Медична система у дірках: Реальні історії пацієнтів з COVID-19

За кожним "зареєстрованим" хворим ховається як мінімум кілька заражених людей, а значить, – потенційних переносників. За нібито працюючою схемою – відкриті можливості для корупції. За імітацією корисних дій та байдужістю – згасаючі чи вже втрачені життя українців

Журналісти Depo.ua поговорили із медичним експертом про закулісся коронавірусних реалій, а також зібрали реальні історії звичайних пацієнтів з різних куточків України – щось ми знайшли на просторах соціальних мереж, деякі історії надіслали до редакції. 

Українська система охорони здоров’я не може впоратися з епідемією – принаймні, багато дій влади щодо врегулювання ситуації виглядають хаотично, а подекуди суперечать успішній світовій практиці. Проблеми усюди: від нездатності стримати епідемію через все ще невелику кількість тестувань до неприйнятних умов для інфекційних хворих у стандартних українських лікарнях та окремих, унікальних випадків на місцях. І, тим не менш, попри негідні умови та оплату праці, українські лікарі продовжують робити свою справу.

Про помилкові для України рішення влади, прогалини у системі, активне зараження медиків, масковий режим та інші аспекти ми поговорили із медиком, екс-політиком та колишнім заступником міністра охорони здоров'я Валерієм Івасюком.

Прогалини системи та "факапи" влади

Наш співрозмовник акцентує увагу на тому, що в Україні епідемія носить латентний характер, і усі виявлені випадки, згідно з заявою ВООЗ чотиримісячної давнини, можна множити на десять. Підстав для такої заяви кілька.

"Спочатку – це неконтрольований потік людей із зон з високим зараженням. Нинішня влада, знаючи важливість та функції обсервації, запустила в Україну з країн Європи, де епідемія була на піку, без цього етапу, 1 мільйон 200 тисяч людей.

Далі – аналогічний алгоритм тестування людей із груп ризику – а це медики, вчителі, поліцейські, прикордонники, люди, що були у контакті з інфікованими тощо, запроваджений наказом МОЗ №1227 від 20 травня 2020 року. 

Він передбачає, що людина спочатку тестується методом ІФА, які не визначають людину, що є небезпечною для оточуючих. В разі отримання позитивного ІФА, її тестують – за її ж гроші, методом ПЛР", – зазначає пан Валерій.

Довідка:

ПЛР-тестування покаже наявність або відсутність у вашому організмі РНК коронавірусу. Це дослідження актуальне на перших  етапах зараження та хвороби і може виявити інфікованих навіть до появи перших симптомів.

Натомість ІФА тести визначають рівень антитіл до коронавірусу (імунітет), і видають позитивний результат після або на етапі одужання.

Він додає, що золотий стандарт диктує робити все навпаки – спочатку ПЛР, потім – ІФА.

"Так усюди, крім України. Навіть у Росії це робиться. Всі спочатку тестуються на ПЛР. Стосовно ІФА – ці тест-системи використовуються для спостереження розвитку епідемії. Вони призначені для вивчення тенденції, але не для того, щоб її стримувати та профілактувати. Мета ПЛР-тестування – виявити та ізолювати. Необхідна кількість ПЛР-тестів для України – 70 – 100 тисяч щоденно. Завдання одне – виявити і ізолювати. Іншого шляху стримати епідемію немає. До цього може бути залучений також жорсткий масковий режим. Але ці необхідності вперто ігноруються", – зазначає наш співрозмовник. Він додає, що ІФА-тестування додають цифр у загальну статистику, втім камуфлюють масштаби епідемії у реальному часі.

Крім того, у системі ще безліч проблем. Величезна з яких – зараження медиків. 

"Чому у нас вони заражаються найбільше у світі? По-перше,  дійсно, пізно медиків оснастили необхідним для індивідуального захисту.

До того ж, майже ніхто не питає, яка палітра медичних працівників заражається на COVID. Лише 7% – інфекціоністи, а решта – медики загального профілю. Терапевти, хірурги, стоматологи, акушери, гінекологи тощо. Тому що вірогідність попадання пацієнтів з інтеркурентними хворобами (такими, що розвиваються на фоні іншого захворювання, – ред.)  у лікарні надзвичайно висока. 

У лікарів, як правило, немає спеціальних боксованих кімнат для зміни костюмів, у яких вони обслуговують пацієнтів. Медики заражаються від свого ж захисного одягу. І це абсолютно нікого не турбує.

Крім того, пан Валерій пояснює, що за усіма протоколами відділення для пацієнтів з COVID має бути спеціальним. 

"Це боксовані палати з тамбуром, де проточно-витяжна вентиляція унеможливлює вихід повітря з цієї палати назовні. Таких відділень в Україні мало – це Олександрівська лікарня і Феофанія. Все. Відкриття ж відділень у лікарнях, де витяжна вентиляція проходить через усі поверхи зверху донизу – небезпечне. Тобто, відкриваєте відділення, припустимо, на 2 і 4 поверхах – і 1 і 3 будуть заражені. Або вимикати вентиляцію взагалі, в тому числі, з операційних блоків і акушерсько-гінекологічного відділення. Я вже не кажу про відсутність боксованих палат. Крім того, у більшості немає розведення кисневої системи. 

Але найголовніше, що в такі лікарні потрібно завезти нових лікарів інфекціоністів. 

Тобто маємо абсолютно непристосовані умови для протидії інфекції, яка передається навіть не повітряно-крапельним, а повітряним шляхом", – каже пан Валерій.

Тобто, щоб заразити інших, не обов'язково чхати чи кашляти – достатньо просто дихати.

Вищенаведені проблеми актуальні для всієї України: через них наявна система неефективна і перевантажена. 

Однак реальні наслідки компіляції дій влади, недофінансування медицини та людського фактору найбільш яскраво проявляють себе не у сухій статистиці, а реальних живих історіях людей.

Десь явну недостачу від держави намагаються компенсувати завдяки благодійним фондам – і рятують життя українців тоді, коли їм буквально не вистачає кисню. Десь на всю лікарню – лише один прийнятний ШВЛ-апарат і відсутність медичного персоналу. Десь плутанина на вищах щаблях у результаті стає причиною спірних ситуаціях у лікарнях, про один із таких випадків ви можете прочитати тут.

Інсайди з лікарень

Тим часом ось що про реалії своєї роботи можуть розповісти лікарі. Наступний пост опубліковано на сторінці лікарки однієї з київських лікарень Яни Дубневич у Facebook. 

"В Україні зараз розпочалася 2-га хвиля Covid-19 (реальна перша). Кількість захворювань побільшала; на жаль, пацієнтів з пневмоніями з важким перебігом також. Що маємо на сьогоднішній день: Лікарні першої лінії вже перенавантажилися і заповнені пацієнтами. Відкрилися лікарні другої лінії, якщо говорити конкретно про столицю. Зокрема, навіть нашу лікарню теж планували перепрофілювати в лікарню, що прийматиме лише пацієнтів з Covid-19", – йдеться у повідомленні.

У пості також зазначено про реалії нашої медицини – ось вам дійсні наслідки організаційних проблем "нагорі".

"По Києву в лікарнях, що приймають ковід-пацієнтів критично не вистачає медичного персоналу! Зокрема у моєму відділенні інтенсивної терапії (реанімації) на 9 ліжок ситуація така, що майже весь місяць на день працює лише одна медична сестра!! Увага! Без санітарки! Частина цих медичних сестер перекинуті з інших медичних відділень та не мають досвіду роботи в реанімації (навіть в/в периферичний катетер не можуть поставити), що залишає лікаря сам на сам з важкими хворими, які якраз і потребують інтенсивного догляду. Розумію, що тут мене в повній мірі зрозуміють(виходить така тавтологія)) лише колеги. Наприклад, для того, щоб перевернути пацієнта з надмірною вагою та на апараті штучної вентиляції в прон-позицію (на живіт) треба хоча б 3-4 людини. (...) Отже, лікарі роблять і медсестринську і санітарну роботу (виносити судна, зливати сечу, мити, прибирати і т.д.). Причин для такої ситуації декілька: половина медичних сестер - студенти, в яких розпочинається навчальний рік і вони переходять на 0,5 ставки; виснаженість медперсоналу (5 медсестер звільнилося за останній місяць, бо просто вже не витримували важко працювати за "нічого"); захворюваність медперсоналу і т.д". – пише медик.

І звісно ж, за ненормовані умови праці надбавки передбачаються сумнівні. 

"Другий момент -  зарплати. Те, що лікарі отримують мізерні зарплати і грошову допомогу з міського бюджету всі знають (так звані "клічковські" 4000 грн, які при оподаткуванні перетворюються в 3180). На рахунок доплати лікарям, які працюють з ковід-пацієнтами - доплату (і то з великими перебоями) отримували лише медичні працівники лікарень першої лінії. Ні за одного пацієнта з підтвердженим діагнозом Covid-19, які так чи інакше потрапляли в наше відділення і проходили інтенсивне лікування, ніхто доплати не отримав! за весь період карантину.  Були періоди, коли лікарі і середній медичний персонал так само практично  жили у відліленні тижнями. Виплив дуже цікавий момент, що виявляється обіцяне підняття зарплати "на 300%" від окладу у лікарнях, що приймають Covid-19, насправді є підняттям зарплати "ДО 300%" !!! Тобто, будь-яка сума менше цих 3-х окладів)) Звісно ж всі лікарі також знають, що випадки, коли медичні працівники заражаються на робочому місці і хворіють, не оплачуються ніяк.

Третє - забезпечення та обладнання. Якщо говорити про ЗІЗ (засоби індивідуального захисту), то можна сказати, що зараз ситуація більш-менш спокійна. (...) По апаратах ШВЛ (штучної вентиляції легень) - колеги добре знають, що реально, щоб лікувати пацієнтів, у яких розвивається важке ушкодження легень на фоні вірусної пневмонії, необхідні апарати високого класу. Так, у моєму відділенні, загалом, апаратів на балансі (з тими, що в операційних) - 12. Але з них реально допомогти можуть лише 5, з яких лише в 3-х є режим неінвазивної вентиляції і лише в одного є і цей режим,  і вмонтований зволожувач повітря, що є обов’язковим для проведення ШВЛ пацієнтам з важкими пневмоніями. Цей апарат від швейцарської  фірми Hamilton ми отримали лише близько 2-х тижнів тому від спонсорів. Також ще один апарат Carina був отриманий протягом карантину; до цього ситуація була ще гірша. З 9-ти функціональних ліжок в реанімації реально функціональними, тобто таким, що регулюються є лише 2-2,5 (на фото нижче видно як мені "зручно" та радісно ставити центральний венозний катетор в жаркому костюмі в "три погибелі"). Варто сказати, що в лікарні немає газового аналізатора крові, без якого не може обходитися повноцінний моніторинг та лікування пацієнтів з пневмоніями, нирковою недостатністю та  багатьма іншими важкими захворювання, що лікуються у відділенні інтенсивної терапії. Частково виходимо з положення  тим, що набираємо кров в спеціальні шприци і відправляємо родичів в Інститут Серця для виконання цього аналіза. Знову ж тут скоріше ситуацію зрозуміють лише колеги", – йдеться у повідомленні.

Тим часом волонтерка та засновниця благодійного фонду "Корпорація монстрів" з Одеси Катерина Ножевнікова 4 вересня опублікувала на своїй сторінці кілька історій пацієнтів, які стикнулися із недокомплектованістю лікарні водніков у Одесі, де цистерн із киснем не витачає. Апаратів-концентраторів – теж.

"Їй 32 роки. Двоє діток 4 міс і 2 роки. Виховує сама. За 6 днів полісегментарна пневмонія, різка втрата сил, госпіталізація. При надходженні сатурація 88. Кисень не дали, концентраторів не було.

"Я задихалася. Думала я помру. Але потім раздихалася. Але я просто не знала, на які показники потрібен.  Може і вимагала б. Хоча ні, у мене не було сил там в принципі про щось просити. Мені здавалося я помираю "

Родича однієї важливої дуже людини в місті привезли в лікарню. Дзвонять лікарю "дайте йому кисень! Негайно! "

Лікар запропонував "великій людині" приїхати у відділення, одягнути захисний костюм, зайти і самому визначити у кого відібрати маску і хто менш гідний отримувати повітря.

У коментарях також є продовження – із трагічним фіналом.

Історії, надіслані нашим журналістам менш сумні, але добре ілюструють збої системи при роботі з неважкими пацієнтами COVID-19. 

 

Історії пацієнтів, які перехворіли на Covid-19

Школяр і "застуда"

COVID-19 у легкій або середній формі тяжкості перебігу подекуди дуже важко відрізнити від звичайної застуди. І за відсутності масового тестування такі випадки залишаються невиявленими, адже за "легкими" симптомами лікарі подекуди направлення на тест не дають. У результаті – заражена людина залишається у соціумі та не ізольована.

Так сталося, наприклад, у випадку пані Наталі, яка звернулася до Центру первинної допомоги N 1 Подільського р-ну через хворобу сина.

"У сина влітку піднімалася температура двічі до 37.3 і трималася десь із день. Невелика слабкість, нічого критичного. Я зверталася до нашого педіатра. Відповідь - спостерігайте. Перед школою повела на медогляд. Знову поскаржилася, що була температура тиждень тому. Лікар відмахнувся. Підписав медогляд в школу. 1 вересня я привела трьох дітей в школу і виявилося, що друг сина - контактна особа, у його батька виявили COVID-19 і вся родина на карантині. Після школи у сина був трохи кашель, слабкий. Ну, я співставила 3 фактори –друг, температура, кашель і відвела його на тест – до приватного мед.центру. Лікар не давав направлення по цих симптомах. Це я наполягла, і в підсумку виявилася права", – пише нам Наталя.

А вже у самомому центрі з’ясувалися цікаві подробиці взаємодії з лікарем "на місці" – коли медичний працівник прямо говорить, що не довіряє результатам медичних лабораторій, акредитованих МОЗ.

"Лікар просто надіслав нам направлення, ми пішли і зробили КТ, заплатили, скільки сказали. До цього був тест в лабораторії "Омега" за 1400 грн. Коли я запитала, чому там, адже є "ДНК - лабораторія", "Ніколаб", де тести коштують до 800 грн, він відповів, що за їхніми результатами він діагноз не ставить, не довіряє лабораторіям, акредитованим МОЗ. Ця лабораторія "Омега" знаходиться прямо в цій поліклініці. Коли ми туди пішли, я ще раз переконалася, що це омана чистої води! Та і прикро, що троє дітей сходили на 1 день в колективи. У підсумку сина клас відправили вчитися з дому", – каже наша співрозмовниця.

Лікар у відпустці за власний рахунок

Кардіохірург зі Львова Іван написав нам, як перехворів на COVID-19, і стикнувся з проблемами на роботі.

"Я перехворів у травні, та наша рідна держава навіть неспроможна оплатити період моєї непрацездатності. Про якісь відшкодування й мови нема! Стосовно лікування, то воно було амбулаторним, виключно парацетамол та аспірин.

Виплати мають бути виключно по листку непрацездатності, незалежно від того, де заразився (таке в нас законодавство і нікуди вони не дінуться). Не виплатили поки що нічого, пояснюють все тим, що розслідування ще не завершене. Це стосовно листка непрацездатності. Ще на деякий час нас змушували брати відпустку за свій рахунок, яка звісно також не оплачувалась (це ще в травні). Аргументували якимись наказами, та ніхто тоді не перевіряв, бо не до того було.

Стосовно компенсацій, то говорили, що їх не буде, бо на той час ми не були у переліку закладів, які приймають хворих з COVID", – пише пан Іван.

Понад 6 годин у лікарняному коридорі

Пацієнтку Юлію на початку вересня перегоспіталізували із пневмонітом та підтвердженим діагнозом COVID-19. Втім, шлях до іншої лікарні не був простим – для госпіталізації їй із температурою довелося 6 годин очікувати на карету "швидкої" у коридорі.

Ось що написала пані Юлія нашим редакторам:

"2 вересня 2020 мій сімейний лікар телефоном повідомив про позитивний тест на COVID. Я повідомила про це чергового лікаря 1 міської клінічної лікарні. Це було о 16-00. Після мене з речами розмістили на лавочці біля посту медсестри, де до півночі я очікувала на карету швидкої, щоб мене з ковідом та пневмонією перевезли у 8 клінічну лікарню. Гаряча лінія МОЗ працює у будні з 9 до 18. Що робити було мені о 23-00, після 6 годин очікування? Це не нормально стільки чекати. І це моя основна претензія до МОЗ: нормальна організація та координація роботи лікарень. Лікарі лізуть зі шкури зараз,  далі буде ще жахливіше. 

Стосовно ставлення лікарів, то з огляду на їх завантаженість та емоційну напруженість, все влаштовує. Окремо хочу подякувати лікарям швидкої (1349, здається) - вислухали, виміряли пульс, сатурацію, ввімкнули кисень, бо почувалася я після такого очікування на лавці жахливо. Потім уже у 8-ій лікарні я ще довго приходила до тями. Бригада швидкої стабілізувала мій стан, за що я їм дуже вдячна".

"От з державою і здавайте далі"

Фотографиня Валерія з Києва також розповіла нам свої "коронавірусні пригоди" – вже із відомою приватною клінікою.

"Ситуація була така: 2 дні дуже сильно "ломило" м'язи, потім різко підскочила температура до 39.5 з сильним ознобом. Звісно, що я пішла до лікаря, але звернулася до приватної клініки "Борис", тому що у мене не підписана декларація з сімейним лікарем. До того ж, це була субота. Чекати до понеділка бажання не було – тим паче, що у мене семирічна дитина та онкохвора мати у групі ризику. Наступного дня я вже була у лікаря. Вона вирішила, що ситуація серйозна і потрібно робити КТ і взяти ПЛР. Так, як на КТ все було чисто, я не захотіла здавати ПЛР платно – у "Борисі" роблять через "Ділу", за 1800 гривень. Я вирішила, що поки не буду особисто спілкуватися з мамою і дивитимусь, як все буде далі. Температура на той момент спала, і я вирішила здати безкоштовне ПЛР на базі держави. Забір зразків провели у "Борисі", як на мене якісно, але далі відбувся "затик". Ми з родиною ізолювалися вдома та чекали на результат. І аж у п'ятницю, більш ніж за тиждень я отримала повідомлення про те, що результат не визначено – забір проведено некоректно. Звісно, це шок, бо я сподівалася зрозуміти, що зі мною та чи я заразна. 

Я подзвонила у клініку, вони запропонувати мені прийти перездати наступного дня. Тут у мене очі взагалі округлилися – людині, яка потенційно заразна, просто пропонують прогулятися у клініку, по дорозі, ймовірно, всіх заразивши.

Але це я зрозуміла пізніше – я була хвора, все у тумані, і я таки пішла і перездала.  

Там же до мене вийшов медичний директор клініки, якщо я не помиляюся, щоб дізнатися про цю ситуацію. Я спитала, чи можна якось прискорити процес, бо помилка вірогідно відбулася з вини клініки. 

Він одразу запитав, як швидко мені потрібно, і очевидно вирішив, що ми здавали платно. Та щойно почув, що ми здавали через державу, одразу ж сказав щось на кшталт, "ну, нічого не знаю, от з державою і здаємо далі". На той момент я вже одужувала, і тест по факту був формальністю.

Але якби це було питанням життя?  Наступне ПЛР чекали ще довше – 8 днів. А коли вже все було добре, і я відправила дитину до школи, у четвер мені надходить смс, щоб я встановила додаток "Дій вдома – самоізоляція важлива". Я так і не зрозуміла, чи це до тієї самоізоляції, яка мала зі мною відбутися ще 3 тижні тому, чи вже до наступної. Ось вам і робота системи."