Нобелівська премія 2020: Хто і за що може її отримати

Одна з головних наукових подій кожного року – оголошення лауреатів Нобелівської премії, вже не за горами. І нині науковці та журналісти намагаються передбачити, хто має шанси на перемогу

Нобелівська премія 2020: Хто і за що мож…

 

 

Depo.ua пропонує дізнатися про Нобелівську премію 2020, особливості проведення церемонії в умовах пандемії та вірогідних переможців, на думку прогнозистів.

Нововведення 2020

Пандемічні реалії

Нобелівський тиждень 2020 року пройде вчасно (5-12 жовтня), однак із низкою новацій через пандемію COVID-19. Оголошення будуть проходити в звичайному режимі, втім, традиційне дійство в Консертусеті в Стокгольмі у грудні замінить цифрова церемонія нагородження Нобелівською премією. А медалі та дипломи лауреатам планують безпечно вручити у їхніх рідних країнах. Швидше за все, це робитимуть за допомогою посольств або університетів переможців.

Це перший випадок, коли Нобелівський фонд скасував фізичну церемонію нагородження і банкет аж з 1956 року, коли організатори не хотіли запрошувати радянського посла через репресії СРСР щодо Угорської революції. Втім, цьогоріч від банкету не відмовилися, а перенесли його на 2021 рік.

Збільшена винагорода

Нобелівський фонд вирішив додати до грошового призу кожної категорії по 1 млн шведських крон у порівнянні з минулим роком (тепер виграш становить 10 млн шведських крон або 1,1 млн доларів).

Виконавчий директор фонду пов’язав збільшення призу з тим, що фінансовий стан організації нині "дуже стабільний". До того ж, у подальшому розмір винагороди планують збільшувати, і не лише задля заохочення вчених, але і задля підтримки престижу самої премії, адже у грошовому еквіваленті Нобелівська премія вже не очолює рейтинг. 

Загалом же, призовий фонд Нобелівської премії не становить певну фіксовану суму і відчутно коливається у залежності від фінансової ситуації.  

Хто має більше шансів?

Тих, хто отримає Нобелівську премію, намагаються (різними способами) вирахувати ще до церемонії оголошення.  

Наприклад, нобелівські прогнози порталу Web of Science вже протягом 18 років грунтуються на аналізі даних цитування 50 мільйонів наукових статей, проіндексованих в їх базі даних. Їхні "лауреати цитування" відібрані з тих небагатьох статей, на які посилалися більше 1000 разів. Аналітики порталу прогнозами часто влучають в ціль з нобелівськими прогнозами.  Зокрема лауреат 2016 року Фрейзер Стоддарт і два минулорічних переможця, Джон Гуденаф і Стенлі Уіттінгем, є одними з успішних прогнозів Web of Science. Втім, велика кількість вчених критикують подібний підхід до розрахунку ймовірностей, вважаючи цитування вкрай маніпулятивним показником, особливо враховуючи різні "об’єми" досліджуваних тематик.

Цікаво також, що ймовірність отримання кандидатами призу, здається, можна розрахувати залежно від поля, в якому вони працюють. Так, згідно з новим аналізом вчених із Стенфордського університету, дослідження фізики частинок та атомної енергії, вірогідніше отримають Нобелівську премію, ніж роботи в інших областях (зі 114 наукових галузей лише фізика частинок та атомної енергії припадає на чверть Нобелівських премій, присуджених за період, охоплений дослідженням: з 1995 по 2017 роки). Якщо врахувати клітинну біологію, нейронауку та молекулярну хімію, то на ці п’ять областей припало більше половини нагород.

Чи є це наслідком упередженості комітету, чи підвищення престижності певних галузей досліджень порівняно з іншими, незрозуміло, та у будь-якому випадку вчені з працями поза заданим переліком, здається, мають більше шансів опинитися "за бортом". А це, у свою чергу, може виливатися у довгострокові наслідки привілейованості певних галузей досліджень, їх більшого фінансування і недофінансування "непопулярних" (але не менш важливих) тем для досліджень.

І все ж, кому пророкують Нобелівську премію 2020? Ми не робитимемо власних припущень, і зосередимося на наявній інформації від Web of Science .

"Лауреати цитування" Web of Science 

Фізіологія та медицина

Робота: визначення структури та функції білків основного комплексу гістосумісності (MHC) – знаменне відкриття в молекулярній імунології, яке сприяло розробці різноманітних ліків та вакцин.

Кандидати:

Памела Дж. Бйоркман – професор біології та біологічної інженерії, Каліфорнійський технологічний інститут, Пасадена, Каліфорнія, США.

Джек Л. Стромінгер – професор біохімії, Гарвардський університет, Кембридж, Массачусетс, США.

Робота: відкриття щодо патогенезу неврологічних розладів, включаючи генетичне походження синдрому Ретта

Кандидати:

Худа Ю. Зогбі – професор кафедри педіатрії, молекулярної та людської генетики і неврології , Медичний коледж Бейлора, штат Техас, США.

Робота: новаторські дослідження у розробці та застосуванні генетичних поліморфних маркерів та внесок у загальногеномні дослідження асоціацій. Обидва блоки пророкують персоналізовані підходи до лікування раку.

Кандидати: Юсуке Накамура, директор центру прецизійної медицини раку японського фонду дослідження раку у Токіо; Заслужений професор Токійського та Чиказького університету, Японія/США.

Хімія

Робота: синтез нанокристалів з точними властивостями для широкого спектра застосувань у фізичних, біологічних та медичних системах.

Кандидати: 

Техван Хьон – заслужений професор СНУ, директор Центру досліджень наночастинок, Інститут фундаментальних наук (IBS), Сеул, Південна Корея.

Монгі Бевенді – пофесор хімії з Массачусетського технологічного інституту, США

Крістофер Мюррей – професор університету хімії та матеріалознавства, Університет Пенсільванії, США

Робота: внесок у металоорганічну хімію, зокрема, амінування Бухвальда – Хартвіга, яке утворює вуглець-азотні зв’язки внаслідок реакцій сполучення амінів з арилгалогенідами, що каталізуються паладієм. Цей процес використовується для поліпшення синтезу великих органічних молекул.

Кандидати:

Джон Ф. Хартвіг – професор кафедри органічної хімії, Каліфорнійський університет, Берклі, США.

Стівен Л. Бухвальд – професор хімії, Массачусетський технологічний інститут, США.

Робота: досягнення надмолекулярної хімії завдяки стратегіям самозбірки, які "надихаються самою природою". Зокрема, професор Фуджіта ввів в надмолекулярну хімію метод кристалічної губки на основі концепції "металевої самозбірки", і за допомогою цієї методології рентгенівська кристалографія дозволяє виявити структури різних типів молекул, використовуючи лише кілька мікрограмів (мкг) зразків. Це значно скоротило час, необхідний для аналізу будови молекул, і широке використання даного методу сприятиме зміні способу проведення досліджень та стане передовим інструментом для інновацій у багатьох галузях, таких як відкриття ліків, хімікатів та харчових продуктів.

Кандидати:

Макото Фудзіта – заслужений професор Токійського університету, Інституту молекулярних наук, Оказакі, Японія

Фізика

Робота: дослідження у нелінійній динаміці, включаючи синхронізацію хаотичних систем.

Кандидати:

Томас Керролл – фізик-дослідник із центру обчислювальних матеріалів, науково-дослідної лабораторї США, Вашингтон.

Луї М. Пекора – фізик-дослідник із Морської дослідницької лабораторії США, Вашингтон.

Робота: виготовлення та нові застосування нанотрубок з вуглецю та нітриду бору.

Кандидати:

Хунцзе Дай, професор хімії Стенфордського університету, Каліфорнія, США.

Алекс Цеттл, професор фізики в Університеті Каліфорнії в Берклі та старший науковий співробітник Національної лабораторії імені Лоуренса Берклі, Каліфорнія, США.

Робота: фундаментальні дослідження утворення та еволюції галактик, космічної будови та ореолів темної матерії.

Кандидати:

Карлос С. Френк, професор фундаментальної фізики в інституті обчислювальної космології, Університет Дарема, Велика Британія.

Хуліо Ф. Наварро, професор університету ім. Вікторії, штат Вікторія, Канада.

Саймон Д. М. Уайт, колишній директор інституту астрофізики Макса Планка, Гархінг, Німеччина.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"