Нові шкільні оцінки, Шкарлет і феодалізм: Експерт Микола Скиба про зміни в освіті

Про ці та інші аспекти освітніх змін для Depo.ua розповів експерт Українського інституту майбутнього Микола Скиба.

– Пане Миколо, у деяких 5-х класах вже з наступного року запровадять НУШ, і нині гаряча тема– новий освітній стандарт. Обіцяли полегшення і інтеграцію предметів принаймні з 7 класу. Однак, на думку експертів, навантаження тільки збільшиться… 

Так, цьогоріч має відбутися пілотування нового стандарту у деяких 5-х класах. Звісно, можуть бути певні колізії, але у межах педагогічної автономії реально підібрати програму так, щоб вона не давала перевантаження.

Поки типова освітня програма базової школи перебуває на стадії проєкту, який лише винесено на громадське обговорення. І тут питання, чи затвердять її принаймні до вересня. А після затвердження за нею мають бути випущені підручники та дидактичні матеріали, а це – додатковий час. Тож тим, хто наважиться пілотувати, ймовірно, доведеться самотужки знаходити посібники, за якими можна будувати заняття. Там все і стане все зрозуміло.

Зараз же очевидна перевага нового підходу – дисципліни поділяють не лише на окремі предмети, а й на галузі, в межах яких предмети можна інтегрувати і будувати заняття. Але тут можливий опір вчителів. Власне, часто перенавантаження зумовлене саме бажанням зберегти ставки педагогам. Наприклад, директор, щоб не скорочувати певних вчителів, особливо тих, хто має певні преференції чи зв'язки, виділяє їм години. 

– Тобто, шляхом додаткового навантаження на дітей у деяких школах намагаються отримати більше коштів?

Саме так. І розклад формують таким чином, щоб забезпечити вчителям ці 38 годин на тиждень. Це чинник, з яким доведеться рахуватися – таке одразу не побореш. Але зараз необхідно готувати вчителів до таких змін. 

А ще у проєкті нової освітньої програми передбачена індивідуальна освітня траєкторія для учнів. Якщо програму затвердять, батьки зможуть подавати запити на таке навчання, і якщо таких буде все більше, це сприятиме адаптації процесу під кожну дитину. Принаймні, з'являється такий шанс, і цим варто скористатися.

– Зараз багато нарікань щодо формувального оцінювання у НУШ, молодших класах (система оцінювання, коли до уваги беруться не лише предметні, а й міжпредметні знання, особисті освітні результати – даються якісні характеристики, без балів, – ред.)...

Таке оцінювання передусім дає дитині зворотний зв'язок, а не щось категорично констатує. І вже точно оцінка не має бути каральною. Коли є бали, то вчителю дуже легко навіть одним зменшенням оцінки на 1 бал показати, хто тут головний і вказати на місце дитині.

– Втім, у формувальній оцінці з'явилися рівні: початковий, середній, високий... Чи це не аналог звичайної системи балів?

Рівнів не варто лякатися, їх потрібно розглядати, як діаграму. На жаль, поки це у нас отримало форму таблиці. Але загалом за допомогою цієї шкали буде видно, де і які сегменти у когось провисають – це нормально і не має викликати тривогу.

Коли ми оцінюємо не просто знання, а компетентності, уміння та спроможності, в тому числі, вміння потурбуватися про себе – ми просто даємо зворотний зв'язок.

Це не впливає на атестат і щось інше. Це лише свідоцтво досягнень. І щодо цих оцінок важливе правильне сприйняття. Якщо ми це сприймаємо з пам'яттю про традиційне оцінювання, яке мало характер вердикту, то це змушує напружуватися. Втім, ситуація змінюється, якщо подивитися на це не як на вердикт, а як на зворотній зв'язок, що не впливає на подальше навчання.

У системі це маленький крок до того, що ми дивимося більш комплексно, об'ємно, на результати дитини, і оцінюємо не лише академічні досягнення, а й охоплюємо складову життєвих умінь та навичок.

– Відносно нещодавно Рада призначила нового міністра освіти і науки Сергія Шкарлета. Втім, у освітянській та науковій спільноті це викликало шквал негативних емоцій...

І це зрозуміло. Українській сфері освіти потрібен лідер, який може постійно ставити на порядок денний потреби, що виникають як у зв'язку із запущеною реформою, так і у зв'язку з викликами на зразок пандемії. Людина з харизмою, яка має довіру, у якої є спільноти, що готові включатися у різні зусилля та ініціативи.

Новий міністр – людина академічно недоброчесна, що дає негативні сигнали як усім учасникам освітнього процесу, так і міжнародним партнерам. Одна ця обставина мала б спричинити його звільнення. Крім того, він не має своєї візії, не здатен очолити напрямок саме як політична фігура. Якщо у лідера від'ємний рейтинг, він фактично підриває сферу, якою займається. І наслідки розгрібати доведеться ще дуже довго.

– Особливо тривожними здаються наслідки для вищої освіти. Адже Шкарлета було призначено за сприяння окремого кола осіб, зокрема кола ректорів, яким – як пишуть, – вигідно викачувати гроші з університетів…

Дійсно, почасти це було лобі ректорів та інших сил, які залишаються за кулісами. Ми вже спостерігаємо таку собі віддяку цим агентам впливу – наприклад, обіцянки повернути фінансування у ручному режимі (а не на основі об'єктивних показників, – ред.). 

І ми навіть не можемо звинувачувати в ситуації лише наших теперішніх фігурантів. Все це наслідок нерішучості тих, хто свого часу мав і довіру, і важелі впливу. Трансформувати систему вищої освіти потрібно було ще кардинальніше і наполегливіше, ніж школу. Щоб виші стали повноцінними інституціями, керованими за принципом корпоративного управління, в які були б залучені роботодавці, муніципалітети, можливо, навіть ОТГ.

Тоді університет отримував би заохоту до розвитку. А сьогодні робиться все, аби обрізати канали із зовнішнім світом, і зробити університет закритою сферою, в якій квітне феодалізм.

Рік тому презентували концепцію "український університет нового покоління", але як основу для дій її не взяли. Це при тому, що трансформована система вищої освіти може стати потужним плацдармом для інновацій, які дадуть поштовх економіці. Університет нарешті варто почати розглядати не як фабрику дипломів, а як фабрику знань і технологій.

– Якщо підсумувати, які зміни в освітній сфері за минулий 2020 рік, як позитивні, так і негативні, ви могли б виділити?

Про один величезний мінус ми вже сказали, –  це призначення Шкарлета на посаду міністра. Освіта виявилася розмінною монетою для президента, для ОП, Кабміну і влади загалом. З невеликих, ситуативних плюсів можна визначити затвердження нового стандарту, запуск нової української школи онлайн. Хоча повноцінною онлайн-платформою вона не стала, добре, що з'явилася освітня альтернатива на такі випадки як пандемія, складні погодні чи технічні умови. 

Як буде у цьому році – залежатиме здебільшого від професійних громадських організацій. Едкемпу, Освіторії, Едери та інших, які і продукують основні досягнення у вигляді онлайн-курсів, нової моделі підвищення кваліфікації. Часто саме завдяки таким організаціям актуальні для освіти питання все ж з'являються на порядку денному, навіть на найвищому рівні.