Материнство кар'єрі не завада? Чи допоможе українкам новий законопроєкт

Жінок з маленькими дітьми часто беруть на роботу неохоче. Крім стереотипного "буде з дитиною на лікарняних" менеджери компаній зважають на низку дивних законодавчих перепон. При цьому багатьом жінкам доводиться працювати практично у дві зміни, суміщаючи професійну працю із домашніми справами, що здебільшого лягають на їхні плечі

Материнство кар'єрі не завада? Чи допомо…

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №4174 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей у сфері праці", який начебто має вирішити ці та інші проблемні моменти, що стоять на заваді дотримання принципу гендерної рівності і створюють перепони для професійної самореалізації жінок. 

Чи справді запропонований акт допоможе унормувати ринок праці, розбиралися журналісти Depo.ua.

Кар’єрні кайдани материнства

Анна – успішна менеджерка мережі ресторанів у Києві. Їй 28, вона енергійна та має лідерські якості, тож власник бізнесу вирішив відправити її у відрядження, контролювати відкриття ресторану мережі у Польщі.

І все було б добре, та за кілька місяців до компанії прийшла інспекція з праці і наклала стягнення за порушення 176 статті Кодексу Законів про працю. Виявляється, відправляти Анну у відрядження було не можна – її сину 1,5 роки. І даремно, що хлопчик влаштований до ясел, а поза ними за дитиною чудово доглядає батько. Стаття 176 констатує, що "направлення у відрядження жінок, що мають дітей віком до трьох років, не допускається". Їх також не можна залучати до робіт у нічний час, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні. Ці ж самі обмеження стосуються вагітних.

Навряд чи у найближчі 1,5 роки Анну знову відправлять у відрядження – а ці поїздки стали б для неї чудовою можливістю професійного та кар’єрного зростання. Те саме торкнеться і будь-якої іншої жінки з компанії, у якої є маленька дитина – тепер керівництво прискіпливо вивчатиме сімейний стан своїх співробітниць, перш ніж приймати відповідні рішення. А ще ймовірніше, обере на перспективне місце чоловіка – і нехай, що у нього двійка малолітніх дітей, молодшому з яких немає і року. Для чоловіка батьківство – не обмеження у кар’єрі. На відміну від материнства для жінок.

Чи народилася у тебе дитина вчора чи 3 роки тому – роботодавцю не важливо, адже і законодавчо, і у рамках укладених в українському суспільстві стереотипів дитина "прив'язана" до матері. І часто це аж ніяк не про захист прав дітей чи жінок.

У поданому ж законопроєкті пропонується частину першу статті 176 після слів "до трьох років" доповнити словами "без їхньої письмової згоди". Тобто, сувора заборона перетворюється на обмеження, яке можна легко подолати. І якщо даний проект закону набуде чинності, Анна зможе їздити у відрядження написавши відповідну заяву.

Друга зміна

Валерії – 38 років. Вона працює бухгалтеркою з понеділка по п'ятницю, з 9.00 до 18.00. Але це лише офіційно. У позаробочий час вона по кілька годин на день додатково працює кухаркою, прибиральницею та вихователькою. А через пандемію, карантин та періодичне дистанційне навчання, почала підпрацьовувати ще й вчителькою. Усе це не оплачується і за роботу не рахується, адже вважається "сімейними обов'язками". Які здебільшого лягають на жіночі плечі і перетворюються на повноцінну "другу зміну". 

Чоловіку Валерії Дмитру 40 років, і він так само працює по 9 годин у будні. У хатніх справах він нібито і допомагає дружині – може помити посуд, інколи приготувати вечерю і, звісно ж, чоловічно вкрутити лампочку та прибити полицю. Втім, не дуже замислюється, чому у них у квартирі завжди чистий унітаз, плита майже не брудниться, по ванній не розтіклися жовті плями, вся родина не чхає через колекцію пилу на верхніх полицях шаф, а шибайголова-донька все ще не вилетіла зі школи через погані оцінки – саме цими питаннями Валерія зазвичай займається у свої "вихідні" дні.

Валерія і Дмитро – дуже типова ( та ще й не найгірша щодо розподілу хатньої праці) українська пара, у яких один із подружжя працює на сім’ю набагато більше, ніж інший. І у абсолютно переважній більшості цей "один" – жінка.

За даними дослідження "Ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок в Україні" 2018 року (за підтримки Представництва Фонду народонаселення ООН в Україні), українки працюють по дому вдвічі більше за українців. І, що цікаво, у великих містах ця різниця суттєвіша. Тут у середньому чоловіки витрачають на хатню працю 12 годин на тиждень. Жінки – 27 (тобто, 3 повноцінних 9-ти годинних робочих дні). У селах жінки присвячують хатній роботі приблизно по 30 годин на тиждень (десь по 4 години на день).

І ми наразі не говоримо про пари домогосподарка-працюючий чоловік – непропорційний розподіл хатньої праці зберігається у сім'ях, де працюють обоє. 

Знову ж таки, по розподілу зобов’язань вдарила пандемія. За результатами онлайн-опитування за початок травня  "Жінки в умовах пандемії та їхні потреби" від Центру прав людини ZMINA, понад 52% українок помітили збільшення кількості часу, який вони витрачають на роботу по дому. Здається, наші 3 9-годинні робочі дні знову зросли.

Цей несправедливий розподіл додаткового навантаження – одна з основних причин різниці у оплаті праці чоловіків та жінок (середньомісячна зарплата жінок у різних сферах економічної діяльності на 22 % менша за чоловічу), а також організації їх робочого часу та навіть ставлення до кваліфікованих працівниць на місці роботи. Часто роботодавець очікує, що співробітниця залучена до сімейних справ, тож зобов'язанням професійним приділятиме менше уваги. 

Що пропонує законопроєкт

Першочергово, ввести в українське законодавство нові поняття, серед яких:

Працівники із сімейними обов’язками. Ними визнаються мати, батько, усиновлювач, опікун, піклувальник, прийомні батьки, батьки-вихователі а в окремих випадках – інший член сім’ї.

Неоплачувана доглядова праця — неоплачувана діяльність особи, спрямована на обслуговування та забезпечення потреб сім'ї: ведення домашнього господарства, догляд за дітьми та іншими членами сім'ї, піклування про них, виховання дітей тощо. 

Також надається визначення домашньої праці. Згідно з законопроєктом, це праця спрямована на обслуговування домашнього господарства (сім’ї) робота, що виконується особою віком від 16 років на підставі трудового договору регулярно та на професійній основі. (Тобто, це те, чим займаються помічники по дому – кухарі, прибиральниці).

Працівникам із "сімейними зобов’язаннями" надаватимуться гарантії встановлені статтями 56, 176, 177, частинами третьою - восьмою статті 179, статтями 181, 182, 182-1, 184, 185, 186.

Що це означає?

Відповідно до статті 176, таких працівників буде заборонено залучати до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення у відрядження без їхньої письмової згоди. (Саме про цю статтю йшлося у 1 розділі матеріалу).

Відповідно до статті 56, на прохання працівника із сімейними зобов’язаннями роботодавець матиме надати йому можливість працювати неповний робочий день або тиждень. Нині таке зобов’язання розповсюджується лише на прохання вагітної жінки або жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років чи дитину з інвалідністю. 

Відповідно до статті 177, працівники із сімейними зобов'язаннями не зможуть залучатися до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їхньої згоди. Наразі обмеження стосується лише жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю. 

Відповідно до статей 179 – 182-1, працівники із сімейними зобов’язаннями матимуть ті ж можливості, що і жінки у зв'язку з доглядом за дитиною.

Крім цього, у законопроєкті вводяться поняття "одинокий батько" та "одинока мати" та вноситься ще ряд правок в існуючі закони.

Теоретично, нові норми мають посприяти забезпеченню рівних можливостей для працівників із сімейними обов'язками та осіб, які виконують домашню працю, а також зменшенню гендерного дисбалансу на ринку праці. Принаймні, так йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Втім, чи дійсно законодавчі нововведення стануть поштовхом до змін у суспільстві – питання спірне. Адже доки, припустімо, для чоловіків не введуть обов’язковий поділ декретної відпустки із матір’ю їхньої дитини, а жінка перестане асоціюватися здебільшого з "дім, родина, діти", стереотипи та традиції перемагатимуть закони. 

фото: depositphotos

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"