"Майдан" у Чилі: Як людям увірвався терпець через 1 гривню

У Чилі – країні, яка вважається однією з найбільш стабільних у Латинській Америці, – масові протести через подорожчання цін на громадський транспорт

Марія Гурська
Журналіст відділу «Життя»
"Майдан" у Чилі: Як людям увірвався терп…
Демонстранти протестують в комуні Лас-Кондес, 22 жовтня

На наші гроші, подорожчання відбулося у межах 1 грн. Але чи справді справа у цій сумі? Чому те, що почалося як мирна акція, переросло у масові протести з вимогою відставки президента, і за що останньому довелося вибачатися перед своїм народом?

Depo.ua розбиралося у хронології подій та ймовірних причинах тотального невдоволення громадян Чилі.

Як розвивалися події?

6 жовтня уряд Чилі підвищив ціни на проїзд на громадському транспорті.  Проїзд у метро в пікові години подорожчав з 800 песо (27,29 грн) на 30 песо (1, 02 грн) (у ранні години вартість проїзду у метро нижча). Також подорожчали квитки на автобус (на 10 песо – це близько 0,34 грн), і прайс-лист громадського транспорту став виглядати наступним чином:

Як пише чилійське ЗМІ 24Horas, у владі пояснили таке рішення знецінюванням песо відносно долара, зростанням вартості нафти та індексу споживчих цін (ІСЦ) серед інших факторів.

Це викликало невдоволення жителів міста, зокрема студентів, які вийшли на акції протесту в Сантьяго.

До 18 жовтня акції проходили мирно, але згодом демонстранти почали будувати барикади, розгромили кілька станцій метрополітену (наразі метро закрили), підпалили кілька автобусів і редакцію газети El Mercurio.

За повідомленням AP, також було розграбовано кілька супермаркетів, знищено багато торгових точок, і принаймні 2 авіакомпанії скасували рейси, що позначилося на понад 1400 пасажирах.

Протестувальники на центральній площі Сантьяго, 22 жовтня

19 жовтня почалися зіткнення учасників протестів із правоохоронцями – хода тисяч демонстрантів закінчилася сутичками з поліцейськими біля президентського палацу. До центру Сантьяго стягнули бронетехніку, а у Сантьяго та ще 6 містах оголосили надзвичайний стан і встановили комендантську годину. Не дивлячись на агресивні заворушення у Сантьяго, у більшості інших міст люди вийшли на вулиці, б'ючи ложками у каструлі (форма протесту, відома як cacerolazo), та закликаючи до відставки президента.

Також 19 жовтня президент Чилі Себастьян Піньєра заморозив підвищення плати за проїзд та виступив із промовою, що засуджує насилля та мародерство у країні. 

Наразі офіційно відомо про смерть 15 людей через протести: 11 з них загинули при спробах підпалу, грабунків і заворушень, і двоє були вбиті військовослужбовцями.

Національний інститут з прав людини повідомив, що вже більше 1420 цивільних доставили в лікарню з травмами, отриманими на мітингах. За даними інституту, щонайменше 84 з них мали поранення від зброї. За повідомленнями, з початку протестів було затримано більше 2500 осіб. При цьому влада обіцяє розслідувати випадки зловживань військовослужбовцями та правоохоронцями та застосування ними невиправданої сили до протестувальників. 

Вибачення президента 

У вт, 22 жовтня президент Чилі Себастьян Піньєра оголосив по національному телебаченню про ряд заходів, згрупованих у "соціальну програму" з метою задоволення потреб громадян, через які вони вийшли на масові протести.

Влада докладно розповіла про ряд змін у різних сферах, підкресливши негайне збільшення базових пенсій і мінімального доходу.

Окрім цього, Піньєрра скористався нагодою, щоб "вибачитися перед співвітчизниками" за нинішню і колишню владу за "відсутність бачення та визнання несправедливості і зловживання", пише 24horas.

"Зіткнувшись з законними потребами і соціальними вимогами громадян, ми зі смиренністю і ясністю отримали повідомлення, яке чилійці дали нам", – сказав глава держави.

Протестувальники на центральній площі Сантьяго, 22 жовтня

Дії з "соціального пакету" включають, зокрема, скорочення кількості парламентарів та їхніх заробітних плат, зростання пенсій до 20% і додаткове їх збільшення для пенсіонерів, старших за 75 років, створення гарантованого мінімального доходу, створення механізму стабілізації тарифів на електроенергію (який дозволить скасувати нещодавнє зростання електроенергії на 9,2%), заснування офісу омбудсмена у справах жертв злочинів, план відновлення збитків та ряд інших заходів.

Чому протести перестали бути мирними?

Коментуючи громадський протест проти підвищення тарифів, міністр економіки Чилі Хуан Андрес Фонтейн відповів, що ті, кого турбує підвищення цін, можуть прокинутися раніше і заплатити менше (у чилійському метро вартість проїзду залежить від часу поїздки). "Коли ціни ростуть, варіантів не так багато", – сказав він.

Після його висловлювань обурення громадян зросло. Зокрема, однією із форм протесту стало ухиляння від сплати за проїзд – люди перестрибували турнікети метрополітену та подекуди їх ламали. "Ухилятися, а не платити, – це ще один спосіб боротьби", – скандували студенти.

За словами Віктора Віллегас, соціолога з Університету Альберто Уртадо в Сантьяго,чиї слова наводить видання Aljazeera, "не випадково", що протести почалися зі студентів, тому що "вони завжди керували чилійськими громадськими рухами".

Протестувальники на центральній площі Сантьяго, 22 жовтня

Заворушення стали жорсткішими, коли минулої п’ятниці (18 жовтня) поліція спробувала зупиняти студентів на станціях і застосовувала силу до учасників протестів.

Після цього протягом ночі протестувальники нищили станції метро, ​​супермаркети і палили автозаправні станції були спалені всю ніч, в результаті чого президент оголосив надзвичайний стан у суботу вранці.

Ще більше масла у вогонь підлила заява чилійського президента по телебаченю. "Ми воюємо проти могутнього і непримиренного ворога, який не поважає нічого та нікого, і який готовий використовувати необмежене насильство і злочинні дії", – цитує Піньєру BBC. "Ми прекрасно розуміємо, що у (тих, хто стоїть за сутичками, – ред.) є ступінь організації, логістики, типова для злочинного угрупування. Я закликаю всіх моїх співвітчизників об'єднатися в цій боротьбі проти насильства і правопорушень", – сказав президент країни. 

Учасник протестів біля пожежі на вулиці, 22 жовтня

Фактично, лідер Чилі назвав протестувальників злочинцями, що збурило їх ще більше. Для залагодження конфлікту він спробував вибачитися перед громадянами (як зазначено у тексті вище) і заморозив підвищення цін, однак наразі протести продовжуються. У людей на акціях немає спільних вимог та лідерів – вони виступають за покращення якості свого життя урізних сферах, якими опікується держава.

Справжні причини гніву

По суті, подорожчання цін на проїзд у громадському транспорті стало для чилійців "останньою краплею" у їхньому незадоволенні діями уряду та їх якості життя. Одним із найважливіших аспектів протестів став рух проти соціальної нерівності різних верств населення. Тут і розчарування постійним зростанням цін, і низькою заробітною платою і пенсіями,і  поганою системою охорони здоров'я.

"30 песо ​​були лише верхівкою айсберга", – наводить Algazeera слова журналістки  Хасінто Уріві, яка брала участь у вуличних акціях протесту з моменту їх початку в суботу. "У нас немає хорошої охорони здоров'я, зарплати низькі - так багато речей, які діють проти людей, а вони (політики) заповнюють свої кишені. Я пишаюся і радію, що люди прокидаються".

Протестуючий Констанца Гонсалес дав коментар BBC: "Мова йде не про політичні партії. Я думаю, що люди зляться, і це відбувається досить давно".

За словами політолога і доцента Університету Чилі Жозе Мігеля Ахумада, ця країна є "однією з найбільш нерівних країн в Латинській Америці". "Високо нерівноправні суспільства менше вкладають в людський капітал, менше вкладають в освіту і створюють більше соціальних проблем", – коментує він. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme