Неповага до держави в голові: Як "Київпрайд" став маркером українського суспільства

"Київпрайд-2018" пройшов традиційно і очікувано для всіх: ЛГБТ йшли під охороною купи поліцейських, тримаючи в руках транспаранти із закликами до боротьби за власні права і рівність, а націоналісти намагалися їм перешкодити, за що деякі з них отримували по голові і затримувалися копами. Ніхто із "зіркових" політиків не прислухався до заклику євродепутатки Ребекки Хармс і в ході по центру столиці участі не брав. Хіба Сергій Лещенко і Світлана Заліщук, для яких такі марші вже частина життя. Ну і сама Ребекка, та іноземні представники.

В соцмережах як націоналісти так і ярі противники "гей-маршів" (чомусь називають саме так, хоча ЛГБТ - це не тільки геї) нарікали на жорстокі дії поліції і взагалі на порушення прав гетеросексуалів.

Кадри із хлопцем з С14 розліталися по "Фейсбуку". Така собі жертва кривавої влади, яка заради "євроцінностей" готова "знищувати" свій народ. І це справді дуже смішно. Бо можна лише здогадуватися, що хотів зробити із геями, лесбійками, бісексуалами та іншими учасниками "Маршу рівності" цей от молодик та його побратими. І що б зробив, якби не було щільних рядів підкачаних поліцейських. Про побиття Святослава Шеремета згадувати не варто, думаю. Але ж хлопець із С14 воював на фронті, значить, йому можна блокувати законний марш людей, які йому не подобалися, правда ж?

Всі дискусії про потрібність і непотрібність "Маршу рівності" можна було б завершувати лише однією Статтею 39 з Конституції України.

"Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування".

Організатори ЛГБТ ходи виконали всі вимоги Статті 39. А всі ті, хто журився у "Фейсбуках" і нарікав на "гей-шабаш" нічим не кращі за бабусь, які сидять на лавочках і захищають скрєпи.

Але треба визнати, що подібне буде і в наступному році, і навіть через п'ять. Бо через недостатню освіченість або банальну тупість чимало людей в Україні досі думають, що нетрадиційна орієнтація - це хвороба. Вони точно не чули прізвище американського біолога Альфреда Кінсі, психіатрів Річарда Пілларда і Джеймса Вейнріча, а також про те, що сексуальна орієнтація закладається в утробі матері, і не знають, як в середині 20 сторіччя у цивілізованому світі розвінчувалися міфи щодо ЛГБТ. Більше того, ці люди свято вірять, що побачивши гея або трансвестита на марші у яскравому одязі їх психіка не витримає і вони змінять орієнтацію. Чи, не вони - їх діти. Це ж вже шлях до виродження цілої нації. І ці люди потім кидають щось в бік Росії, вважаючи той народ дурним не замислюючись, наскільки в такі моменти ми починаємо ставати на їхній рівень.

Та в цілому, хвилює навіть не це. Бо за рік чи два ситуація не покращиться. Суспільний запит на протидію ЛГБТ чомусь надто великий. А націоналісти, які харчуються цими запитами, роблячи собі єдино можливий піар на "боротьбі з олігархами", побитті циган і протистоянні з ЛГБТ, будуть бігати і отримувати по голові щороку. Це їхня робота. Справді хвилює небажання звертатися до Закону переважної більшості противників маршу. Бо серед критиканів не було видно людей, які б згадали про Статтю 39 і поставили собі запитання: "А що порушують ЛГБТ власною ходою?". Більше того, що заважає гетеросексуальним критиканам ЛГБТ-маршів влаштувати свою ходу? Взагалі ж нічого. Вона просто не потрібна, бо на неї не нападуть ЛГБТ - їм на цьому не треба піаритися. А значить, інформаційний пшик для організаторів буде нульовий.

Не дуже поважає законодавство і влада, яка в особі поліції допустила реальне свинство, перекривши центр міста увечері перед "Маршем рівності". І почала вимагати у людей паспорти, при тому, що в нас відсутній паспортний режим. Тому ще питання, чи корисна для ЛГБТ поліція як така, бо такими діями вони лише налаштовують ще більше людей проти сексменшин. Меседж попирання прав одних на користь інших отримує реальний фундамент. Ось це справді непокоїть, бо демонструє щоразу якусь неповагу маленького українця до державної машини.

Деякі претензії до "Маршу рівності" можуть бути. Мовляв, там були представники спільноти із Санкт-Петербургу. Виходить, з росіянами хороводи водити можна по Києву? Але за це точно не варто кидатися з кулаками на людей. Знову ж таки - що тут забороняє Закон?

Щоправда, ЛГБТ дії націоналістів і картинка з нападами може бути теж вигідна. Бо видно, що грантові гроші справді йдуть на боротьбу. При цьому, на жаль, відомі представники ЛГБТ в українському суспільстві чомусь досі переважно сидять в тіні і не виходять на ці марші.

Взагалі, сучасне потрібно прийняти всім сторонам цього протистояння. Бо сексменшини існують і недаремно вони проти того, щоб їх вважали меншинами. Вони завжди були і будуть серед нас. І є такими самими людьми, як і гетеросексуали. Шлюб між чоловіком і чоловіком рано чи пізно доведеться прийняти, і з цим необхідно буде миритися навіть церкві. Тим більше, що років через 20-30 на місці ЛГБТ цілком можливо опиняться фанати шлюбів із секс-роботами. Штучний інтелект активно розвивається, як і індустрія секс-дроїдів. І з'являться люди, які захочуть розділити свої почуття і майно з такими штучними друзями. Для націоналістів - це прекрасно. Бо ніколи не вичерпається для них електоральне поле.