Маніпуляції і прихована агресія: Психологічний портрет Юлії Тимошенко

Depo.ua починає публікувати серію психологічних портретів кандидатів у президенти України.

Портрет Юлії Тимошенко склав психотерапевт і бізнес-консультант Дем'ян Попов. Далі - текст експерта.

Портрет створювався на основі інформації з відкритих джерел (записів інтерв'ю на різних каналах), що дозволило дослідити семантичний ряд і супутні невербальні реакції при відповіді на запитання інтерв'юера. Незважаючи на те, що більшість питань були узгоджені, те, яким способом, якими словами Юлія Володимирівна відповідала, і як це супроводжувалося мімічними рухами, позою, жестикуляцією, дає необхідну інформацію для уявлення про її основні психологічні якості. Портрет створювався з використанням методу контент-аналізу.

За кількістю і типом висловлювань на першому місці маніпулятивні – свідомо спрямовані на отримання певного ефекту. З урахуванням професії та джерела це цілком зрозуміло. Але їхня кількість фантастична – вони з великим відривом займають перше місце. Мімічний супровід - виникає напруга в області чола і брів, зведення очей, випинання губ, нахил голови вперед, або відкидання її в неприродно пряме положення.

Наступні типи, які займають 2-3 місце, – це висловлювання явно неправдиві (входять у суперечність із загальновідомими фактами або попередніми заявами Юлієї Тимошенко) і агресивні. Причому агресія ця прихована, що виражається в уїдливих зауваженнях, натяках або глузуванні. Скоріше за все, всередині ця агресія дуже інтенсивна. Невербально – зміна інтонації, розширення очей, нахил тіла вперед, постукування долонями по столу в такт словам. У відкритих джерелах це виглядає як агресія з позиції жертви – чоловічі фігури, які заподіяли шкоду, або збираються це зробити – обдурити, зрадити, посадити.. - "хлопці", "силовики", Ющенко, Янукович, Порошенко...

Невелика кількість висловлювань явно правдивих (відповідають загальновідомим фактам), супроводжується характерним зміною міміки – зникає напруга лоба, брів, більш природною стає посмішка, положення голови.

Достатня кількість висловлювань свідчать про високу цілеспрямованість та гнучкість Юлії Тимошенко. Присутній і страх – при спогадах про минулі відсидки і загрози майбутніх розслідувань.

Кандидат володіє достатнім рівнем особистої мужності. Абсолютно не схильна брати на себе відповідальність, делегуючи її іншим людям або обставинам.

При згадці інших людей (народу), "звичайних громадян" чітко проглядається відстороненість, нульовий рівень емпатії і доброзичливості.

 

 

У біографії Юлії Тимошенко є травма, перенесена в ранньому дитинстві, – її батько залишив сім'ю. В інтерв'ю вона описує своє дитинство тільки з мамою, вказуючи на те, що та була сильно зайнята. Відтоді – пошуки батьківської фігури: свекор, який дав гроші на відеосалон, Лазаренко, Ющенко, від яких з одного боку хочеться заступництва і захисту, а з іншого хочеться помститися, покарати за те, що залишили в дитинстві. Розвиток стосунків неминуче призводить до конфлікту, де символічний "батько" знову кидає, або зраджує "дочку". Чи несправедливо її карає – наприклад, закриває у колонії. Що підтверджується в публічних висловлюваннях про погрози і переслідування від значущих чоловічих фігур - колишніх і майбутніх.

Заяву про те, що "президент повинен бути батьком нації" – про те ж. Прагнення до необмеженої влади президента з використанням будь-яких цілей і засобів бачиться як ключ до безпеки, перемога і покарання всіх чоловіків – особливо тих, хто раніше був сильнішим. Однак у процесі боротьби Юлія Тимошенко відчуває себе невпевнено і в глибині душі впевнена у власній недостойності – раз кинув батько – і в недосяжності перемоги. Тому скоріше за все, підсвідомо налаштована на поразку і ситуацію жертви. Досить імовірно, що відчуває гостру необхідність підтримки ще більш сильної чоловічої фігури, тому може спиратися, наприклад, на президента більш сильної країни – що теж неминуче зрадить...