці.

Нагадаємо, у Тернополі померлим від COVID-19 роблять розтин просто неба через відсутність в морзі необхідної вентиляції та фільтрації води.

Станом на ранок 13 травня в Україні зафіксовано 16 425 випадків захворювання на COVID-19, померли – 439 людей.

Тим часом у світі коронавірус продовжує наступати – жертв уже понад 290 тисяч.

Довідка: Вперше невідома раніше пневмонія була діагностована 12 грудня минулого року в китайському місті Ухань.

11 березня ВООЗ оголосила пандемію коронавірусу на планеті.

Тоді ж в Україні на три тижні ввели карантин через коронавірус.

25 березня Кабінет міністрів України запровадив по всій території України режим надзвичайної ситуації терміном на 30 днів – до 24 квітня включно.

22 квітня в Україні карантин у зв'язку з пандемією коронавірусу продовжили до 11 травня.

4 травня Кабінет міністрів ухвалив рішення продовжити карантинні заходи в Україні до 22 травня.

Читайте також: Україна на карантині до 22 травня: Що відбувається (ХРОНІКА)

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"