Викинули з Червоної книги: Чому суд дозволив вбивати лосів

Таким чином суд частково утвердив адміністративний позов ТОВ "Метос" проти Міністерства.

Рішення підняло хвилю обурення серед зоозахисників та небайдужих до природи українців.

Depo.ua розбирався у адекватності судового рішення.

ЯК ЖИЛОСЯ ЛОСЮ В УКРАЇНІ

У 2017-му Мінекології ввело 25-річний мораторій на відстріл лосів.

За словами Остапа Семерака, з рішенням запізнилися на кілька десятиліть, адже минулорічні висновки Інституту зоології НАН виявилися невтішними: лосі зникають з України.

Про внесення лосів до Червоної книги йшлося ще у 2009-му, та через потужне мисливське лобі із рішенням зволікали.

Навіть восени 2017-го у Мінекології спробували дати задній хід і видали дозвіл на відстріл 160 особин. Але під тиском громадськості лося занесли до Червоної книги, а відстрілювати червонокнижних тварин закон забороняє.

Восени уряд підвищив штраф за полювання на лосів до 130 тисяч гривень.

Зараз популяція становить 5 тисяч, що у чотири рази менше, ніж у 1980-х. Для порівняння, у Латвії рогатих красенів 16 тисяч, у Білорусі - 40, а у Польщі - 30. До речі, врятувати лосей у Польщі знову ж таки допоміг мораторій на полювання. На момент введення мораторія у 2001 році тварин у країні було 2000 особин, а в 2009-му популяція зросла до 7,5 тис.

ЧОМУ ДОЗВІЛ НА ПОЛЮВАННЯ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО МАСОВОГО ВБИВСТВА

На думку експертів, ліцензії на полювання - ще більше зло, ніж видається. Мисливство в Україні межує з браконьєрством, адже отримавши ліцензію на одну тварину, вбивають кількох. Існує великий ризик вбивства вагітних самиць. Крім того, часто крізь пальці дивляться на злочини власників фальшивих ліцензій.

Часто мисливці стріляють у тварин напідпитку - поранені лосі йдуть помирати у ліс, але документально вбитими не вважаються. Таким чином кілька виданих дозволів призводить до знищення значної частини популяції.

ДО ЧОГО АПЕЛЮВАЛИ ПОЗОВНИКИ

Судді визнали рішення про занесення лосів до Червоної книги неправомірним, бо, мовляв, досліджень чисельності не проводилося з 2009 року, і жодних висновків наукових інститутів щодо стану популяції суду не надали.

Скрупульозного підрахунку і справді не робили. Мінекології виділило на це гроші, але після включення тварини до Червоної книги вирішило зекономити. Мовляв, тваринам тепер ніщо не загрожує, тож і поспішати нікуди. Натомість сподівалися на співпрацю з німецькими природоохоронними фондами. Анонсувалося, що дослідження проведуть вже в цьому році.

Але законодавство і не визначає чітку методологію моніторингу. Обліки ж тварин, у тому числі, з повітря, проводяться і у нас.

"Підставою для занесення видів тваринного і рослинного світу
до Червоної книги України є наявність достовірних даних про
чисельність популяцій та їх динаміку, поширення і зміни умов
існування, що підтверджують необхідність вжиття особливих
термінових заходів для їх збереження та охорони", - йдеться у законі "Про Червону книгу України.

На думку експертів, такі дослідження дають радше завищені цифри, тож ситуація із сохатим населенням ще сумніша.

Біолог Марина Шквиря у Facebook цитує і іншу частину закону.

Згідно зі статтею 13, у Червону книгу заносяться, в тому числі "неоцінені - види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесені до неї" та "недостатньо відомі - види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної повної і достовірної інформації".

Пані Шквиря підтверджує, що українські лосі зникають.

"Ми периферія ареалу. Це означає, що при скороченні загального ареалу ми звужуємося аж до нуля. Зараз тут стиснення. Скільки в цьому процесі браконьєрства, скільки хижаків, скільки глобального потепління і загальних трендів динаміки чисельності виду по всьому ареалу - сказати складно. Але факт - лось вкотре став фантомом на півднях, заході та інших регіонах", - акцентує вчена.

Про скорочення популяції пише і директор Національного природного парку "Дворічанський" Максим Височин.

"В Австрії лось знищений повністю. У нас чисельність невідома. Я жодного разу вживу не зустрічав лося. Вірячи своїм очам можу сказати, що звір цей рідкісний в Харківській і Донецькій областях. Про мисливців! Я не зустрічав жодного мисливця, який жодного разу не браконьєр (...) Червона книга України теж не панацея від його зникнення ... але це причина з якої його не повинні знищувати", - зазначає природничник.

Наразі лось продовжує перебувати в Червоній книзі, адже у Мінекології є час на подання апеляції. У міністерстві вже заявили, що скористаються ним.