ЛЧ 2018
Євробачення
Обличчя
Сектор
Спепроекти
Країна Укропів

Медицина без карток і талонів: Чи осушить Супрун "совкове болото"

Талони до лікаря, медичні картки дитини та студента, карта диспансерного огляду відійшли у минуле. От тільки незрозуміло, чи зможе українська медицина працювати за сучасними нормами 

Depo.Життя
14 березня 2018 20:00
ФОТО: depo.ua

Згідно з наказом МОЗ № 157 скасовується чимало папірців, а сам процес комунікації "лікар - пацієнт" відбуватиметься за новими правилами.

Як повідомляє прес-служба міністерства, реформа галузі передбачає новий принцип збирання даних, а кількість облікових форм скорочує і спрощує.

МОЗ, за власним твердженням, прибирає "рудимент радянської паперовоорієнтованої системи охорони здоров'я" і вивільняє час. Адже звичний талон для відвідання лікаря мав аж 40 полів для заповнення, тож у тепер вільні від писанини години лікар зможе приділяти більше уваги пацієнтам та професійному вдосконаленню. Вже на первинній ланці - у кабінеті свого сімейного лікаря - українці зможуть вирішити більшість проблем.

Що зміниться

Талони до лікаря обіцяють прибрати, а всю необхідну інформацію зберігати в електронній системі e-Health. Статистичні дані автоматично формуватимуться із записів лікаря і передаватимуться у спеціальний журнал. Там у вигляді кодів фіксуватиметься причина звернення пацієнта, діагноз та дії лікаря. Використовуватиметься міжнародна система ІСРС-2. Так, мовляв, буде простіше працювати з інформацією.

Щоправда, спрощений паперообіг зберігатиметься для населених пунктів, де не можуть обзавестися комп'ютерами і доступом до Інтернету.

У медичних установах відмовляються від обов'язкової диспансеризації. Себто пацієнтів не змушуватимуть раз на рік проходити флюорографію, як зараз. У МОЗ вважають, що часті просвічування здорових людей недоцільні та ще й шкідливі і недемократичні. Крім того, у західних країнах такої норми немає. Натомість проводитимуть скринінгові огляди для груп ризику.

Аби викликати лікаря додому, потрібно безпосередньо поспілкуватися з ним по телефону, а не записатись у реєстратурі, як раніше. За словами МОЗ медики зможуть знову ж таки зекономити ресурс на "зайвих" візитах, адже один похід до хворого займає стільки ж часу, скільки три прийоми у поліклініці.

Звітність спростять до чотирьох цифр - скільки дорослих та дітей лікар прийняв у поліклініці та у скількох побував вдома.

Скасовується так звана "Картка студентів" - їх лікуватимуть на загальних підставах за місцем проживання. Як непотрібна більше і картка дитини, яку раніше заповнювали медики, а дитина передавала у навчальний заклад.

Що хорошого і чому критикують

Звісно ж, спрощення пострадянської бюрократії - нагальна потреба України у різних галузях, і система, коли лікар пише в амбулаторній карті виключно у справі, а не "заради порядку", і справді врятує дорогоцінні години роботи медиків.

У мережі дякують очільниці міністерства пані Супрун за спробу "осушити совкове болото", але сумніваються, що з цього щось вийде.

Адже справа закупівлі комп'ютерів та проведення мереж Інтернету до сільських клінік ляже на місцеві бюджети. Централізовано держава виділить 5,9 млрд гривень на медикаменти та лікувальне харчування, ще 1 млрд передасть на місця, аби там закупили лікарські засоби для окремих захворювань, а на 150 млн закупить ангіографічне обладнання в обласні центри.

Щоправда, деякі села вже хизуються, що до реформи готові. Наприклад, у Червонополянах вже придбали комп'ютер із медичною інформаційною системою і навчили медиків нею користуватися. Чи підуть на таке усі районні центри, - питання відкрите.

Точаться суперечки і навколо диспансеризації, особливо - серед медиків. Адже хоча обов'язкова флюорографія - метод недемократичний, деякі б'ють на сполох, адже Україна - друга за поширенням туберкульозу в Європі і входить у п'ятірку країн світу з найвищими показниками захворюваності на найнебезпечніший мультирезистентний туберкульоз. Хворобі намагаються протидіяти на місцях. Наприклад, у березні зусиллями місцевої влади кияни можуть обстежитися на пересувному флюографі та отримати безкоштовну консультацію фтізіатра.

Втім, за сумною статистикою зрозуміло, що обов'язкова диспансерізація врятувати українців від туберкульозу не в силах. Окрім того, за даними "Здоров'я України", метод дозволяє виявити лише 1 випадок туберкульозу на 3000, тоді як мікроскопічна діагностика бюджетніша і доцільніша. Щоправда, її роблять на значно пізніших стадіях хвороби.

Найбільше ж суперечок щодо скорочення візитів лікаря додому і пропозиції користуватися електронною чергою. Хоча алгоритм і справді європейський, українцям доведеться змиритися з тим, що сілкування з фахівцем у стінах квартири і справді стане рідкістю, а прийому доведеться чекати кілька днів, а то й тиждень. Телефонна ж консультація не замінить живе спілкування, коли лікар слухає пацієнта, пальпує лімфовузли і оцінює, наприклад, ступінь ураження горла.

Тож новий указ вочевидь оптимізує роботу медичної галузі, але разом з цим повертає до головного диспуту щодо медреформи і піднімає все ті ж питання. Зокрема, чи вкоріниться західна система в українські реалії, чи варто запозичати абсолютно усі норми, і чи зуміють медики пристосуватися до нового, аби ефективніше рятувати людське здоров'я.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя