Останній шанс для Землі: Як врятувати планету

Наше покоління - останнє, у якого є шанс врятувати природу. До того ж, саме ми усвідомили у якій скрутній ситуації опинився світ через діяльність людини

Журналіст відділу "Життя"
Останній шанс для Землі: Як врятувати пл…

Про це йдеться у доповіді Всесвітнього фонду дикої природи, передає Depo.ua із посиланням на CNN.

Згідно з документом, всього лише за сорок років через забруднення, вирубку лісу, зміну клімату та інші чинники популяції тварин зменшилися на 60%

Постраждали понад 4 тис. видів ссавців, риб, рептилій та амфібій.

Тенденції жахають: до 2050 року площа планети, вільна від діяльності людини, зменшиться з однієї чверті до однієї десятої всієї території планети.

В організації закликають підписати нову міжнародну угоду на основі Паризького кліматичного договору. І наголошують, що масштаб природозахисних акцій в рази менше, ніж темпи руйнувань від діяльності людини.

Цифри з доповіді вражають:

- 90% чайок мають пластик у шлунку, тоді як у 1960-му цей показник становив лише 5%;

- Кількість тварин особливо різко скоротилася у Латинській Америці і країнах Карибського басейну - на 89% порівняно з 1970-м;

- Популяція африканських слонів у Танзанії скоротилася на 60% лише з 2009 по 2014, переважно через браконьєрів, які полюють на слонову кістку;

- 100 тис. орангутангів вимерли у Борнео з 1999 по 2015 через вирубку лесів. На місці дикої природи люди створюють плантації заради добування пальмової олії;

- Через глобальне потепління і танення льоду число полярних ведмедів може зменшитися на 30% лише до 2050.

До того ж, людська діяльність шкодить і самій людині. Так, істотно знизилися статки та рівень життя 3 млрд людей, які харчуються дарами дикої природи або працюють з нею. В організації кажуть і про загальні збитки у $125 трлн.

Наразі суспільство намагається стати свідомим і робить кроки назустріч природі. Хоча таких ініціатив, на думку фонду, недостатньо, деякі країни і і міста започатковують потенційно потужні екотренди.

Depo.ua знайомився з недавніми природоохоронними ініціативами різних міст, країн та організацій.

Так, люди нарешті почали кидати виклики пластику, який становить 70% забруднення Світового океану. Зокрема, у кількох штатах Австралії ще у квітні заборонили використання пакетів з поліетилену. Штраф за порушення - до $ 4,6 тис.

Схожі норми діють у Бельгії, Великій Британії, Чилі та Кенії. З 1 жовтня пластики пакети підпали під табу і в Грузії. А 25 жовтня у Європарламенті підтримали заборону використання у ЄС пластикового посуду, ватних паличок, соломинок та ін. Тепер ініціативу розглядатимуть у кожній країні Союзу.

(Також читайте: Вбивці поліетилену: Як їстівні пакети і стаканчики з України допомагають рятувати світ)

В американському штаті Іллінойс взялися активно розвивати добування відновлюваної енергії. Мета - збільшити кількість "чистої" енергії у загальному обсязі принаймні до 25%, а досягнути цього хочуть до 2025-го, зазначає Inside Climate News.

У штаті прийняли відповідний закон, і тепер сотні людей вчаться працювати здебільшого із сонячною енергією. Розібратися з азами пропонують на курсах тривалістю у три місяці.

Акцент роблять на невеликі і людяні проекти. Зокрема, як перший крок, за рахунок економії хочуть зменшити рахунки за комунальні послуги для малозабезпечених людей.

Втім, Іллінойс - у загальному тренді. Згідно з доповіддю Energy Cities, перейти на 25% відновлювальної енергії до 2050-го зобов'язалися у Франкфурті, а у шведському Мальме націлилися на більш амбітний показник у 50%. А у данському Фредеріксхавні взагалі мають на меті 100% показник, причому дедлайн - 2030-й.

Фредеріксхавн цікавий ще й тим, що окрім більш звичної сонячної та вітрової енергії, у місті вчаться використовувати силу океанських хвиль. Так, у вересні запрацював завод Tordenskiold, який акумулює таку енергію. Головна частина конструкції - дві сполучені ємкості, між якими і "ловиться" хвиля.

Завод тестуватимуть наступні два роки, після чого можливе його комерційне використання.

Цікаво, що проект почався з невеличкого підприємства групи ентузіастів Crestwing у 2005-му. Конструкцію розробив винахідник Геннінг Пілгаард, який, на жаль, не дожив до дня запуску.

Увага до тварин зрештою теж стала більш прискіпливою. Зокрема, Зоологічне товариство Лондона заручилося підтримкою Google, аби вдосконалити підходи до захисту фауни. Зокрема, програми Google аналізуватимуть мільйони зображень, отриманих з камер на шляху міграцій різних видів тварин. Таким чином зоозахисники сподіваються більше дізнатися про їхнє життя і переміщення, а також відстежити браконьєрську діяльність.

Раніше зображень робився вручну і потребував прірви часу. Інколи над світлинами корпіли до дев'яти місяців - за такий інтервал ситуація могла докорінно змінитися.

Фундація Чарльза та Енн Морроу розробила програму із захисту тварин Африки від браконьєрів "Повітряний вівчар". Активісти запускають дронів, які стережуть тварин від браконьєрів і в разі чого посилають сигнали про небезпеку. Власне, дрони діюк як стоп-фактор: браконьєри не ризикують чинити злочини на патрульованих територіях. А китів у океанах стережуть дрони Ocean Alliance та Intel.

Такі акції надихають, але їх недостатньо. Активісти продовжують б'ють на сполох, намагаючись достукатися до свідомості "останнього покоління".

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme