Михайло Жванецький про самоіронію та безвихідь: 11 цитат

Про це російському медіа "Дождь" повідомили друзі письменника, а пізніше підтвердив його концертний директор Олег Сташкевич. "У мене справи мають йти… так собі. Тоді я можу мобілізуватися, і буде краще", – казав Жванецький перед одним з концертів минулого літа. Втім, на початку жовтня сатирик завершив концертну діяльність через втрату працездатності. 

Depo.ua зібрав 11 висловлювань Жванецького про різнницю між розумним і мудрим та подарований Богом годинник. 

1. "У кожній великій особистості є щось дрібним шрифтом"

2. "Головне – не що сказали, а за що схопили. Якщо не можеш схопити за мізки - бери нижче. Не можеш схопити за душу - бери ще нижче, не можеш схопити за печінку - бери ще нижче. Людина все одно забуде, що ти говорив, але не забуде, за що ти її схопив. І ти станеш популярним"

3. "Людина, яка ставиться до себе з іронією, дуже симпатична, дуже потрібна іншим. Просто гостро необхідна. Називаючи свої невдачі та недоліки, вона полегшує чуже життя"

4. "Ми просто поспішаємо і не знаємо, про що мріяти"

5. "Якщо безвихідь не зустріти гумором, то вона насувається просто чорнотою, такою чорною стіною"

6. "Різниця між розумним і мудрим: розумний з великими труднощами викручується з ситуації, в яку мудрий не потрапляє"

7. "Важко бути останньою сучкою - вічно хтось прилаштовується позаду!"

8. "Люди поділяються на тих, на кого можна покластися, і на тих, на кого треба покласти"

9. "Щоб розвеселити себе, я маю йти до людей"

10. "Бог при народженні кожному дарує годинник. З однією умовою: не зазирай. Рахуй час по стрижках, навіть, якщо пощастить, по жінках, по книжках, якщо ти будеш писати, або по якихось винаходах, по тому, що ти робиш"

11. "Життя коротке. І треба вміти. Треба вміти йти з поганого фільму. Кидати погану книгу. Йти від поганої людини. Їх багато. Кидати справи, які не йдуть. Навіть від посередності йти. Їх багато. Час дорожчий"

Жванецький народився в Одесі.

Закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту. Після випуску працював механіком в порту.

Потім переїхав у Москву. 

У 30 років влаштувався в театр Аркадія Райкіна завідувачем з літературної частини. У 35 років представив разом з Райкіним програму "Світлофор", яка надалі стала культовою. У 54 роки став художнім керівником Московського театру мініатюр.

При цьому стверджував: "Я все життя пишу лише про Одесу. Одеса – це перлина України. З цим я виступаю по всьому світу". 

У 2014-му підписав звернення діячів культури Росії проти анексії Криму. 

Написав 10 книжок, серед яких "Зустрічі на вулицях", "Не продовжуй коротке", "Жарке літо".

У матеріалі використані цитати з монологів Жванецького, його інтерв'ю для delfi.lv, "Аргументы и факты".