ЛЧ 2018
Євробачення
Обличчя
Сектор
Спепроекти
Країна Укропів

Міст через тишу: Як почути музику і поезію людям, які чути не можуть

Наразі в Україні близько 100 тис. людей із порушеннями слуху, і суспільство зрештою робить кроки їм назустріч
Depo.Життя
18 січня 2017 16:00
ФОТО: depo.ua
Міст через тишу: Як почути музику і поезію людям, які чути не можуть
Міст через тишу: Як почути музику і поезію людям, які чути не можуть

Слабочуючі люди говорять про проблеми з пошуками роботи і неможливість порозумітися з вчителями та лікарями - знання жестової мови в Україні радше екзотика, аніж норма.

Новини з сурдоперекладом транслюють лише кілька телеканалів, а культурні заходи, на які можуть завітати як здорові люди, так і люди з порушеннями слуху, - взагалі рідкість.

Тим часом, наприклад, у Фінляндії, з субтитрами транслюються абсолютно всі програми. А шість років тому у країні поставили першу у світі оперу для нечуючих. У Швеції таких людей забезпечують текстофонами, які дозволяють скористатися телефонним зв’язком, адже пристрій форматує голос у текст.  Медики і правоохоронці країн Скандинавії зобов’язані знати жестову мову, а багато здорових людей вивчає її замість іноземної.

В Україні ж проблема комунікації стоїть доволі гостро.

"На жаль в Україні ніхто не вчить жестову мову. В університетах і школах такого курсу немає. Люди з порушеннями слуху не можуть отримати послуги у закладах, через незнання мови працівники не готові з ними говорити", - коментує виконавчий директор громадської організації "Відчуй" Дар'я Герасимчук.

Другою важливою проблемою активістка називає слухопротезування. Держава виділяє недостатньо слухових апаратів, а з кохлеарною імплантацією (протезування слуху з імплантацією пристрою, який бере на себе функції внутрішнього вуха – ред.) взагалі катастрофа.

"На цей рік вдалося наколядувати 35 млн грн, а це 52 імпланти, хоча у черзі 330 дітей. На наступний рік виділили 78 млн грн., цього вистачить на 150 імплантів. А що будуть робити решта, 130 дітей? Якщо не провести імплантацію дитині до чотирьох років, вона не зможе нормально говорити і слухати, адаптація пройде набагато гірше", - стверджує Герасимчук.

На думку активістки, в суспільстві досі існує несприйняття людей з інвалідністю.

"Зараз багато говорять про інклюзію, це значить "усе для всіх". Але більшість розуміє це як поступки для людей з інвалідністю. Багатьом потрібно пояснювати, для чого, припустимо, перекладати новини жестовою мовою. Люди кажуть: "А навіщо нам цей квадратик з сурдоперекладачем?". Не усвідомлюють, що цього року вперше за часи незалежносї України нечуючі люди вперше почули привітання президента з Новим роком", - акцентує Дар'я.

Є і позитивні зрушення. Наприклад, люди з інвалідністю перестали боятися виходити на вулиці – наразі вони гуляють, вчаться у вишах, влаштовуються працювати.

Решта суспільства поступово відкривається для діалогу. Так, організація "Відчуй", об’єднавшись з ГО "Бачити серцем", БО БФ "Право на щастя", ГО "Інститут Суспільних Ініціатив , створила проект Inclusive Friendly (Інклюзивно привітні – ред.).

Міст через тишу: Як почути музику і поезію людям, які чути не можуть - фото 1

"Цей некомерційна ініціатива, спрямована на те, щоб інші зрозуміли, хто такі люди з інвалідністю, і як налагодити діалог. Ми не чекали, що тренінг буде таким затребуваним. Після кількох тренінгів у Львові у кафе і ресторанах нас почали активно запрошувати комерційні структури. На сьогодні заходи розписані до травня. Це позитивний момент – люди прагнуть покращити рівень послуг, дізнатися більше про проблеми інших", - каже наша співрозмовниця.

Минулий рік знаменувався ще кількома яскравими проектами, призначених допомогти слабочуючим людям інтегруватися у суспільство.

ВІДЧУТИ МУЗИКУ ЧЕРЕЗ СВІТЛО

Так, українські розробники презентували проект BeWarned, який дозволяє людям з порушеннями слуху дізнаватися про небезпеку, а також спілкуватися з іншими і відчувати музику.

Три роки тому майбутній засновник стартапу Сергій Малюков йшов у вечері по вулиці і почув позаду сигнал автомобіля. Хлопець відійшов в сторону, але помітив, що пара перехожих з місця не зрушила – вони спілкувалися жестовою мовою, тож почути попереджувальний сигнал змоги не мали. Після цього випадку Малюков почав працювати над розробкою BeWarned і сформував команду, до якої згодом приєднався програміст Віталій Потапчук. І Віталія слабкий слух з дитинства, а його дружина нечуюча.

Міст через тишу: Як почути музику і поезію людям, які чути не можуть - фото 2

"Одразу після закінчення університету довгий час працював на фрілансі, щоб набути досвід на реальних проектах, згодом  влаштувався працювати в авіацію за фахом. Аж доки не дізнався про проект BeWarned за допомогою професора Київського технічного університету "КПІ", де я навчався", - розповів Потапчук depo.ua.

Першою розробили функцію Sound Monitor, завдання якої - розпізнавати небезпечні  звуки, такі як сирена автомобіля, гавкіт собаки та крик людини навколо та попереджати користувача.

Міст через тишу: Як почути музику і поезію людям, які чути не можуть - фото 3

"Це найскладніша частина нашого стартапу, оскільки працює на основі нейронної мережі. Як тільки Sound Monitor розпізнає звук, він сповіщає користувача за допомогою спалаху, вібрації та візуального повідомлення у вигляді анімованого вуха. Якщо, наприклад, поруч кричить людина – вухо змінюється на зображення людини, що кличе на допомогу", - коментує наш співрозмовник.

Також завдяки функції Connect  додаток дозволяє налагодити комунікацію з чуючими людьми, конвертуючи голос у текст і навпаки, а опція Dance допомагає відчути музику, передаючи ритми за допомогою вібрації та візуального еквалайзера на екрані смартфона.

У прототипі функція Emegrency Call, яка дозволяє швидко сигналізувати про свою проблему, – аварію чи серцевий напад – та за допомогою чуючих людей викликати служби допомоги.

"Ми проводили бета-тестування нашого додатку на жителях США і отримали близько 2000 коментарів, з них 86% відповіли схвально про наш продукт", - каже Потапчук.

Над проектом на волонтерських засадах працює десять людей, співзасновники фінансують його з власної кишені. Команда створила додатки для двох мобільних платформ - Android та iOS, а встановити його можна безкоштовно. За словами Віталія, спершу шукали розробників серед нечуючих людей, але їх виявилося надто мало. Втім, нечуючим волонтерам у команді завжди раді.

ПОЕЗІЯ ЖЕСТОВОЮ МОВОЮ

Минулого вересня волонтерки Олександра Смірнова і Тетяна Деордієва започаткували рух "Почути", запропонувавши українським  поетам зачитати свої вірші жестовою мовою і голосом одночасно та записати це на відео.

Ідея народилася після лекції поетеси і книжкового продюсера Альони Лазуткіної.

"Лекція була про письменників, і я замислилася: у світі відбувається купа всього цікавого… І наприклад, я люблю відвідувати книжкові презентації і слухати поетів, хоча я можу почитати їхні вірші в Інтернеті. Але ж є люди, яким це не доступно... Тоді ми замислилися, як виправити ситуацію", - розповідає Смірнова.

Міст через тишу: Як почути музику і поезію людям, які чути не можуть - фото 4

Олександра Смірнова, Тетяна Деордієва і викладач жестової мови Мар'яна Люханова

Придумавши проект, почали шукати авторів, що згодяться долучитися до проекту – зверталися до поетів, яких знали особисто, або чию творчість любили.

"Спочатку було психологічно важко. Адже ти для людей – незнайома людини з вулиці, у якої немає жодного відео для прикладу.  Але перші учасники знайшлися швидко –публічні люди відкриті до діалогу. Ми написали Лесі Мудрак, вона опублікувала пост у Facebook, після якого зголосилося багато поетів ", - каже Олександра.

Втім, деякі і відмовилися – наприклад, через брак часу. Як зізнаються самі волонтерки, декламувати голосом і жестами та ще й на відео – справа нелегка, і вимагає зосередженості.  Вивчали жестову мову поети за висланими Інтернетом матеріалами, і зазвичай на це був потрібен тиждень, якщо вчити по півгодини на день. Але були і винятки – та ж Лазуткіна вивчила вірш за день.

"Відео їй надіслала у п’ятницю, вона захопилася і вивчала кілька годин поспіль.  А ввечері з'ясувалося, що у однієї нашої учасниці не виходить бути, і я зателефонувала Альоні. Вона каже: вірш вивчила, навіть вже розповіла друзям. Так і зачитала після дня ретельних тренувань", - ділиться Смірнова.

Акцентує, що від формату "поет плюс перекладач у кадрі" відмовилися навмисно. 

"Ясно, що поети не вивчали жестову мову, тому для них це був певний виклик. Але це і шлях назустріч один одному. Багато хто зробив особисте відкриття після участі в проекті. Хтось дізнався про знайомих, в яких є проблеми зі слухом. Хтось почав  створювати благодійні ініціативи на роботі. А після того, як ми записали відео, вирішили, що було б цікаво зробити поетичний вечір, запросити всіх охочих, і чуючих і нечуючих. Прийшло дуже багато людей з порушеннями слуху. А потім був другий вечір, де виступи поетів доповнював театр", - розповідає волонтер.

Наразі у проекті взяло участь 23 поети, а на наступний рік у активісток купа планів. Кажуть, лише поезією обмежуватись не будуть. 

Більше новин про події в Україні та світі читайте на Depo.Життя