ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Культові лекції TED: Як вчені 75 років щастя шукали

На здоров'я і відчуття особистого щастя мало впливають гроші і слава, яких люди так часто прагнуть

Depo.Життя
12 вересня 2018 14:00
ФОТО: depo.ua

Про це розповів американський психіатр, професор Гарвардської медичної школи Роберт Дж. Вальдінгер у лекції на TED. Професор познайомив слухачів з результатами 75-річного дослідження щастя, здатними перевернути уявлення про цей стан. Його виступ набрав понад 23 млн перегляди за три роки.

Depo.ua публікує найпоплярніші лекції TED за всі часи, які і досі можуть змінити погляд на життя, головні думки та цитати з них.

У нещодавньому опитуванні міленіалів попросили назвати основні цілі в житті. Понад 80% відповіли, що їхня головна мета - стати багатими. 50% назвали іншу ціль - стати відомим. Також казали: багато працювати, досягати більше. Створюється враження, що саме цих речей і треба прагнути.

Але як отримати картину всього життя: прагнень і їхньої реалізації у майбутньому? Такі дані здобути майже нереально.

Втім, ми це зробили. Гарвардське дослідження дорослішання і розвитку - можливо, одне з найдовших в історії. 75 років ми стежили за життям 724 чоловіків. Рік за роком питали про їхнє здоров'я, роботу, сімейне життя.

Більшість таких експериментів уриваються протягом десятиліття. Люди відмовляються від подальної участі, закінчується фінансування. Але завдяки удачі і завзятості кількох поколінь науковців це дослідження відбулося. 60 з наших учасників живі і все ще беруть участь у експерименті. Більшості з них за 90 років. А зараз ми починаємо досліджувати життя 2000 дітей цих чоловіків.

Я вже четвертий керівник цього експерименту. З 1938-го ми досліджуємо життя двох груп чоловіків. Перша почала брати участь в нашій роботі на другому курсі Гарварду. Вони всі закінчили коледж протягом Другої світової.

Друга - група хлопців з найбідніших районів Бостона. Їх обрали для дослідження як вихідців із найбільш проблемних родин.

На початку експерименту усіх учасників опитали, провели медичне дослідження, навідалися до них додому і поспілкувалися з батьками хлопців. А потім хлопці виросли у дорослих, кожен з яких обрав свою дорогу.

Вони працювали робітниками, юристами, лікарями. Один став президентом США. У деяких розвинувся алкоголізм. У деяких - шизофренія. Деякі піднялися кар'єрною драбиною до самого верху. Деякі ж навпаки спустилися згори донизу.

Автори дослідження у найшаленіших мріях не могли б уявити, що через 75 років я стоятиму перед вами і розповідатиму, що експеримент все ще триває.

Кожні два роки наші робітники зв'язуються з учасниками і питають, чи можемо ми ще один раз задати набір питань про їхнє життя. Чимало людей з бостонської групи питають: "Чому ви так заглиблюєтеся у моє життя? Хіба в ньому є щось цікаве?". Люди з Гарварду цього питання не ставлять ніколи.

Ми не просто розсилаємо їм анкети. Ми проводимо інтерв'ю у їхніх вітальнях, збираємо медичні записи від їхніх лікарів, досліджуємо кров, скануємо мозок, говоримо з їхніми дітьми, записуємо, як вони розмовляють зі своїми дружинами про найглибші побоювання.

Тож які уроки можна отримати з тих десятків тисяч сторінок інформації?

Найчіткіший принцип, який ми сформулювали за результатами дослідження, такий: "Гарні стосунки допомагають нам бути щасливішими і здоровішими".

Ми вивчили три великі уроки щодо стосунків.

Перший: соціальні зв'язки справді добре на нас впливають, а самотність вбиває. Виявилося, що люди, у яких кращі соціальні зв'язки з родиною, друзями, спільнотою, щасливіші, фізично здоровіші і живуть довше.

Досвід самотності токсичний. Більш ізольовані, ніж вони того прагнуть, люди менш щасливі, їхнє здоров'я різко погіршується на початку середнього віку, мозок працює гірше, і вони раніше помирають.

І сумно, що лише один із п'яти американців зізнається, що відчуває себе самотнім. А ми знаємо, що можна відчувати самотність у натовпі і у шлюбі.

Тож другий урок, який ми вивчили: має значення не стільки формальна наявність друзів або партнера, скільки якість близьких стосунків. Як виявилося, життя у перманентному конфлікті справді шкідливе для здоров'я. Висококонфліктні шлюби без сильної любові дуже шкодять нашому організму. Мабуть, більше, ніж розлучення.

А от теплі стосунки, навпаки, захищають.

У нашому експерименті люди, які були щасливі у стосунках у 50, були найздоровішими у 80.

До того ж, чоловіки і жінки, задоволені стосунками у свої 80, відчували себе щасливими навіть у дні сильного фізичного болю. Натомість незадоволені казали, що до фізичного болю додавався емоційний.

Третій урок полягає в тому, що хороші стосунки захищають не тільки наше тіло, а і наш мозок. У партнерів, щасливих один з одним, розум довше залишається гострим. А от у нещасливих пам'ять відмовляє скоріше.

Щасливі стосунки - не обов'язково безпроблемні. Люди можуть сваритися день і ніч, але взаємна турбота і любов витісняє з пам'яті сварки.

Інформація про те, що хороші стосунки позитивно впливають на наш стан, наше здоров'я, стара як світ. Але її чомусь важко прийняти і дуже легко проігнорувати. Ми - люди, і нам подобається ідея, що можна щось швидко ухопити, і це щось зробить наше життя чудовим. Натомість над стосунками - родинними і дружніми - треба багато працювати. Хоча це не сексуально, не гламурно, і це триває ціле життя.

А між тим у молодому віці наші учасники, як і міленіали, вважали, що гроші і слава стануть путівкою у світ їхньої мрії.

Можливостей покращити стосунки безліч. Можна, наприклад, замінити годину перед екраном на годину спілкування або ж спробувати зробити разом щось нове. Подзвонити члену родини, з яким ви роками не спілкувалися...

А на завершення - цитата з Марка Твена: "Часу немає, життя надто коротке для переслідувань, вибачень, розбитих сердець. Час є лише для любові".

Також читайте: Культові лекції TED: Як школи вбивають креативність

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя