Втерли носа Ейнштейну: Кому і за що дали Нобелівку з фізики

Вчені отримали нагороду "за вирішальний внесок у LIGO-детектор для дослідження гравітаційних хвиль". Досягнення і справді непересічне, адже ще Альберт Ейнштейн, який в рамках відносності і передбачив існування гравітаційних хвиль ще у 1916-му, стверджував, що виміряти їх не вдасться ніколи і нікому.

У публікаціях гравітаційні хвилі нерідко називають "брижами на тканині часу та простору". Власне, як передбачив Ейнштейн, хвилі можуть випромінювати будь-які тіла, які рухаються. Втім, сила гравітації таких хвиль зазвичай дуже слабка, тож звичайними засобами вловити її не можна. Невеличка надія з'являється, коли йдеться про масивні тіла - наприклад, чорні діри. Обміркувавши шанси вчені вирішили реалізувати те, що видавалося неможливим навіть батьку Теорії відносності - зафіксувати гравітаційні хвилі.

Про існування хвиль Ейнштейн заявив ще 1916-му, а менш ніж через 80 років - у 1994 - почалося спорудження LIGO (Лазерна інтерферометрова обсерваторія гравітаційних хвиль). Першу спробу виявити заповітні хвилі здійснили у 2002. Але успіху досягнули у 2015-му - без малого через 100 років після "одкровення" Ейнштейна.

Хвилі відходили від двох чорних дір, наближаючись одна до одної, поки не зіткнулися. Власне, у лабораторії змогли зафіксувати цей сигнал.

ЯК ПРАЦЮЄ LIGO

Лабораторія складається з двох детекторів – один знаходиться у штаті Вашингтон, інший – у Луїзіані. Зовні це головний "офіс", від якого на чотири з половиною кілометри відходять "плечі" (тунелі). В "офісі" встановлений потужний лазер, промінь якого і розділяється на два тунелі. На протилежних кінцях тунелю знаходяться дзеркала. У звичайних умовах промінь відбивається від дзеркала і повертається на детектор. За наявності гравітаційної хвилі дзеркала починають коливатися і "картинка" на детекторі стає дещо іншою.

ЧИМ ВСЕ ЦЕ КОРИСНО

Хоча фіксація хвиль стала провідною темою у ЗМІ, обивателі лише стиснули плечима, адже жодної нагальної проблеми досягнення не вирішило.

Але весь вчений світ аплодував стоячи. По-перше, Ейнштейн вкотре виявився правим, і його Теорія відносності теж. По-друге, відкриття розширило горизонти для подальших досліджень і, можна сказати, відкрило нову сторінку в астрономії. Так, за допомогою хвиль можна, наприклад, стежити за великими об'єктами - чорними дірами і нейтронними зірками. Наскільки багато буде сенсацій, наразі вчені сказати не можуть. Бо ж не знають, наприклад, як часто дві чорні діри зливаються в одну.

"До цього моменту ми були глухі до гравітаційних хвиль. Зараз ми почуємо більше речей - тих, які ми очікували і навіть тих, які не очікували ніколи", - зазначили у команді LIGO після фіксації хвиль.

Та й приводів для наукових фантазій побільшало. Деякі науковці сподіваються, що подальше вивчення гравітаційних хвиль допоможе перевищити швидкість світла, і створить хоч і дуже теоретичну, але можливість переміщення в часі. Хоча і зараз це все залишається на рівні романтики.

КИМ Є САМІ ЛАУРЕАТИ

Райнеру Вайссу наразі 85 років. Він народився в Німеччині, але його родина переїхала в Чехословакію, а потім - США. Один з засновників LIGO, викладає у Массачусетському технологічному інституті.

Кіп Торн народився і живе у США, наразі йому 77 років. Теж співзасновник LIGO. До того ж, став автором і редактором кількох книжок з теорії гравітації.

Доклав руку до створення культового фільму "Інтерстеллар". Власне, ідея фільму про космос на основі фізичних відкриттів спадала Торну на думку і раніше, він навіть обговорював її зі Стівеном Спілбергом. Але співпрацювати довелося з Кристофером Ноланом. У знімальній групі науковець вситупив консультантом і виконавчим продюсером.

81-річний Баррі Баріш - теж корінний американець. У 1997 році очолив LIGO, чимало зробив для пошуків фінансування і налагодження колаборацій.