Нестримна дюжина: Як потужні позашляховики рвали бездоріжжя у зимових Карпатах

Тільки не живих, а механічних: все вони "били копитами" під капотами дванадцяти кросоверів та позашляховиків, зібраних на тест-драйв SUV&SNOW, аби проявити свої характери і здібності в умовах зимового бездоріжжя

Організатори цього суворого тест-драйву, медіагрупа "Автоцентр", намагалися зібрати якнайбільше моделей SUV. І хоча не всім брендам вдалося долучитися до акції, вибірка представлених автомобілів все одно вийшла надзвичайно цікавою: на грунт виїхали найпопулярніші моделі автомобілів з позашляховими якостями, незалежно від класу і цінової категорії. В тест-драйві взяли участь 12 автомобілів включно з переможцем конкурсу "Кросовер року в Україні 2018" Mazda CX-5. Також "місили" бруд і сніг Mazda CX-9, BMV X3, Honda CR-V, Renault Kadjar, Subaru Outback, Suzuki SX4 та Suzuki Vitara S, Toyota Highlander, Toyota LC Prado, Ford Ranger та Mitsubishi Pajero Sport. Нудьгувати не довелося ані хвилити. Скоріше, навпаки – навіть кави попити та ляси поточити не було коли.

Першим випробовуванням для позашляхового прайду став більш ніж 700-кілометровий переїзд з Києва до карпатського Татарова поблизу відомого гірсько-лижного курорту Буковель. З цим завданням всі екіпажі впоралися на "відмінно" і без зайвих пригод, хоча деякі побоювання і були: синоптики лякали на ці дні не лише солідним морозом, але й можливими хуртовинами. Втім, погода виявилося схильною до команди і з потужними снігопадами почекала аж до повернення у столицю.

Після здорового й міцного сну поміж карпатських гір з їхнім кришталево чистим і "смачним" повітрям настав день Х. Точніше, день SUV – суворого тесту. Ранок зустрів морозом у 17 градусів (вище в горах температура була -20 С і нижче) і легкою димкою, яку тільки почало де-не-де розривати сонце. Швидкий сніданок, короткий інструктаж – і по конях.

Спеціально для тест-драйву учасники "Клубу позашляхових пригод 4х4" на чолі з Дмитром Ковальовим побудували трасу. Навіть дві – для кросоверів і "дорослих" позашляховиків. Перша з них включала перешкоди, які б мали продемонструвати можливості автомобіля за умов нерівномірного зчеплення і навантаження на колеса, зокрема при їхньому діагональному вивішуванні, а також "змійку", аби показати роботу машини в заносі. Друга була більш суворою і включала в себе ще й кілька екстремальних підйомі і спусків, з якими кросоверам, при всіх їхніх вміннях, вже б було непереливки. Варто додати, що з кожним проїздом кількатонного авто траса розбивалася, тож для наступного драйвера умови ставали гіршими. Але, забігаючи наперед, скажемо, що впоралися всі – і екіпажі, і автомобілі. Ніхто не пішов з поля бою ганебним причепом.

Зрозуміло, що компанія автомобілів підібралася досить різнобарвною і різноплановою, тож завдання порівняти і оцінити, вибравши "найкращого", перед учасниками тесту не стояло – це було просто не чесно. Також не було часу приділити достатньо уваги комфорту та дизайну, тож упор був зроблений саме на оцінку поведінки авто у різних шляхових умовах: представлене розмаїття моделей дало можливість, так би мовити, власною "п'ятою точкою" в режимі реального часу – і в досить жвавому, а іноді і шаленому темпі – випробувати кожен автомобіль, відчути різницю між різними "братами по бездоріжжю", зрозуміти їхні особливості і обрати фаворитів – але останнє вже виключно для себе особисто.

Honda CR-V

Представлена на тесті Honda CR-V – п'яте покоління цієї моделі, яка, незважаючи на помітні зміни, легко впізнається по фірмовому агресивному і ефектному дизайну. Абревіатура CR-V означає Compact Recreational Vehicle, тобто "компактний автомобіль для відпочинку", і повністю себе виправдовує: це – невеликий як для свого класу кросовер, який увібрав у себе все найкраще за 20-річну історію моделі. В Україну поставляються авто з бензиновими 2,4-літровими двигунами і двома типами трансмісії – 5-ступінчатим автоматом або варіатором CVT. Машина може "похвалитися" пристойним кліренсом у 208 мм та адаптованою під українські реалії підвіскою, що, безумовно, тільки додає впевненості на бездоріжжі.

Що можна відзначити у поведінці машини в різних дорожніх умовах, так це, так би мовити, її "рівність". "Рівно" вона поводиться на полігоні – електроніка грамотно розподіляє зусилля між мостами, не змушуючи машину надриватися при подоланні перешкод.

Так же "рівно" проявляє себе кросовер і на шосе: на твердому покритті авто поводиться, безперечно, більш динамічно і жваво, дрібна і середня "убитість" українських доріг машину не лякає. Разом з тим, досягнути розробниками комфорт певною мірою схиляє до помірного, хоча й впевненого стилю керування: запас потужності під капотом є, тож і "придавити" – не проблема.

Сумнівів у можливостях нової CR-V не виникає. Звісно ж, це не означає, що її варто заганяти у будь-які непроходимі хащі, але з'їхати з траси на розбиту грунтовку на цьому авто абсолютно не страшно.

Subaru Outback

Subaru Outback дещо вибивається з ряду автомобілів, які нині називають кросоверами. Це скоріше старий добрий універсал підвищеної проходимості, з яких свого часу і виросли кросовери – потужна і продумана машина з солідним дорожнім просвітом, системою повного приводу (з розподілом потужності 60:40 за нормальних умов) та чудовою керованістю.

На тест-драйв була представлена остання, рестайлінгова версія автомобіля, яка з'явилася на українському ринку зовсім недавно. Це комфортний і пропрацьований в плані безпеки автомобіль з прекрасними ходовими – в тому числі, позашляховими – якостями. Маленьким це авто не назвеш, але воно прекрасно себе проявляє на шосе: наче і є в нього певна валкість, наче і лихачити не солідно, але якщо треба "піддати газу", двигун завжди має чималий резерв потужності і прискорюється швидко і навіть з якоюсь радістю.

Не менш впевнено поводиться авто і на бездоріжжі. Розміри машини таки доводиться враховувати: Outback має чималі передній і задній звіси, що обмежує кути підйому-з'їзду на косогорах. Але в усьому іншому він не поступається "братам по класу": всі перешкоди на полігоні "Субару" пройшла без похибок, система стабілізації швидко зорієнтувалася при вивішуванні і "вигребла" навантаженими колесами на рівну ділянку. Втім, і без автоматики (яку, щоправда, повністю в сучасних автомобілях рідко коли деактивуєш) автомобіль не "носить": низький центр ваги дозволяє впевнено тримати траекторію і чітко входити в повороти навіть на екстремальній "змійці". При цьому автоматика не "давить" водія допомогою і якщо і коригує рух, то дуже ненав'язливо, даючи авто на повну проявити свій характер, а водію – "зловити фан".

BMW X3

BMW X3 третього покоління – а саме ця модель долала карпатське бездоріжжя – з'явився минулого року і в Україні з'явився зовсім нещодавно. Автомобіль став дещо просторішим за попередника, обзавівся віртуальною панеллю приборів, камерами 360-градусного огляду і системою напівавтономного керування. Автомобіль має чималий кліренс у 204 мм, а за бажання його можна "прокачати" ще й захисним обвісом і трохи скошеними бамперами.

В цьому авто одразу розумієш, що ти саме в BMW, причому BMW люксовому і потужному – останнє відчуваєш, щойно тебе вдавлює прискорення в крісло після старту. Авто створене для траси і мусить викликати лише легкий присвист у інших водіїв – зрозуміло, що далеко позаду.

Разом з тим, і з'їхати з шосе для X3 – не проблема: "бумер", попри свої компактні розміри, не злякався перешкод на полігоні, з вивішуванням коліс впорався швидше, ніж деякі інші моделі – тут можна подякувати проектувальникам автоматичної підтримки, сніг також не став проблемою.

До слова, про автоматику. Вона у "бумера", прямо скажемо, сувора і не залишить водія наодинці, навіть якщо він дуже попросить. Навіть у деактивованому стані на "змійці" електроніка миттєво взяла автомобіль під контроль і розгулятися не дала, на корню обрізавши всі спроби вийти в занос. Втім, враховуючи шалену рвучкість кросовера це, може, і на краще.

Renault Kadjar

Renault Kadjar – нова модель для цього французького бренду. Вона покликана захопити нішу між міським Captur та великим сімейним кросовером Koleos. Відповідно, за своїми характеристиками це середньорозмірний кросовер для міського мешканця, який хоче не лише по асфальтованим дорогам кататися, але й добиратися до куточків поза ними – без фанатизму.

Kadjar, представлений на суворому тест-драйві, був дещо несподіваним гостем. Справа в тому, що ця модель випускається як в повно-, так і в моноприводній версії (з переднім ведучим мостом). Карпати поїхала підкорювати саме остання – з 1,5-літровим турбодизелем на 110 "конячок" і роботом EDC. Зате в топовій комплектації – з клімат-контролем, датчиками дощу та світла та іншими приємними для цивілізованої їзди функціями.

Відповідно, порівнювати "француза" з іншими учасниками було б не чесно: номінально йому навіть було дозолено і рекомендовано не штурмувати перешкоди з підступним діагональним вивішуванням, а обмежитися тільки слаломом та "покатушками" по снігу. Але Kadjar приємно здивував: навіть зі у такій скромній для бездоріжжя комлектації він взяв всі перешкоди, "розібрався" з розподілом зусилля на колеса і досить таки жвавенько виїхав на рівну ділянку. І тут, безумовно, слід подякувати хорошому кліренсу у 186 мм і фірмовому турбодизелю "Рено" – надійному, добре збалансованому і прогнозованому. А також системі 2 WD Extended Grip, яка завдяки використанню гальмівних механізмі розподіляє тягу між колесами.

Suzuki Vitara S

Колись Vitara була серйозним рамним позашляховиком, але після відродження моделі значно "полегшала" до компактного міського кросоверу. Проте не слід посміюватися на маленькими – Vitara на ділі довела, що в "правильній" комплектації готова змагатися з "старшими братами" і ні в чому їм не поступатися.

Бренд зробив все, щоб було з чого обирати: тут і два двигуни – 117-сильний атмосферний і 140-сильний турбо, і повний чи монопривід на вибір, і разні коробки – 5-ступінчата механіка чи 6-ступінчатий автомат. На тесті була найбільш "прокачана" версія – з турбомотором, автоматичною трансмісією та системою повного приводу All Grip 4WD. Вона має декілька режимів: Auto, Sport, Lock і Snow. В автоматичному режимі працює переважно передній привід, задній допомагає тальки на пробуксовці. "Спорт" віддає перевагу задньому мосту для кращої стійкості на поворотах. Режим "Блокування" призначений для суворого бездоріжжя, а "Сніг", відповідно, допомагає в зимових умовах, підблоковуючи колеса, що буксують.

Машина гідно показала себе і на шосе, і на полігоні. Незважаючи на свої скромні як для кросовера розміри, вона досить впевнено і швидко пройшла всі перешкоди. Електроніка, трохи подумавши, успішно впоралася з розподілом зусилля. Справжнім задоволенням було проходження "змійки": машина легка, динамічна, слухняна, автоматика – а відключити її взагалі не можна – не лютує, тож і на віражах машину не кидає більше дозволеного, але і скутим себе, як на деяких "дорослих" моделях, не почуваєш. Більше того, маленька "Вітара" була взята на рейд карпатськими дорогами поза програмою і успішно впоралася з усіма сніговими переметами, крутими підйомами і несподіваними ямами.

Suzuki SX4

Suzuki SX4 – ще один нестандартний кросовер. Тому що зазвичай машини цього класу – універсали, а SX4 – хетчбек.

За своїми характеристиками ця модель дуже схожа на "молодшу сестричку" – Suzuki Vitara S. Але ця подібність більше на папері, ніж на дорозі. Бо щойно в неї сідаєш, розумієш: це зовсім інша машина.

SX4 більша розміром, і це одразу дається в знаки: на шосе вона йде поважніше, схиляючи і до більш поміркованого стилю керування. Там, де на "Вітарі" хочеться "втопити", на SX4 просто не бачиш в цьому сенсу, хоча і можеш.

Хід у цієї моделі також м'якіший, нерівності дороги відчуваються менше. Незважаючи на дещо менший кліренс, на бездоріжжі авто поводилося дуже подібно до Suzuki Vitara S, але при цьому впевненіше. Інакше дався і слалом: машина вже уходить в глибший занос, водію доводиться активно працювати кермом. Словом, SX4 – модель, яка не дасть розгубитися поза шосе. Але по-справжньому комфортною поїздку зробить саме на твердому покритті.

Mazda CX-5

Ця машина одразу впізнається по фірмовій радіаторній решітці – друге покоління Mazda CX-5, переможиці "Кросовер року в Україні 2018", наче посміхається, мружачи вузькі світлодіодні фари. Цей компактний міський позашляховик витриманий в спортивному силі: це стосується як зовнішнього вигляду, так і інтер'єру. Та й за характером "п'ятірка" цілком відповідає своєму ефектному, а подекуди навіть і агресивному вигляду.

На українському ринку авто представлене в кількох модифікаціях. На вибір – бензинові двигуни в 165 і 194 кінських сил (2,0 і 2,5 л відповідно), а також 175-сильний турбодизель (2,2 л), 6-ступінчата коробка автомат або механіка. На суворому карпатському тесті була представлена топова версія авто на 19-дюймових дисках (з максимальним просвітом у 200 мм), системами превентивного гальмування, попередження зіткнення під часу руху заднім ходом, контролем "сліпих зон" і іншими корисними функціями.

В CX-5 почуваєш себе впевнено як на шосе – машина динамічна, не валка і чудово тримає дорогу, так і на грунтовці. І в позашляхових умовах на повну себе проявляє грамотна "маздівська" електроніка: вона коректно і оперативно вирішує, на який міст передати зусилля, не дає автомобілю "зависнути" і допомагаючи без проблем пройти перешкоди. Разом з тим, та ж сама електроніка не дає водію розгулятися і піти в занос, зупиняючи такі спроби в зародку. Словом, машина стежить, "як би чого не вийшло" і усіляко береже всіх присутніх "на борту". Навіть якщо самі присутні проти.

Mazda CX-9

Парадокс: Mazda наче як японський бренд, але Mazda CX-9 – "американець". Бо ця модель створювалася під американський ринок і виглядає відповідно. Цей 7-місний кросовер, найбільший в лінійці "Мазди" – дійсно дуже великий автомобіль. Настільки, що місця в ньому може здатися навіть забагато. І при цьому потужний, легкий і на диво прудкий: до "сотки" авто розганяється за 8,6 с, обганяючи навіть свою молодшу і меншу сестричку "п'ятірку", не кажучи вже про більшість інших представників класу.

В Україні "дев'ятка" продається в одній, найбагатшій комплектації Premium. Що вже говорить саме за себе: тризонний клімат-контроль, електропривод і підігрів передніх сидінь, системи безпеки, присутні в СХ-5, безперечно, є і в СХ-9. Двигун – 2,5 літровий бензиновий турбо на 231 "конячку" з досить помірною витратою палива – японці, напевне, не були б собою, якби не спробували зробити свій витвір економним.

Це, безумовно, комфортний автомобіль. Як і всі "старші" брати, він помітно відрізняється від СХ-5, але попри свої більш ніж солідні розміри, дивує динамічністю на шосе і впевненістю в позашляхових умовах: усі перешкоди на карпатській трасі ця "Мазда" пройшла без жодних вагань. При цьому – і це ще одна приємна перевага – машина, попри свої розміри, не є валкою, як цього можна було б чекати. Вона не уходить в розкачку, чітко проходить віражі на "змійці", не зриваючись в заноси, і охоче додає швидкості. Словом, це авто, на якому будеш впевнено і комфортно почуватися на більшості доріг з будь-яким покриттям.

Toyota Highlander

Попри те, що Toyota Highlander з'явилася лише в 2014 році, на трасі в Карпатах було представлене вже третє покоління цієї моделі. З першого погляду і перших проїханих метрів стає зрозуміло, що цей кросовер – король автострад, "заточений" передусім під далекі поїздки по шляхах з твердим покриттям, а грунт – це вже приємний бонус, бо гріх лишати такого велетня беззахисним перед бездоріжжям. І для цього він має добрий кліренс, великі колеса, систему імітації блокування колес і повний привід з "провідним" переднім мостом, який, зусилля на який, втім, в разі потреби можна заблокувати, аби воно розподілилося між приводами у співвідношенні 50:50.

Усі "запропоновані" перешкоди цей кросовер неквапливо подолав, хоча в окремі моменти і проявив деяку невпевненість – яким колесом "підгребти" аби впоратися з вивішуванням. Віражі між фішками теж далися йому із зусиллям: заноси на "змійці" були глибокими і для стороннього глядача, безперечно, видовищними. Але будемо відверті: ця машина і не призначена для таких розваг.

В салоні просторо і комфортно. По шосе машина йде плавно і впевнено – дрібні вибоїни і ями "Хайлендер" просто не помічає. Власне, усією своєю поведінкою авто задає і стиль керування: на цій машині не хочеться гнати, активно крутити кермо і доводити щось іншим учасникам руху. На цій "Тойоті" просто хочеться їхати.

Mitsubishi Pajero Sport

Mitsubishi Pajero Sport – це вже не кросовер, а повноцінний рамний позашляховик, причому "старої школи". Цей автомобіль – не рідкість на українських дорогах, але створений він передусім для позашляхових умов. І має для цього весь необхідний "фарш": потужний, але економний двигун, повний привід з можливістю роботи на понижених обертах і в різних режимах – для каміння, снігу, бруду тощо, з блокуванням міжколісних інтервалів і так далі. На додачу – система допомоги при спуску з гори HDC і технологія Mitsubishi Offroad Traction Control.

Рамна конструкція накладає певні особливості – задній диван габаритному пасажиру може здатися зависоким, під час руху відчувається певна валкість, що з такою висотою автомобіля і недивно. Але при цьому на шосе Mitsubishi Pajero Sport почувається досить впевнено, як і водій в ньому.

Проте справжня його стихія – поза твердим покриттям, на ґрунтовці – на грунті чи в снігу. І тут стає одразу зрозуміло, як багато може машина. При цьому варто відзначити ненав'язливу роботу електроніки: вона наче довіряє машині і водію, не надто обмежуючи його в діях, але разом з тим постійно контролюючи автомобіль і допомагаючи йому то карабкатися вгору розбитою колійкою, то спускатися з крутого схилу. Словом, "Паджеро Спорт" – авто, на яке можна покластися в екстремальних дорожніх (точніше, позадорожніх) умовах.

Ford Ranger

Ford Ranger – це класичний американський пікап. І хоча виробник переконує, що це пікап компактний, погодитися з цим складно. Принаймні, в нашому тесті цей "компакт" виявився найпомітнішим за габаритами – навіть дорожній просвіт в рекордні 232 мм цього рамного монстра натякає, що мініатюрністю там навіть не "пахне".

Очікувано, що Ranger пристосований для подолання різноманітних перешкод на своєму шляху, ще й з перевезенням чималих вантажів. "На горбу" він може витягнути понад тонну багажу, а з причепом – до чотирьох тонн. Це досить аскетичний автомобіль щодо комфорту, який хоча і наближений до "легкового", але в силу жорстокості підвіски, все ж таки, скоріше "пікапний".

"Рейнджер" – витривалий і надійний друг. Він має повний привід, піднижчуючу передачу, блокування диференціалів – і цього йому достатньо, щоб впевнено долати бездоріжжя на рівні з "нафаршированими" електронікою конкурентами і долати водні перешкоди до 80 см завглибшки. Зрозуміло, що при проходженні карпатської траси питань до "Форду" не виникло: з усіма перешкодами він впорався, наче граючи.

Ця велика машина, напевне, може скидатися чужаком в місті і на "цивільних" шляхах, але за містом, на грунтових дорогах, в тих же Карпатах цей "Форд" – наче вдома. Хоча і в місті він, безумовно, не залишиться без уваги. Цей автомобіль – надзвичайний харизмат. І в силу свого незвичайного форм-фактору, і в силу своєї непересічної і відмінної від загалу зовнішності.

Toyota Land Cruiser Prado

Нині українськими дорогами їздить вже четверте покоління Toyota Land Cruiser Prado, яке минулоріч отримало оновлену зовнішість. Але навряд чи пересічний пішохід, та навіть і водій, здогадується, скільки позашляхового начиння на борту у цього не просто дорогого автомобіля, а справжнього "дорослого" позашляховика.

На суворий тест в Карпати була представлена преміальна версія автомобіля. А це потужний 2,8-літровий турбодизель, пневпопідвіска з системою VHC – регульованого кліренсу задньої підвіски – та системою регулювання жорсткості AVS, система панорамного огляду PVM, завдяки якій можна буквально зазирати собі під колеса, і не тільки. Для роботи в позашляхових умовах, окрім обов'язкового повного приводу, пониженої передачі та блокування диференціалів, передбачені п'ять режимів руху залежно від типу поверхні, а також 5-ступінчата система допомоги руху по бездоріжжю Crawl.

Аби не засипати незрозумілими термінами, простіше описати. На під'їзді до екстремальної ділянки достатньо зупинитися, увімкнути необхідні системи, виставити регулятор Crawl на бажану швидкість від 1 до 5 км/год і далі просто злегка тримати кермо, спрямовуючи авто в потрібному напрямку – все інше "Прадо" зробить сама: забереться вгору, спуститься вниз і вибереться з розбитої колії. Навіть на педалі натискати не треба. Електроніка "рулить" так, що водій може навіть занудьгувати. І все це – в умовах дорогого, люксового комфорту.