Ліні Костенко - 85

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в старовинному наддніпрянському містечку Ржищів на Київщині. Батьки Ліни Костенко були вчителями, українськими інтелігентами, і репресій їхня сім'я не уникла. Вперше батька заарештували за доносом у 1930 році.

У 15 років Ліна вже читала Дідро, Гельвеція, Платона, Аристотеля. Закінчивши школу з медаллю, подала документи на філософський факультет Київського університету. Але для дочки репресованого дорога до вишу була закрита. Вже коли Ліна навчалася в київському педагогічному виші, знайомі порадили їй послати свої вірші на конкурс до московського Літінституту. Конкурс був великий, але її прийняли. Серед літінститутівців у той час були Фазіль Іскандер, Белла Ахмадуліна, Юнна Моріц, Анатолій Кузнєцов. Однокурсник Ліни Костенко - польський поет Єжи Пахлевський, став чоловіком Ліни Костенко, у них народилась донька Оксана. Але Єжи не міг назавжди покинути Польщу, а Ліна - Україну. «Поїзд у Варшаву» - ця пісня на слова Ліни Костенко з рефреном польською мовою «Цо кому до тего, же ми так кохамі» популярна і понині.

Вірші Костенко в Україні читали на несанкціонованих вечорах і переписували від руки. Вони сприймалися як метафора національного опору.

Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги, -
Людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви - мій щоденний, звичний мій тренаж,
Мої гантелі, турніки і штанги.

Спортивна форма - гарне відчуття.
Марудна справа - жити без баталій.
Людина від спокійного життя
Жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі й вам, що ви не м'якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі -
То в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
Якщо мене ви й зігнете в дугу,
То ця дуга, напевне, буде вольтова.

Її вірші несли виклик наявній системі, і сама поетеса брала активну участь в акціях протестів української інтелігенції. Тому ім'я Ліни Костенко опинилося в чорних списках партійних ідеологів. Її не друкували 16 років.

Роман у віршах «Маруся Чурай», який не має аналогів в українській літературі, Ліна Костенко завершила в 1973 році. Але надрукували його тільки через шість років. Книгу розкупили за кілька днів. Повторне видання - 100-тисячним тиражем - розійшлося блискавично.

Після Чорнобильської катастрофи Ліна Костенко - єдина з українських письменників - майже 20 років регулярно відправлялася в Чорнобильську зону - рятувати від повного забуття культуру Полісся.

«Декоративна незалежніcть» - так поетеса, що володіє абсолютним слухом, визначила ситуацію в Україні після офіційного набуття статусу незалежної держави. Через десять років «діагностику» українського суспільства Ліна Костенко здійснила в романі «Записки українського самашедшого».

Ліна Костенко ніколи не святкувала свої ювілеї пишно й урочисто. «Ювілей - це не свято, це підсумки и висновки», - зауважила якось Ліна Василівна. Напевно, і сьогодні вона не дозволить урочистостей з цього приводу. Але ми вітаємо Вас, Ліно Василівно!