Робота замість пар: Чому влада знову хоче позбавити студентів стипендій

Про нововведення розповів заступник міністра фінансів Сергій Марченко. При цьому акцентував – держава прагне не економити на студентах, а просто віддавати стипендію найбільш здібним і старанним.

"Ми не збираємося зменшувати стипендію, ми хочемо її підвищити. При 15% академічних стипендіатів розмір стипендії може бути на рівні мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму", – сказав він.

Додав, що мета реформи – дати можливість студентам з гарними результатами проживати безбідно.

За його словами, наразі вже існують відповідні домовленості з Міносвіти. Мінфін наполягатиме, щоб перерозподіл коштів розпочався вже з наступного навчального року, у 2018 кількість академічних стипендіатів має складати 25%, а до 2020 цей показник зменшиться до 15%.

"До 2017 року академічну стипендію отримувало близько 70% студентів, розмір якої становив 825 грн. Це позбавляло стимулів до навчання. З 1 січня 2017 року уряд суттєво підвищив розмір стипендії до мінімального розміру у 1 100 грн. Для студентів, які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (освіта, математичні, природничі, технічні науки), розмір стипендії становить 1 400 грн. Це буде додатковим стимулом для залучення на ці спеціальності талановитої молоді", - акцентував чиновник.

У мережі вже схрестили списи. Як не крути, скорочення стипендіатів з 45% до 15% - доволі радикальний крок, який матиме вплив на українське студентство і ситуацію в освіті загалом.

Половина експертів стверджує, що Мінфін правий, і стипендію варто заслужити. Інша справедливо підкреслює: подібні зміни штовхають студентів працювати під час навчання, а отже і прогулювати пари. Тож успішність тих, хто не дотягує до зіркових 15% радше падатиме, ніж зростатиме. І питання в тому, нащо в такому разі взагалі виділяти людям місце у виші.

СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЧИ УДАР ПО ЕКОНОМІЦІ

Так, засновник освітньої платформи Prometheus Іван Примаченко вважає нововведення правильним кроком, якщо влада пом'якшить умови видачі стипендій соціальних - себто виплат студентам з соціально незабезпечених сімей.

"Академічні стипендії, що надаються за успіхи в навчанні, мають бути значними, щоб стимулювати студентів не шукати підробітків, а сконцентруватися на їх профільній діяльності - навчанні та науці. А збільшити розмір академічних стипендій без зменшення кількості їх отримувачів зараз навряд чи можливо з об'єктивних економічних причин", - пише освітянин на сторінці у соцмережі.

Втім, з іншого боку у нас велика кількість студентів, що не підпадають під умови видачі соціальних стипендій, але у їхніх родин немає грошей, аби відрядити дітей вчитися у інше місто.

"Не надаючи таким студентам можливість отримати соціальну стипендію, ми обмежуємо здібним дітям доступ до якісної освіти, погіршуємо вертикальну мобільність населення і, відповідно, шкодимо економічному розвитку в довгостроковій перспективі", - зазначає експерт.

Схожої думки дотримується кандидатка наук, доцентка і голова ради громадської організації "Точка росту: освіта і наука" Світлана Вовк.

"Зменшення числа студентів, які отримують стипендію, сприятиме зростанню їхнього працевлаштування під час навчання, а також призведе до зниження доступності великих міст для дітей із провінції", - пише освітянка у Facebook.

Хоча в цілому вважає нововведення правильним, адже наразі стипендії отримують, в тому числі, студенти із забезпечених родин. Просто держава повинна придумати, як розподілити кошти за соціальним і академічним напрямками.

Інші користувачі нагадують про скандальний сільський коефіцієнт, через який показники ЗНО з сільських місцевостей перемножали на 1.2, аби дещо компенсувати різницю в рівні викладання у містах і провінції. Адже багато зі студентів, які потіснили на бюджеті конкурентів з міст, тепер думатимуть в тому числі, про те, аби відмовитися від навчання чи забити на частину пар і піти працювати. Бо по-перше, сільське населення бідніше, а по-друге, приїжджим студентам доведеться витрачати більше грошей.

Між тим, стипендії для всіх не можна назвати поширеною світовою практикою.

Так, зокрема, в Німеччині з 2010-го запроваджена грошова винагорода за академічну успішність. Втім, практика не надто прижилася - наразі ці гроші отримують близько 0,75% студентів. Інші можуть претендувати на студентський кредит, який переважно надають дітям з незаможних родин. Половину суми сплачує держава, а половину - сам студент. Тож випускаються з університетів з дипломом і чималеньким боргом за плечима. Щоправда, розтягнути виплати можна на кілька десятиліть.

У Франції передбачена соціальна стипендія, розмір якої вираховується в залежності від зарплати батьків. Близько 10% найуспішніших сплачують академічну стипендію. При цьому лише два роки - на першому курсі бакалаврату і на першому ж курсі магістратури.

А от у Великій Британії вищу освіту взагалі намагаються перевести на комерційні рейки. Так, плата за навчання постійно зростає, а замість стипендії студентам пропонують взяти кредит. Хоча відсотки не нульові, держава вимагає платити за рахунками, лише коли річний заробіток випускників досягне певного рівня.

У Польщі система схожа на українську. Є академічні і соціальні стипендії. Втім, призначити грошову винагороду можуть, наприклад, тим, хто демонструє успіхи у науці або спорті. Наприклад, навіть емігрант, який приєднався до шкільної команди з певного виду спорту, може сподіватися на підтримку від держави.

В Фінляндії ж стипендію отримують всі студенти, а от гуртожитками країна не забезпечує. Натомість у країні діє спеціальна організація, яка допомагає вирішити питання проживання. Студент заповнює анкету, в якій вказує, скільки готовий платити, і в яких умовах жити, і йому підбирають оптимальний варіант. Популярна тема - ділити квартиру з кількома іншими студентами. При цьому більшість студентів працюють, заробляючи гроші некваліфікованою працею.