Художньому музею виділили кілька мільйонів через обвал. Чи достатньо цих коштів?

 

Для музею така подія – більш, ніж неприємна. Пандемія та карантин і так чимало вдарили по культурній сфері України, і додаткове закриття приміщення музею – не найприємніша подія. Тим паче, коли мова йде про найбільший художній музей країни із понад 40 тисячами експонатів.

Тож через необхідність термінового ремонту 23 вересня Кабмін виділив на відновні роботи у музеї 5,6 млн грн. Але чи достатньо цих коштів та чи отримав їх вже музей?

Про це, а також реставраційні роботи у закладі та переживання пандемії  журналісти Depo.ua поговорили із гендиректоркою Національного художнього музею Юлією Литвинець.

Пані Юлія зазначає, що загалом проєкт з виконання ремонтно-реставраційних робіт  -- довготривалий. 

"У 2018 та 2019 роках частину робіт вже було виконано, окремо дах, химери на даху, стіна у музейному провулку.  І цьогоріч ми відповідно планували фасад. Але не встигли приступити до реставрації, як портик обвалився. І фактично, роботи вже стали не ремонтно-реставраційними, а протиаварійними", – каже гендиректора, зазначаючи, що виділена цьогоріч сума чітко прорахована і піде на усунення безпосередньо аварійного стану. Щоправда, грошей від Кабміну у музеї досі не отримали – і наразі намагаються починати ремонт власними силами.

Фото: Юлія Литвинець

"Продовжимо наступного року. У сам проєкт входить дуже багато всього: не лише фасад, а і територія музею, і огорожа, і ландшафт. Загалом, орієнтуємося на завершення всього проєкту у 2022 році. Загальна сума – 68,8 млн грн", – каже пані Юлія.

Фото: Юлія Литвинець

Та чи достатньо цих коштів? За словами нашої співрозмовниці, за умови виконання проєкт закриє усі питання по зовнішніх протиаварійних та реставраційних роботах. 

"Це великий комплекс – буде укріплено фундамент,  відреставровано приямки та дренажні системи. Вкладаємо максимально, адже наступна реставрація буде, мабуть, років через сто", – зазначає вона.

Внутрішнє оснащення, ремонтні роботи та реставрація всередині музею до цього комплексу не входять. Втім, у музеї їх таки проводять – але без поспіху і "малими кроками". Наприклад, вже було відреставровано мармурові сходи, мармурову підлогу, а наразі реставрується стеля 2 поверху.

"Внутрішні роботи проходять крок за кроком, точково, без єдиного великого проєкту. Це – за кошті меценатів, дружнє коло музею, які підтримують нас багато років через примузейний благодійний фонд", – каже директорка музею. 

Хоча у закладі покладаються і на куди більш креативні способи залучення коштів на реставрацію. Наприклад, нині старі бетонні леви (їм майже 121 рік!), що "охороняють" музей, почали самі збирати собі на реставрацію.

Для цього їм створили симпатичний сайт 2lions.org, де ви можете обрати улюбленого лева - правого або лівого, і "нагодувати" його. Мета – 2,08 млн грн (по 1,04 млн на кожного лева). Поки що зібрання скромні – у кожного в середньому по 10 тисяч гривень, але лівий лев трохи вирвався уперед.

"Наприкінці ХІХ століття українська інтелігенція заснувала перший загальнодоступний музей Києва. У майбутній NAMU міг потрапити кожен, а на вході його незмінно зустрічали Лівий Лев і Правий Лев. Засновники доручили їм берегти спадок України, який пізніше стане базою для народження інших музеїв Києва. Що вони і робили протягом останніх 120 років. Але 120 років не минають безслідно. Особливо, коли ти бетонний і живеш під відкритим небом. Старість – не радість. Або, як люблять казати наші леви: "Корозія вам не амброзія". Тепер вже ми маємо захистити їх. Обирайте свого улюбленого лева та долучайтеся до збору коштів на реставрацію", – йдеться на "левовому" сайті.

З реставрацією все зрозуміло. Та за який кошт нині живе музей, який довгий час був зачинений для відвідувачів через пандемію?

"Карантин дійсно сильно вдарив по музею, ми довгий час були зачинені, і, відповідно, наша доходна частина зменшилася. За рік ми в середньому заробляли на наших лекціях, екскурсіях, послугах більше 2 млн чистого прибутку. І звісно, у нинішніх умовах ми цих коштів недоотримали. Цьогоріч заробили лише 800 тисяч гривень", – каже пані Юлія.

На зароблені музеєм кошти він, власне, і утримується. Це і плата за технічне обслуговування, системи пожежогасіння, системи кондиціонування, відеонагляд, зарплати позабюджетним ставкам, і фактично все, від купівлі туалетного паперу до можливості придбання творів.

Пані Юлія зазначає, що цьогорічним "плотом" для виживання виявився український національний культурний фонд, який саме на інституційну підтримку креативних індустрій, культурних установ отримав 580 мільйонів гривень, і нині розподіляє їх на конкурсній основі. Проєкт називається "Культура в часи кризи: інституційна підтримка"

За підтримкою звертаються інституції, які через пандемію та карантин опинилися у кризовій ситуації та втрапили у борги.

"Наведу наш приклад – ми борг за обслуговування ліфту не могли заплатити. Тож ми на один з таких грантів пройшли, і зараз отримуємо на нашу підтримку майже 1 млн гривень", – каже Юлія.

Нині фонд проводить другий етап конкурсних відборів на суму 295 млн грн. Лоти наступні: аудіовізуальне мистецтво - 40 млн. грн, візуальне мистецтво ‒  20 млн грн, аудіальне мистецтво ‒  25 млн грн, дизайн та мода ‒  10 млн грн,  перформативне та сценічне мистецтво ‒  35 млн грн, культурна спадщина ‒ 45 млн грн, література (крім видавничої справи) ‒ 30 млн грн, культурні та креативних індустрій (кроссекторальна діяльність) ‒ 30 млн  грн, культурно-пізнавальний (внутрішній) туризм ‒ 60 млн грн.