Падіння літака під Харковом: Чи відмовиться тепер Україна від радянської військової техніки

Катастрофа Ан-26Ш 1977 року випуску, на якому проводилися навчальні політи, нагадала українцям про проблеми військової авіації - наших льотчиків можна назвати військовими реконструкторами, адже літають вони на "антикваріаті"

Падіння літака під Харковом: Чи відмовит…

Ця катастрофа — на жаль, лише чергова в цілій низці подібних. Так, в 2018 р. впали одразу два Су-27 - причому в одному випадку загинув американський пілот. В 2019 р. впав цілком сучасний МІ-8МТВ-МСБ1, загинув весь екіпаж, включаючи вертолітників — ветеранів війни на Донбасі. Можна згадати і більш давні катастрофи.

Перша і основна причина — це давно відомий в авіації принцип: "чим більше літаєш — тим більше падаєш". Тобто після 2014 р. наші льотчики стали набагато більше літати. І в цих умовах стали проявлятися серйозні проблеми, пов'язані з підтриманням літаків і вертольотів в льотному стані, адже не секрет, що авіапарк складається виключно з літаків і вертольотів радянського виробництва. Самий молодий наш літак — виробництва весни 1991-го, тобто йому 29 років. При цьому не варто забувати, що за час незалежності машини з найменшим строком експлуатації активно вилучалися з бойового складу Повітряних сил і продавалися за кордон. Найбільш яскравий приклад — поставка партії винищувачів МіГ-29 в Азербайджан.

Тому, коли почалася війна, виявилося, що літати залишається на старих машинах. При цьому ремонтувати їх теж складно, адже велика частина вузлів і агрегатів виробляється тільки на Росії. А закупівлі запчастин на Росії за сірими схемами провалилися в 2019 році, в угоду політичному протистоянню всередині країни.

Як наслідок, літаки і вертольоти проходять середній і капітальний ремонт, який якістю недотягує навіть до радянських стандартів. І військовим доводиться закривати очі на багато неприємних речей.

Хоча у випадку з Ан-26 ситуація мала би бути іншою, адже машина спочатку була зроблена повністю в Києві, двигун АІ-24 — в Запоріжжі. Але тут, можливо, спрацював інший підхід — для скорочення витрат підприємства, що роблять капітальний ремонт, намагаються використовувати запчастини, що були у вжитку, а військові при нестачі фінансування просто продовжують ресурс по паперах.

В стратегічному баченні подальшого розвитку Повітряних сил (документ "Візія 2035") вже безпосередньо йдеться про плани перейти на техніку західного виробництва. Проте останні кілька років все обмежується паркетною дискусією про те, який саме універсальний літак нам потрібен — F-16 або Gripen.

Хоча є й приклади реального початку процесу переозброєння: МВС змогло знайти ресурси і почати купувати вертольоти західного виробництвадля авіації Нацгвардії України, Прикордонної служби і ДСНС. Щоправда, частина з них вже була у вжитку, але по року виробництва вони набагато новіші, ніж найновіші наші Мі-8 і Мі-2.

В цілому ж ситуація як у Повітряних силах в цілому, так і в плані підготовки льотно-технічного складу виглядає катастрофічно. Нової техніки немає навіть на підході, повноцінний ремонт наші підприємства військово-промислового комплексу забезпечити не можуть, літаки і вертольоти літають фактично на "чесному слові" — з продовженням ресурсу на папері. З іншого боку - заборонити літати на машинах радянського виробництва значить зупинити українську військову авіацію. І припинити навчання нових військових пілотів. Але поки скидається на те, що саме такого рішення і дотимуватиметься українська влада.

За матеріалами "Ділової столиці"

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"