Освіта з жалості. Як майбутню еліту випроваджують з країни

Цьогорічна вступна кампанія знаменувалася максимальною кількістю ексцесів

Наразі МОН готове перегорнути сторінку під назвою ЗНО-2017 і знайомить українців з цілком стандартною статистикою. Згідно з нею, у іспитах взяла участь 240 881 людина, а рекордсменами з успішності виявилися мешканці Львівської та Київської області. При цьому на Львівщині показали найкращі результати з історії України, української мови і літератури.

За словами директора Українського центру оцінювання якості освіти Вадима Карандія, 285 абітурієнтів отримали 200 балів з одного предмету.

На 200 балів ЗНО склали 82 учні у Києві, 49 – у Львівській області, по 18 – у Запорізькій та Харківській, 15 – у Дніпропетровській, 14 учнів відзначилися у Закарпатській області.

З іноземних мов переважна більшість абітурієнтів обрали англійську, німецьку обрали менше 1% випускників. Ще менше людей складало ЗНО з французької та іспанської.

Втім, вступна кампанія для багатьох виявилося вкрай нервовим випробуванням, а для деяких українців – ще й причиною для зневіри в українській системі освіти.

ХАОС, ЯКОГО НЕ ЧЕКАЛИ

По-перше, гукнулося рішення держави змінити програмне забезпечення для ведення ЄДЕБО – електронної державної бази з питань освіти. Версія, яку запропонували абітурієнтам, вийшла сирою, глючною і ненадійною. Фактично тестування софту провели самі випускники, так би мовити, у "польових умовах".

Так, люди проводили десятки годин у спробах зареєструвати електронний кабінет, і деяким це так і не вдалося. При всій електронній пропіареності іспитів таким абітурієнтам довелося їхати у виші і подавати документи безпосередньо у приймальній комісії.

У сотнях поданих заяв не відобразився конкурсний бал. Заяви анулювали, а випускникам запропонували подати документи заново. При цьому проблеми тих, хто закінчивши справи, наприклад, поїхав на відпочинок у інші країни, державу особливо не хвилювали. Через масштабні технічні проблеми у багатьох абітурієнтів не було впевненості, чи дійшли їхні дані у виші.

Сільський коефіцієнт присвоювався мешканців міст, а члени приймальних комісій, озброївшись картами, перевіряли статус кожного населеного пункту.

Повідомлялося і про помилки у нарахуванні балів. Наприклад, абітурієнт отримав 193,5, а система "зачислила" йому лише 193. А між тим, для багатьох пів бали зіграли вирішальну роль.

Ближче до закінчення кампанії система продемонструвала всю свою недосконалість. Виявилося, що випускники з майже відмінними результатами у 180, 190 балів і навіть вище не змогли вступити на бюджет. Натомість на прохідних позиціях опинилися пільговики – сироти, діти АТОвців, а інколи і просто абітурієнти з провінції. Абітурієнтам-пільговикам, які вступили на контракт, пропонується до 30 серпня подати заяву про переведення на бюджет. Кажуть, шанси на успіх дуже високі.

У ЗМІ та соцмережах не втихає хвиля обурення – Україна ризикує залишитися без юнаків та юнок з непоганим потенціалом. Користувачі прогнозують, що в такій ситуації чимало молоді вирушить шукати щастя у закордонні виші.

КОГО ПРОПУСТИЛИ ВПЕРЕД

Цьогорічну вступну кампанію називають безпрецедентною за кількістю пільг. Зокрема, особливи умови вступу розробили для учасників АТО, дітей учасників АТО, дітей загиблих бійців.

Також пільги передбачили для сиріт, людей з інвалідністю, чорнобильців, переселенців.

Свого часу наробив чимало галасу і сільський коефіцієнт - за рішенням МОН, результати випускників з провінції мали перемножатися на 1.2.

"Сільський коефіцієнт повинен посприяти підтримці дітей з сільської місцевості…. Ми розуміємо, що сьогодні, на жаль, ми не можемо створити рівні умови доступу до якісної освіти в селі і місті. На даний момент вважаємо , що сільську молодь потрібно підтримати", - зазначила ще на початку кампанії очільниці МОН Лілія Гриневич.

У той період чимало людей хапалися за голову і говорили про повернення у СРСР з його "сільськими квотами". Наразі ж бачимо результат експерименту: людина, яка склала іспити успішніше, але живе у місті, змушена шукати чималі гроші на навчання, натомість мешканця села з гіршими результатами зараховано на бюджет.

ДИПЛОМ ЯК ПЕРЕПУСТКА У СВІТ ЩАСТЯ

Втім, МОН такий стан справ видається нормальним. Зокрема, в анонсованих нововведеннях у ЗНО-2018 про скасування або зменшення жодних пільг чи коефіцієнтів не йдеться.

Очільники міністерства продовжують сприймати вищу освіту як компенсацію за життєві негаразди, а не як інструмент формування успішного майбутнього країни.

Хоча диплом давно не є безвідмовною перепусткою у світ "щастя і багатства". Так, представники робітничих професій можуть отримувати більші зарплати, ніж посередні юристи та економісти, крім того, мають більше шансів працевлаштуватися.

А якщо включити у програми ПТУ ще й заняття з розвитку бізнес-навичок, чимало випускників могли б відкрити власну справу і забезпечити достойне життя родині, не прослухавши за все життя жодної лекції у виші.

За даними Держстату швачки, слюсарі, електромонтери, електрогазозварники, водії, токарі, муляри, продавці, кухарі, офіціанти, перукарі, охоронники займають топові позиції у рейтингу затребуваних спеціальностей. Між тим, у ці професії не йдуть - за роки незалежності кількість ПТУ в Україні скоротилася вдвічі.

І пільги продовжують зумовлювати вибір. Ті, хто має талант до ручної праці і думав про кар'єру швачки або сталевара, легко спокушається можливістю вступити в університет з гучним іменем. Аби протирати штані, відчувати себе не в своїй тарілці і балансувати на межі успішності - досягненнями не радувати, але й місця на бюджеті не втрачати. А після випуску - животіти на мінімальній зарплаті у банку. Тим часом обдаровані абітурієнти, фактично викинуті за борт системи освіти, дійсно емігрують за кордон.

Так, вже кілька років українці активно штурмують польські виші. У список найпопулярніших входять Краківська Академія ім. Моджевського, Громадська академія наук і Вища школа суспільної психології, Університет економічний в Кракові, Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні.

А деякі українці взагалі ставлять рекорди - так, ЗМІ облетіла новина про талановитого абітурієнта з Києва Георгія Солодко, який вступив одразу в 10 американських вишів.

І з казусами цьогорічної кампанії варто побоюватися, що тенденція з відтоку мізків лише посилюватиметься.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя