"Декстер", кристалічні сенсори та телемедицина: Які проєкти розробляють українські науковці у співпраці із НАТО

Depo.ua розповідає, що це за програма та чого вже було досягнуто у науковому співробітництві Україна - НАТО.

"Наука заради миру та безпеки" (The Science for Peace and Security, далі - SPS) - це програма НАТО, яка сприяє співробітництву між державами-членами НАТО і країнами-партнерами на основі наукових досліджень, технологічних інновацій та обміну знаннями. Програма пропонує фінансування, експертні консультації та підтримку для спеціалізованих заходів, пов'язаних з безпекою, які відповідають стратегічним цілям НАТО.

Україна співпрацює із програмою SPS ще з 1991, втім особливо активізувався цей процес із квітня 2014 року: у відповідь на військову агресію Росії, незаконну анексію Криму та гібридну війну, роботу із SPS було зосереджено першочергово на проєктах, здатних підвищити обороноздатність нашої держави. Зокрема, нові розробки покликані сприяти вирішенню таких проблем як контртероризм, розробка передових технологій, кіберзахист, гібридна війна, енергетична безпека та захист від радіологічних, хімічних, біологічних таядерних агентів (РХБЯ), тощо.

Цьогоріч українські експерти беруть участь у 33 наукових проєктах, і у 25 з них вони є співкерівниками, як зазначають на сайті МОН.

Загалом же, починаючи з 1991 р, більше 721 експертів з України брали участь у заходах та розробках  SPS. За цей час було реалізовано:

• 90 багаторічних проектів (MYP)із залученням 355 експертів
• 12 курсів підвищення кваліфікації (ATC)за участі 24 експертів
• 143 розширені науково-дослідні семінари(ARW) за участі 287 експертів
• Також за останні 28 років програма SPS сприяла обміну понад 945 молодих вчених
• понад 146 експертів з країн НАТО відвідали наукові установи з України з метою обміну знаннями та передовою практикою
• SPS також підтримала 44 українських молодих науковців у їх навчанні за кордоном, щоб згодом вони продовжили свої дослідження в Україні
• Отримано фінансування на понад 10 млн євро.

 Зараз флагманським проєктом програми є "Декстер", в рамках якого українська команда вчених разом із колегами з 8 союзницьких та країн-партнерів розробляє інноваційні технології для виявлення вибухових речовин та вогнепальної зброї дистанційно та у режимі реального часу.

На виході експерти планують отримати інтегровану систему, яка дозволяє виявляти вибухівку та вогнепальну зброю на публіці, не порушуючи потік пішоходів. 

Це цікаво:  із програмою SPS пов’язано 20 нобелівських лауреатів

В рамках ще одного проєкту українські та італійські науковці розробляють новий тип кристалічних сенсорів для виявлення РХБЯ-засобів.

Окрім цього, на передньому плані наукового партнерства України та НАТО - гуманітарне розмінування та телемедицина, на початок 2020 року планується масштабний проєкт з навчання парамедиків - їх готуватимуть до роботи у зонах воєнного конфлікту.

Довідка:

Телемедицина передбачає використання засобів дистанційного зв’язку для надання медичної допомоги у випадках, коли відстань є критичним чинником. Це стосується як комунікації лікаря із пацієнтом або тим, хто надає йому допомогу, так і комунікації між лікарями з різних куточків країни та поза її межами.

Так, наприклад, першим учасником всеукраїнської телемедичної платформи став Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Лікарі Інституту контролюватимуть стан післяопераційних пацієнтів, які продовжують реабілітацію в домашніх умовах на відстані, послуговуючись спеціальним додатком, зазначають на сайті Української асоціації розвитку інформаційних технологій в медицині.

Допомога ж НАТО у сфері розвитку телемедицини в Україні зосереджена на її розвитку та розширенню можливостей застосування в зоні бойових дій. Зокрема, в рамках проєкту вже було обладнано два фельдшерських пункти, а 30 українських фельдшерів пройшли спеціалізоване навчання у Румунії. На 2020 заплановано подальший розвиток співпраці у даній сфері.

Чого вже досягли

Компактні датчикові системи для безпілотних літальних апаратів

Багаторічний проєкт за участі фахівців із України, іспанії та Південної Кореї  розробив датчик для безпілотних літальних апаратів (БПЛА), здатних забезпечити визначення розташування ворожих форпостів. Розробка може перехоплювати сигнали на полі бою, визначаючи напрямок і джерело, таким чином створюючи частотні карти. Невеликі розміри, мала вага та зменшене енергоспоживання роблять його ключовим прототипом для стратегічного планування.

Гуманітарне розмінування в Україні

У рамках Комплексного пакета допомоги (CAP), схваленого в НАТО в 2016 році на Саміті у Варшаві, SPS сприяла проведенню операцій з розмінування на Донбасі та розширенню можливостей Державної служби з надзвичайних ситуацій України, у тому числі задовільнивши запит на необхідне обладнання після вибуху у Балаклії в березні 2017 року, йдеться на сайті НАТО.

Співробітники Української державної служби з надзвичайних ситуацій шукають міни за допомогою обладнання, наданого за програмою НАТО "Наука заради миру" (SPS). Балаклія, Україна, березень 2017 року. Фото: сайт НАТО

Також у рамках SPS було створено сучасну систему розпізнавання мін та вибухових пристроїв (її розробили науковці із київського політехнічного інституту разом із норвезькими колегами), передає "Голос Америки". Їх міношукач може виявляти вибухівку в ґрунті на глибині до півметра, вбачаючи не лише металеві, але і пластикові міни і виводячи їх зображення на монітор. 

Також вчені з київського політеху разом із канадськими фахівцями розробили портативний мікрохвильовий радар для захисту персоналу - він працює на відстані до 20 метрів і виявляє на тілі людини приховану зброю – пістолети, гранати, вибухові речовини.

Окрім цього, було створено портативний пристрій для генерування струму – більш ємний та легкий за традиційні літієві батареї. Це важлива розробка для використання у зоні бойових дій - солдати можуть використовувати її для підзарядки рації, комп’ютера, приладу нічного бачення.

"Наш проект "Портативне енергетичне забезпечення" був би неможливий без допомоги НАТО", – коментує для "Голосу Америки" професор Фізико-математичного інституту Національної Академії наук Ігор Завалій.

У відповідь  на запитання про найвизначнішу історію успіху SPS в Україні старша радниця програми НАТО Деніз Бетен говорить про унікальний циклотрон, створений на базі Харківського фізико-технічного інституту. Серед світових аналогів він - найменший, найбільш простий в експлуатації, і, що не менш важливо - найдешевший.

Майбутня співпраця

Співпрацю між НАТО та Україною в галузі цивільної науки, пов'язаної з безпекою та технологіями курує спільна робоча група з питань наукового та екологічного співробітництва (JWGSEC). 28 березня 2019 року відбулося 16-те засідання JWGSEC в Брюсселі, де окремо виділили досягнення в діяльності SPS Україна та встановили пріоритетні напрямки майбутньої співпраці. Це "Жінки: мир та безпека", гібридна війна та морські наукові дослідження (пріоритетом в останньому пункті є Чорне море та  питання екологічної безпеки), йдеться у програмі SPS 2019.