Новий погляд на віруси: За що дали Нобелівку з хімії

Нобелівський комітет присудив Нобелівську премію в галузі хімії швейцарцю Жаку Дюбоше, американцю Йоахиму Франку і британцю Річарду Хендерсону за розробки, що допомагають зрозуміти хімічні принципи життя

Валя Котик
Журналіст відділу «Життя», редактор відділу «Молодий укроп»
Новий погляд на віруси: За що дали Нобел…

Вчені отримали Нобелівську премію "за розробку Кріоелектронної мікроскопії високого дозволу для визначення структури біомолекул в розчині". За допомогою такого мікроскопу вчені змогли спостерігати за живими біомолекулами, зокрема - вивчати тривимірні зображення білків в клітинах.

Вчені навчилися заморожувати їх вкрай швидко, що дозволяє глибоко вивчити процеси, які відбуваються з ними.

"Метод відкриває нову еру в біохімії. Це має вирішальне значення як для розуміння хімічних принципів життя в цілому, так і для розвитку фармацевтичних препаратів", - йдеться в прес-релізі шведської королівської академії наук. Дослідження лауреатів, які тривали в 70-90 роки минулого століття, забезпечили революційний прорив в біології, оскільки дозволили вперше поглянути на те, що раніше було зовсім невидимим - на окремі біологічні молекули та їхні складові.

ЧИМ ЦЕ КОРИСНО

По суті вчені модернізували електронну мікроскопію. Раніше в електронний мікроскоп спостерігали неживу матерію. Лауреати пристосували його до спостереження за об'єктами живої природи. Навчилися заморожувати їх у водяному розчині так, що біомолекули зберігали свою форму, властивості і при цьому "закріплювалися" в зручному для спостереження за ними вигляді.

За допомогою електронного мікроскопу стало можливим отримувати тривимірні зображення розглянутих живих об'єктів. З'явилися зображення всіляких молекулярних білків - наприклад, тих, завдяки яким у бактерій з'являється стійкість до антибіотиків. Вдалося "сфотографувати" навіть віруси - наприклад, вірус Зіка, що обіцяє найближчу перемогу над ним.

Дослідники, які проникли в мікросвіт, відзначають: детальна картинка деякого об'єкта - це найкоротший шлях до розуміння його суті. Тобто, до пізнання.

КИМ Є ЛАУРЕАТИ

Жак Дюбоше, 75 років, народився в Швейцарії і працює в університеті Лозанни.

Йоахим Франк, 77 років. Народився в Німеччині, працює в Колумбійському університеті в США.

Хендерсон, 72 роки, народився в Шотландії, працює в Кембриджі.

В 1990 році Хендерсону вдалося отримати тривимірне зображення розчинення атома білка. Франк зробив техніку електронної мікроскопії більш доступною. На початку 1980-х років Дюбоше зумів ввести воду в електронний мікроскоп. "Таким чином біомолекули можуть зберігати свою природну форму також і в вакуумі", - зазначено в прес-релізі.

Нобелівський комітет подзвонив Франку, щоб розповісти про присудження нагороди. Йому поставили запитання про практичне застосування відкриття. "Завжди проходить якийсь час, перш ніж можна побачити безпосередні можливості для практичного застосування", - зазначив учений.

ІНШІ ПРЕТЕНДЕНТИ

Список кандидатів на отримання премії тримають у секреті, проте компанія Clarivate Analytics передбачала, що серед можливих лауреатів в галузі хімії в 2017 році може виявитися російський вчений Георгій Шульпин - йому пророкували премію "за критично важливий внесок в реакції C-H функціонализації".

Шведські експерти також не виключали, що премією з хімії можуть отримати француженка Еммануель Шарпантьє і американка Дженніфер Дудна за відкриття системи CRISPR-Cas9. Цю технологію з області генної інженерії іноді називають "ножицями ДНК, які лагодять гени". Систему в перспективі можна використовувати для редагування геному тварин і людини, наприклад для видалення ВІЛ із заражених Т-лімфоцитів, при лікуванні діабету, лейкемії, шизофренії.

А ЩО РАНІШЕ?

В 2016 році премію в галузі хімії віддали Жан-П'єру Соважу, Бернарду Ферінге і Фрезеру Стоддарту "за проектування і синтез молекулярних машин".

Нобелівська премія з хімії вручається з 1901 року. Згідно з заповітом Альфреда Нобеля, премію по хімії повинен отримати той, "хто зробить найбільш важливе відкриття або удосконалення" в цій галузі.

Всього з тих пір Нобелівським комітетом було присуджено 109 нагород в галузі хімії, в тому числі -чотирьом жінкам. В 1911 році премію присудили Марії Склодовській-Кюрі за "відкриття елементів радію і полонію, виділення радію і вивчення природи і з'єднань цього чудового елементу", а в 1935 році цю ж премію отримала її донька Ірен Жоліо-Кюрі спільно зі своїм чоловіком.

В 2017 році розмір премії становитиме 9 млн шведських крон, що еквівалентно 1,1 млн доларів.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme