Мовний омбудсмен закликав Раду зняти з розгляду мовний законопроєкт Бужанського

Про це Кремінь написав на своїй сторінці у Facebook, передає Depo.ua.

"Як Уповноважений із захисту державної мови, на якого закон покладає завдання захищати українську мову як державну, відстоювати права громадян на отримання послуг державною мовою, усувати перешкоди та обмеження у користуванні державною мовою, - звертаюся до народних депутатів України з закликом не підтримувати і зняти з розгляду проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти" (№2362)", – написав мовний омбудсмен.

Цей законопроєкт Бужанського, за словами Кременя, передбачає істотні зміни до освітнього та мовного законодавства, спрямовані на звуження сфери застосування української мови в освітньому процесі.

"По-перше, законопроєкт пропонує зірвати перехід на українську мову навчання вже з 1 вересня 2020 року учнів 5-11 класів, які досі навчалися російською мовою, відклавши цей перехід до 2023 року. Міністерство освіти і науки впродовж трьох років провело всю необхідну роботу з підготовки вчителів, підручників, методичних матеріалів для того, щоб наші діти з 1 вересня могли здобувати якісну освіту українською мовою. Ухвалення законопроєкту 2362 позбавить школярів такої можливості, а отже, поставить їх у завідомо гірші умови в реалізації індивідуальної освітньої чи професійної траєкторії", – наголосив мовний омбудсмен.

Він також нагадав, що проєкт дозволяє і після 2023 року викладати 40-60% предметів російською мовою у 5-11 класах з навчанням мовою меншин (згідно з чинним законодавством – 20%).

Також, відповідно до законопроєкту, у всіх школах України можна буде викладати "один або декілька предметів", у тому числі, російською мовою.

"Твердження, що цей законопроєкт спрямований на захист порушених конституційних прав російської чи інших національних меншин, не відповідають дійсності. Адже Закон України "Про освіту", мовні норми якого були предметом розгляду в Конституційному Суді, рішенням Конституційного Суду №10-р/2019 від 16 липня 2019 року визнаний таким, що відповідає Конституції України", – наголосив Кремінь.

Він заявив, що Міністерство освіти і науки України не підтримує законопроєкт 2362, "оскільки він суперечить цілям освітньої реформи, а також потребує лише термінових видатків з держбюджету на суму 56 мільйонів гривень".

"І це за тих непростих епідеміологічних умов, коли є немалі шанси розпочати новий 2020-2021 навчальний рік здобувачам освіти дистанційно, а не в шкільних класах", – додав мовний омбудсмен.

Він також нагадав, що і профільний парламентський комітет з питань гуманітарної й інформаційної політики, зважаючи на очевидні ризики, аналогічно рекомендував відхилити цей законопроєкт.

"Звістка про намір Верховної Ради розглянути законопроєкт 2362 на пленарному засіданні вже викликала суспільні реакцію та протести, ігнорування яких може привести до непередбачуваних наслідків. Вірю, що народні депутати України виявлять політичну мудрість і державницьку позицію, знімуть з розгляду законопроєкт 2362 і в подальшому утримуватимуться від тих кроків, що будуть спрямовані на звуження обсягу та сфери застосування державної мови", – написав Кремінь.

Нагадаємо, 14 липня частина народних депутатів із фракції "Слуга народу" заявили, що мовний законопроєкт Бужанського суперечить їхнім переконанням, і вносить розкол у суспільство

17 червня комітет з питань гуманітарної політики рекомендував Раді відхилити мовний законопроєкт Максима Бужанського.

27 травня голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" треба змінювати.

Як відомо, 10 грудня 2019 року народний депутат від фракції "Слуга народу" Максим Бужанський вніс до парламенту законопроєкт, який передбачає скасування закону про державну мову у чинній редакції.

Згодом нардеп від "Слуги народу" Олександр Ткаченко розповів, що переконав свого колегу припинити спроби перегляду закону про захист української мови як державної.

Однак, через деякий час, народний депутат від "Слуги народу" і глава комітету Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що ухвалення в квітні 2018 року мовного закону (він також відомий як закон про тотальну українізацію) має багато ризиків для суспільства.

Читайте також: Ватний план Ткаченка: Навіщо "слуги" хочуть переглянути закон про мову