Місяць блокади: кримчани полюють на українські харчі

Журналісти depo.ua дізнавалися, як вплинула торгівельна блокада Криму на життя кримчан.

"Привіт. Ну як у вас там, нормально з продуктами?"

"Ну да. А вы там у себя на Украине думали, мы тут с голоду умрем?"

Приблизно такі діалоги виникають у київських кримчан з новими російськими кримчанами, коли розмова заходить про наслідки торгівельної блокади. Кримська пропаганда переконувала кримчан, що Україна прагне заморити всіх голодом і тепер у Криму загальний захват від того, як злобні плани укрів із тріском провалилися.

Але ніхто і не пояснює цим "новим росіянам", що Україна організувати в Криму голодомор собі за мету й не ставила. Мета була інша – припинивши торгівлю, залишити доходу кримську "владу", яка мала бариші з кожного вантажу, що потрапляв до окупованого півострова, зробити Крим непомірно дорогим утриманцем для Росії. План максимум – звільнити його таким чином від окупації.

Робити висновки про те, чи досягли організатори цих цілей через місяць ще зарано, а от дослідити, як вплинула блокада на життя пересічних кримчан вже можна.

КУПУЮТЬ" КОТЯЧІ" КОНСЕРВИ – КАЖУТЬ, ЩО КОТАМ, А НАСПРАВДІ СОБІ

Коли звістки про початок блокади тільки почали доходити до Криму, там почалася продовольча паніка – в магазинах та на базарах люди скуповували все українське, що довго не псується: рис, гречку, соняшникову олію, вершкове масло, консерви. На форумах в Інтернеті кримчани розводили нюні стосовно того, що ж вони тепер будуть їсти і за які гроші, якщо спритні продавці одразу задерли ціни.

Жаліються на ціни кримчани і зараз. Житель Сімферополя Антон розповідає – нормально харчуватися зараз у Криму дуже складно та дорого.

"У порівнянні з лютим 2014-го все крім бензину подорожчало у 1,5-2,5 разів. Наприклад літровий йогурт коштував у перерахунку 12-14 гривень, а зараз 22-26. Гель для душу був 18, став 52. Літрова пляшка "коли" зараз коштує вже не 12 гривен, а 22. Це ціни у великих супермаркетах, а в дрібних магазинах все дорожче ще на 20-30%", - каже він.

"Коли ми входили до складу Російської Федерації, хіба ми могли собі уявити, що по нас вдарять ціни, які (і це не секрет), вище за ті, що були при Україні в два-три рази?!" - обурюється в газеті "Кримський телеграф" колишній прес-секретар держкомітету "Республіки Крим" по цінам та тарифам Олександр Звездін.

Не приховують шаленого зросту цін й інші провідні кримські газети. Ось, наприклад, ілюстрація з кримського випуску "Комсомольської правди", ціни порівнюють з жовтнем минулого року.

Жителька Бахчисараю Ельзара каже, що не відчули подорожчання тільки ті, хто з початку анексії дізнавався про життя на материку тільки в телевізорі.

"А якщо Україну вони бачать тільки по російському ТВ, то їм здається, що там ще дорожче, розруха, безробіття. Ціни ж зростали поступово. В мене тітка в продуктовій торгівлі - вона ще кілька місяців тому сказала, що люди у порівнянні з минулим роком стали купувати менше. Вже не кілограмами, а грамами беруть. Її магазин неподалік від школи, серед постійних покупців – вчителі. Торік вони раділи російським зарплатам, а зараз хтось почав купувати найдешевші консерви нібито кішці, але схоже, самі їх їдять", - розповідає Ельзара.

Через блокаду ціни виросли ще трохи, за словами одного з творців кримського Українського культурного центру Леоніда Кузьміна, максимум на 50 рублів – це приблизно чотири поїздки в маршрутці.

Кримчани, за словами Леоніда, не дуже зрозуміли суть блокади, але багато хто особливо й не вдумувався.

"Вони радіють, вірять у те, що світ визнав їх росіянами. А про блокаду думають, що це "правосеки хотели их голодом уморить", - каже він.

УКРАЇНСЬКИМ ТОРГУЮТЬ ЯК З ПІД ПОЛИ

Звісно ж, радіють кримчани й тому, що в клятих правосєків нічого не вийшо – замість українськіх товарів до окупованого півострову хлинули російські. Навіть у молочці з'явилося деяке різноманіття, наприклад, замість трьох-чотирьох найменувань йогуртів є вже чотири-п'ять.

Інша справа, розповідає Антон, що везуть або найдешевшу продукцію низької якості, бо щось більш-менш їстівне дуже маленького асортименту.

"Дуже не вистачає різноманіття. Я себе ловив на думці, що я міркую як колись мої батьки – стою в магазині та обираю між двома йогуртами. Ще такий думаю – о, персиковий завезли! Ура, персиковий, бо набрид вже полуничний! – уявляєте? – Два види продукції на мільйони населення це "совок" у кращих традиціях. Цукерки – проблема, знайти "рошен" на ринку – свято"

На нестачу нормальних харчів жаліється й жителька одного з сіл Сімферопольского району Світлана.

"Вчора забрала на ринку останню українську соняшникову олію. Решта бакалії – рис, олія фірми "кубаночка" та майонез "мечта хозяйки". Цукерок наших нема, брати російську молочку всі відмовляються, питають Джанкойську", - згадує вона.

Молода мама з Севастополя Лариса розповіла depo.ua, що з початку анексії принципово полює на українські товари. Демонструє, що останнього разу вполювала.

"Бо це частка моєї країни. Крім того, українське набагато смачніше, - пояснює вона. – Я зараз на українське полюю і мої друзі також. До магазину приходиш, продавці ніби з-під поли дають, шепочуть: "возьмите это мороженое, очень вкусное. Это украинское". Ніби я не знаю! Російське морозиво на смак як маргарин і коровою тхне. А коли я спробувала російський сир, то зрозуміла, чому Росія роками сири в України купувала…"

ГАСТРО-ТУРАМ ПРИЙШОВ КІНЕЦЬ

До речі, смачні українські харчі шукають в магазинах не тільки кримські українці, але й "ватнікі".

"В обивателів в картині світу немає укропского і навіть хохляцького. Є українське. Нерідко чую "коли ми були в Україні, оформлення чогось там коштувало ... " . І це українське, як українські канали досі, сприймалося як своє, бо його 20 років купляли, - відповідає Антон на питання depo.ua чи не стають їм поперек горлянки укропські наїдкі. – До українського імпорту зараз ставляться як до чогось звичного, а до російського як до чогось новенького"

При цьому найбільше обурення у зв'язку з блокадою у ватників викликає те, що вони більше не можуть їздити за харчами в Херсон.

"У мене трійка ватних знайомих, які скакали із прапорцями не референдумі, а потім почали мотатися до Херсону по дешеві харчі, одяг, ліки та хвалилися перед друзями, скільки грошей економлять. Зараз вони вже їздити не можуть і дуже сумують та бісяться", - сміється вона вона.

Житель Севастополя, колишній військовий Андрій Василенко, який раніше возив кримчан у гастро-тури до Херсону, наразі вимушений був припинити цю справу і возить їжу тільки для своєї родини. Головку сиру патріоту українських цукерок та сирів "блокадники" перевезти через адміністративний кордон дозволяють.

ЦЕ НЕ ПРОТИ КРИМЧАН, А ПРОТИ "ГОБЛІНА"

Жителька Бахчисараю пояснює – гуманітарної катастрофи через блокаду в Криму нема і не має бути тому що великі торговельні мережі вже давно перейшли на російський товар - їх під загрозою штрафів зобов'язали укласти договори на поставки з російськими постачальниками. Але головна мета не примусити кримчан голодувати, а зіпсувати "підробіток" кримській "владі"

"Не кримчани повинні відчувати результати блокади і не українці на материку, а "Гоблін" та його команда, що залишилася без доходів, - пояснює Ельзара, яка часто перетинає адміністративний кордон і спілкується з блокадниками. - Вони ж з кожної вантажної машини хабар мали - за кожну машину з худобою на м'ясо ще в минулому році була мзда 1000 гривень (поки в ходу були гривні). Так її й називали "аксеновская тысяча". Мені знайомий м'ясник розповідав. Вночі за гроші проганяли навіть фури з тим товаром, який офіційно був заборонений до ввезення".

Крім того, блокадники взяли за мету зробити утримання Криму для Росії ще дорожчим.

"Практично всі фури з українського материка йшли через переправу в Росію, на зворотному шляху вони завозили до Криму російські товари для внутрішнього споживання - тут вони дорожче, ніж у Росії та якістю гірше за українські, наприклад, молочка, - пояснює вона. - Тепер потоку фур на Керч немає, а звідти привозити доводиться, тобто, фури туди йдуть порожняком, бо вивозити з Криму нема чого. Крім того, про блокаду попереджали заздалегідь, тому певний запас продуктів місцевими "владою" був зроблений. Але надовго його не вистачить і не було таких штормів, коли переправа довго не працює. Так що чим довше блокада - тим сильніше вона буде відчуватися".