Нобелівська премія 2019: Хто і за що отримає нагороду

Depo.ua розповідає, хто і за що отримає Нобелівські премії у 2019 році.

Фізіологія та медицина

За розуміння, як клітини адаптуються до змін рівня кисню

Нобелівську премію з медицини присудили британцеві серу Пітеру Реткліффу  і американцям Вільяму Келіну-молодшому і Греггу Семенцову за відкриття клітинного механізму чутливості і адаптації до рівня кисню. Вони виявили молекулярні механізми, що регулюють активність генів у відповідь на варіації рівня кисню.

Адаптація до рівня кисню – один із найістотніших адаптивних процесів життя. Лауреати цьогорічної премії заклали фундамент людського  розуміння, як рівень кисню впливає на клітинний метаболізм і фізіологічне функціонування. Їхні відкриття також відкрили шлях для багатообіцяючих нових стратегій боротьби з анемією, раком та багатьма іншими захворюваннями.

Так, тканини організму можуть бути позбавлені кисню під час фізичних навантажень або при порушенні кровотоку, наприклад, під час інсульту. Здатність клітин відчувати концентрацію кисень також має вирішальне значення для правильного росту ембріону і плаценти. Окрім того, під час розвитку раку маса швидкозростаючих клітин часто створює гостру нестачу кисню у внутрішній частині пухлини.

Фізика

За внесок у розуміння еволюції Всесвіту та місця Землі в космосі

Лауреатом Нобелівської премії з фізики стали Джеймс Піблз, Дідьє Кело і Мішель Мейер, автори робіт в області астрономії та астрофізики. Піблз отримає нагороду "за теоретичні відкриття в галузі фізичної космології", а Кело і Мейер - "за відкриття екзопланети, що обертається навколо зірки сонячного типу".

Джеймс Піблз створив міцний теоретичний каркас, над яким він працював протягом двох десятків років, починаючи з 1960-х. Цей "каркас" став фундаментом сучасного розуміння історії Всесвіту, від Великого вибуху до сьогодні. Завдяки відкриттям Піблза ми глибше розуміємо наше космічне оточення, в якому відома матерія складає всього 5% всієї матерії та енергії Всесвіту. Решта 95% приховані від нас. Це таємниця і виклик для сучасної фізики.

Мішель Майор та Дідьє Кело досліджували нашу галактику, Чумацький шлях, шукаючи нові світи. У 1995 році вони здійснили перше відкриття планети поза межами Сонячної системи – екзопланети, що обертається навколо зірки сонячного типу. Це відкриття привело до революції в астрономії.  Наразі людству відомі понад 4000 екзопланет, які дивують багатством своїх форм – більшість із них зовсім не схожі на Землю. Ці відкриття спонукали дослідників розробити нові теорії стосовно фізичних процесів, що відповідають за утворення планет.

Хімія

За світ, який можна перезарядити

Премію в галузі хімії отримають японець Акіра Йосіно і американці Джон Б. Гуденаф і Стенлі Уіттінгем. Їх робота присвячена розробці літій-іонних батарей, які заклали фундамент для розробки таких бездротових електронних пристроїв, як ноутбуки та мобільні телефони (тобто, без цих трьох вчених сьогодні у нас не було б змоги днями дивитися у свої смартфони). Батарея також створила можливість для світу без викопного палива, оскільки вона застосовується у всьому – від живлення електричних автомобілів до збереження енергії з відновлюваних джерел (батареї дозволяють зберігати енергію, отриману від Сонця та вітру).

На початку 1970-х років Уіттінгем (78 років), творець концепції електродної інтеркаляції, розробив першу функціональну літієву батарею, використавши потенціал літію при вивільненні зовнішнього електрона.

Гуденаф подвоїв потенціал такої батареї, створивши необхідні умови для створення куди більш потужних і ефективних батарей. Зараз працює над новим видом акумулятора, в якому метал замінений склом. Цікаво, що 97-річний Гуденаф став найстарішою людиною, яка коли-небудь отримувала Нобелівську премію.

Йошино (71 рік) вдалося прибрати чистий літій з батарей, замінивши його на іони літію, що безпечніше і "екологічніше". Після цього акумулятор став застосовуватися на практиці.

 

Література 

У 2018 році Нобелівську премію з літератури так і не вручили через скандал: кілька жінок звинуватили в домаганнях Жан-Клода Арно – чоловіка членкині Шведської королівської академії Катаріни Фростенсон. Деякі акти насильства і домагань, за їхніми словами, відбувалися в приміщеннях академії.

Тож цього року нагородження буде подвійним:  за 2019 рік премія дістанеться австрійцю Петеру Гандке з формулюванням "за впливові роботи, в яких з лінгвістичною обдарованістю досліджуються периферія і своєрідність людського існування". За 2018 рік премію вручать  польській письменниці з українським корінням Ользі Токарчук за "описову уяву, що з енциклопедичною пристрастю показує перетин меж як форми життя".

Цікаво, що обидва автори працюють із темою людських меж, при цьому маючи кардинально різні політичні погляди. 

Гендке відстоює націоналістичні погляди та публічно висловлює сумніви щодо масових вбивств мусульман під час війни на Балканах. Окрім цього, він відомий тим, що під час війни в Югославії підтримував Слободана Мілошевича, за що різко критикувався пресою.

Сам Гандке ще в 2006 році говорив в інтерв'ю New York Times, що в молодості мріяв про Нобелівську премію, але вважає, що через свою підтримку комуністичної Югославії ніколи її не отримає. І навіть тепер, уже коментуючи присудження премії, письменник сказав, що дуже здивований сміливості комітету.

Токарчук відома своєю опозицією до правої партії "Право та справедливість". Після публікації свого роману "Книги Якова" вона різко критикувалася націоналістичними групами, які називали її "зрадницею" та навіть отримувала погрози фізичної розправи.  Певний час її видавець навіть наймав для письменниці охорону.

Мир

За мир у Ефіопії

Нобелівську премію зі сприяння миру присудили прем'єр-міністру Ефіопії Абій Ахмеду Алі за "зусилля в досягненні миру та міжнародної співпраці, а зокрема за рішучу ініціативу у вирішенні прикордонного конфлікту з сусідньою Еритреєю", який тривав десятки років.

"Коли Абій Ахмед став прем’єр-міністром у квітні 2018-го, він дав зрозуміти, що хоче продовжити мирні переговори з Еритреєю. У тісній співпраці з президентом Еритреї Абій Ахмед швидко розробив принципи мирної угоди, яка припинила тривале безвихідне становище без миру та оголошеної війни між двома країнами", – зазначили у нобелівському комітеті.

Конфлікт розпочався, коли у 1947 році Еритрея стала частиною спільної  з Ефіопією федерації, отримавши статус автономії. Федерацію розпустили і Еритрея почала війну за незалежність. Лишень на початку 90-х Еритрея стала самостійною країною і була визнана в ООН, однак бойові дії між двома державами все одно продовжилися. У 1998 році це призвело до нового збройного конфлікту, під час якого за два роки загинули понад 70 тисяч людей.

9 липня 2018 року 20-річному загостренню було покладено край . Згодом дві країни підписали мирну угоду, відкрили посольства одна в одній, відновили авіазв’язок. Також Ефіопія,  яка не має виходу до моря, отримала можливість користуватися портами Еритреї.

Абія Ахмеда називають африканським "лідером 21 століття". Він не лише запропонував ліберальні реформи і завершив довготривалий конфлікт, але і відкритий до країн Європи і США, декларує відданість цінностям вільного ринку, конкуренції. Він став ініціатором приватизації великих держкомпаній та  випустив з в'язниці тисячі опозиційних журналістів і дисидентів.

Економіка

За дослідження бідності

Премію з економічних наук за 2019 рік отримають американські економісти Абхіджіт Банерджі і Майкл Кремер, а також француженка Естер Дуфло "за експериментальний підхід до боротьби з бідністю".

Дослідження Банерджі, Креймера і Дюфло, зокрема, дозволили поліпшити програми освіти для більш ніж 5 млн дітей в Індії, а також посприяли наданню субсидій на профілактичну медичну допомогу в багатьох країнах.

Цікаво, що Дюфло (1972 року народження) стала лише другою жінкою-лауреатом премії з економіки. ( У 2009 році першою жінкою-лауреатом премії з економіки стала Елінор Остром). Окрім того, Дюфло буде наймолодшою людиною, яка отримає цю нагороду. 

"Лауреати цього року представили новий підхід до отримання достовірних відповідей на те, які найбільш ефективні шляхи боротьби з бідністю з світі", – йдеться в заяві шведської Академії наук.

Нобелівська премія з економічних наук присуджується з 1969 року. У 1968 центробанк Швеції вніс до Фонду Альфреда Нобеля необхідну для фінансування премії суму, тож повна назва нагороди - "Премія Риксбанку з економіки пам'яті Альфреда Нобеля".