ПТСР через локдаун: Як ізоляція впливає на наш мозок і психіку

В Україні знову запроваджується локдаун, а значить на нас чекає нове випробовування. Прибічники суворих локдаунів називають всіх інших егоїстами та інфантилами, але насправді більшості дуже важко змиритися з карантинними обмеженнями, які відбирають улюблені заняття і чи не все життя ставлять з ніг на голову

ПТСР через локдаун: Як ізоляція впливає…
Фото: Getty Images

Особливо якщо під час локдауну ми опиняємося в ізоляції. Люди, які звикли працювати в колективі, кожного дня їздити на роботу, відвідувати спортзал, кафе, театр і кіно під час жорстких карантинних обмежень відчувають величезний дискомфорт

Depo.ua розповідає, як самоізоляція впливає на наш мозок, чи можна звинуватити локдаун та пандемію у суб’єктивно відчутному сповільненні думок та врешті, і зрештою чи можна з цим щось зробити.

Для мозку ізоляція схожа на голод

Уявіть собі, що ви не їли цілісінький день. Нічого. Кави теж не пили. І тут раптом перед вами – фото тарілки улюбленої (або й не дуже) пасти. Здавалося б, до чого тут самоізоляція?

Нове дослідження Массачусетського технологічного інституту виявило, що відчуття під час такого роду соціальної ізоляції, мають ту ж нейронну основу, що і наша тяга до їжі, коли ми голодні. 

Після одного дня повної ізоляції вигляд людей, які весело проводять час, активує ту ж область мозку, яка активується у того, хто не їв цілий день, а потім бачить зображення тарілки сирної пасти.

"Наш висновок відповідає інтуїтивному уявленню про те, що позитивні соціальні взаємодії – це основна потреба людини, а гостра самотність - це неприємний стан, який спонукає людей відновлювати нестачу, подібно до голоду", - говорить Ребекка Сакс , професорка кафедри мозку та когнітивних наук в Массачусетському технологічному інституті. Тож, перебуваючи у чотирьох стінах майже 24/7 тепер можна спокійно говорити,що ви "голодні до людей" – бо по суті, саме це ви і відчуваєте.

Також вчені з'ясували, що реакція людей на ізоляцію варіювалась залежно від їх звичного рівня соціальної активності. Так, люди, які і без того були схильні до усамітнення та не мали значної соціальної активності переносили експериментальну 10-годинну ізоляцію набагато краще за тих, у кого життя складалося із суцільних подій та зустрічей.  

Що цікаво, дані для цього дослідження збирали ще у 2018 та 2019 роках, задовго до пандемії коронавірусу та наслідків локдауну. Детальніше ознайомитися з роботою науковців можна тут.

Але голод голодом, це не дає нам розуміння, як саме золяція впливає на наш мозок, здатність мислити, аналізувати та запам’ятовувати...та і чи впливає взагалі?

Сповільнення думок

У 1972 році французький науковець Мішель Сіффр провів один з найбільших селф-експериментів з самоізоляції: він на більш, ніж шість місяців добровільно зачинив себе у печері в Техасі. І протягом 205 днів старанно задокументовував наслідки для власної свідомості.

Справжньою метою його дослідження було порівняння впливу старіння організму на біологічний годинник – адже науковець вже проводив експеримент з ізоляцією за 10 років до того – щоправда, "лише" на 2 місяці.  

За кілька місяців експерименту він напише, що вже "ледве міг думати". Через п’ять – він був настільки спраглий до компанії, що намагався подружитися із місцевою мишею. 

Як менш екстремальні ізоляції можна навести екіпажі космічних кораблів або вчених, що працюють на віддалених антарктичних дослідницьких станціях. Усі ці епізоди мають для їхніх учасників  когнітивні та психічні наслідки сенсорної та соціальної депривації – люди регулярно повідомляють про розгубленість, зміни особистості та епізоди тривоги та депресії. Звісно, жоден з цих прикладів – ані про експедиції, ані про знаменитого дослідника, ми не можемо чітко застосовувати до реалій локдауна (якого ще й дотримуються далеко не всі). 

Адже ми все одно залишаємось у контакті з близькими та рідними – за допомогою телефонів, соціальних мереж, відозв’язку соціальна ізоляція може проходити у набагато легшій формі, ніж у вищенаведених прикладах. Інша справа – що ми вперше маємо справу із таким її масштабом. 

Попередні карантини (наприклад, під час епідемії SARS) продемонстрували, що люди, які тоді перебували в ізоляції або мали родичів, які перенесли ту хворобу, у 2-3 рази більше ризикували отримати симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР), ніж решта населення. А пандемія Covid-19, що почалася більше року тому, може накласти відчутний відбиток на психіку людства. На даний момент інфекцію діагностували вже у 65,89 млн землян. 

Нещодавні дослідження на мишах, які, як і люди, є соціальними істотами, підтверджують роль соціальної взаємодії у підтримці нормальної структури та функції мозку, а також натякають на можливі молекулярні механізми. Одне дослідження 2018 року продемонструвало вплив соціальної ізоляції на здатність мишей розпізнавати інших особин.  Виявилося, що дорослі миші, яких перебували на самоті до тижня, гірше розпізнавали знайомих і незнайомих сородичів. Після повернення мишей до спільних вольєрів навички відновлювалися.  

Наслідки локдаунів

Дейзі Фенкурт – доцент кафедри психобіології та епідеміології у UCL разом із колегами дала старт величезному дослідженню впливів самоізоляції на здоров’я, та мозок, почавши збирати інформацію з першого тижня першого локдауну. 

З 24 березня до середини червня в рамках дослідження команда залучила понад 70 000 учасників для щотижневих онлайн-опитувань та телефонних інтерв’ю, які відповідали на питання про добробут, психічне здоров’я та стратегії подолання дискомфорту.

За словами Фенкурт, вимушене усамітнення збільшує вірогідність розвитку ожиріння, серцево-судинних проблем та інших хвороб. Крім того, задокументовано низку можливих наслідків для людського мозку "Соціальна ізоляція пов’язана з підвищеним ризиком зниження когнітивних здібностей та деменції, а також наслідками для психічного здоров’я, такими як депресія і тривога", – стверджує науковиця.

Та перш, ніж вчені зрозуміють, як ті чи інші заходи, вжиті під час пандемії повпливали на усі ці ризики, минуть роки. А у нас в Україні, де великі соціальні дослідження – радше виключення, ніж правило, ми можемо так і не отримати відповідних локальних даних.

Поза очевидною користю цієї інформації для подолання наслідків пандемії, це дослідження може стати в нагоді для формування соціальних політик у різних країнах світу. Адже з пандемією чи без, у нас все одно залишається частка людей, які є соціально ізольованими у тій чи іншій мірі – будь то людина з поламаною ногою, пенсіонер(ка) чи жінка у декретній відпустці. Втім, якщо говорити про довгострокові наслідки, то все ж найбільш вразлива частка населення – літні люди. Вони і без того більш самотні через вихід на пенсію, вищу частоту втрати партнера, віддаленість дітей та вікові проблеми зі здоров’ям. 

Ці зміни можуть розірвати соціальні зв’язки, ускладнюючи спілкування. Крім того, вік є одним із головних факторів ризику важкого перебігу COVID-19. Тож  найкращий спосіб захистити пенсіонерів – не контактувати з ними фізично. Однак довга ізоляція також може негативно вплинути на їхнє самопочуття та навіть когнітивні функції.  

Одне дослідження 2013 року вимірювало когнітивну функцію за два моменти часу в когорті понад 6000 літніх людей. Люди, які повідомили, що на початку дослідження були менш соціалізовані та активні, через 4 роки, під час перевірки мали істотніше погіршення когнітивних функцій. 

Дослідження 2019 року, в якому взяли участь понад 11 000 людей, показало, що у людей, які більшою чи меншою мірою були соціально ізольовані, спостерігали більше зниження когнітивної функції.  Однак ці результати ще не демонструють, що ізоляція спричиняє погіршення функції мозку. Можливий і зворотній зв'язок: коли знижуються когнітивні здібності, люди стають менш активними в соціальному плані. 

Чи впливає ізоляція на мене?

Щоб дізнатися, чи має ізоляція для вас серйозні наслідки, варто звернути увагу на деякі ознаки та симптоми:   

  • агресивна поведінка

  • почуття пригнічення та тривоги

  • апатія

  • погана якість сну або ж безсоння

  • когнітивний спад (ви відчуваєте, що повільно думаєте, не можете сконцентрувати увагу)

  • зміни пам’яті 

  • поганий догляд за собою або нехтування собою

Усі ці ознаки окремо або у комплексі можуть свідчити про те, що соціальна ізоляція негативно позначилася на вашому психічному здоров’ї, і саме час приділити йому належну увагу.

Як вберегти себе

Першими кроками зі збереженню свого психічного здоров'я та емоційної рівноваги можуть стати наступні:

1. "Відімкніться" від пандемії. Постійний перегляд, читання або прослуховування новин, в тому числі в соціальних мережах, засмучує і виснажує нервову систему. Робіть перерви

2. Дбайте про своє тіло: регулярно робіть дихальні вправи, розтяжку і не забувайте про фізичну активність. Намагайтеся їсти здорову, збалансовану їжу, багато спати. Доречним буде обмежити споживання кофеїну, оскільки він збільшує занепокоєння і збудження.

3. Плануйте час, щоб розслабитися: робіть те, що вам подобається. Нам потрібно врівноважувати себе хобі і здоровою втечею від реальності. Це може будь-що приємне: від ванни зі спеціальною ароматизованою сіллю до затишного читання книги у повній тиші.

4. Пам'ятайте, що соціальне дистанціювання не означає повного усамітнення. Ми соціальні істоти. Залишайтеся на зв'язку з тими, кого любите. Говоріть з людьми, яким ви довіряєте, про свої свої почуття. 

5. Спробуйте себе у інтелектуальних іграх: постійна їх практика вибудує у вашому мозку нові нейронні зв'язки і покращить вашу здатність ясно мислити. 

Головне фото: depositphotos

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"