"Кримнаш": Досягнення кримської "влади" за 5 років

Журналісти Depo.ua зібрали всі досягнення російської влади за п'ять років

Кримське літо-2013 закінчувалося на вельми непоганих показниках. Курортно-туристична сфера била рекорди, приносила в зведений бюджет автономії близько чверті доходів, а півострів прийняв шестимільйонного туриста. Відпочивальники приїжджали з квітня по жовтень з усіх куточків України, Росії, Білорусі та навіть Європи з Азією. Кримські порти прийняли 187 іноземних круїзних лайнерів. На набережній Ялти можна було почути розмови англійською, французькою, німецькою, японською. Як зараз на Майдані Незалежності. Туристична галузь показувала зростання до 70–80% і за даними tyzhden.ua це були рекордні показники не тільки за незалежної України, а за всю кримську історію.

Виробництво вина і зернових в 2010–2013 роках вийшло приблизно на радянський рівень і продукція активно йшла на експорт.

В Криму працювали українські і кримськотатарські школи, інститути і університети. Військових і строковиків ніхто не відправляв на війну.

Дістатися інших міст і країн можна було на автобусі, залізничним транспортом, морем і на літаку. Фінансові операції здійснювали десятки банків.

Місцеві ціни були нижчими за столичні і відповідали рівню зарплат. Загалом, Автономна Республіка Крим була вельми непоганим місцем для життя.

Але, як бачимо, не для всіх

Ті, хто в 2014 році вийшов на мітинги за Росію, не так боялися потягів з правим сектором, як хотіли вищу пенсію і зарплатню. Вони марили бути причетними до імперії, в якій не буде майданів і протестів. Ну і, звісно, ностальгували за радянським Кримом – частиною радянського союзу, коли півострів був спокійною гаванню з вічним сонцем і теплом, вигідними цінами, дефіцитними товарами і морозивом зі справжнього молока за дві копійки. Ну, так їм вважалося.

Частина цих мрійників радянський Крим бачила тільки у відпустці (коли все здається кращим), частина на березень 2014 року була вже в тому віці, коли важко згадати, що їв вчора на сніданок, а частина взагалі в 90-х пішла в перший клас. І чудовий та затишний радянський Крим бачила тільки на фоточках "ВКонтакте".

Насправді Крим в СРСР був, в першу чергу, військовою базою, яка забезпечувала домінування Радянського Союзу в Чорноморському регіоні. В другу чергу Крим був одним з центрів промисловості. Тут видобували і переробляли рибу, вирощували овочі і фрукти, робили вино. Створювали військові прилади, танкові приціли, будували і ремонтували військові кораблі.

І вже потім, в останню чергу, Крим був курортом. Який радянським людям, не розпещеним відпочинком, сервісом, а часто навіть чистотою, сонцем і теплом, здавався райським місцем.

Що з цього повернулося в Крим разом з Росією читайте далі.

ЛЮДИ: Замість кримчан – росіяни, а кримчан – на північ і в тюрму

За даними Кримстату на 1 січня 2014 року чисельність постійного населення Криму складала 1 958 504 людей. Через окупацію з Криму виїхало, за різними даними, близько 40 тисяч. Потім до них приєдналися ще близько 27 тисяч тих, хто вже не знаходив собі місця в нових кримських реаліях і поїхав шукати кращого життя далі на Росію. Не варто забувати і військових та чиновників, які продалися окупантам і на знак вдячності від них поїхали продовжувати службу на Камчатку, Ямал і Сахалін.

Пройшло дев'ять місяців і за даними Росстату на осінь 2014 року (окупанти одразу заходилися рахувати набутих кріпаків) в Криму мешкало вже 2 284 769 осіб. А через рік - 2 340 921 постійних жителів. Тобто, якщо оперувати цими цифрами, до Криму, з початку окупації, переїхало близько 400 тисяч людей (за офіційними даними Росстату - 247,5 тис).

Офіційним даним не вірять і самі жителі Криму.

Жителі Севастополя, зокрема депутати окупаційної міськради, працівники охорони здоров'я та медичного страхування, відзначають, що по їх відчуттям, населення Севастополя зросло в 2-2,5 рази. Жителі Сімферополя вважають, що реальне населення кримської столиці зараз становить близько 600 тис. осіб проти 380 тисяч. Спостерігається гострий дефіцит місць у школах і особливо - в дитячих садах. У школах вже з'явилися класи з буквами "ж" і "з", - пише експерт Михайло Жирохов для "Ділової столиці". - Натомість Росія почала заселення анексованих територій своїми "правильними" громадянами. Перш за все - військовими пенсіонерами, які є однією з опор правлячого режиму. Було реанімовано стару програму "військової іпотеки", за якою будь-який офіцер або контрактник при виході у відставку може отримати пільговий кредит для покупки свого житла в будь-якому регіоні. Чи варто говорити, що ті, хто відслужив на Крайній Півночі чи Далекому Сході, охоче переселялися саме до Криму, де ця програма в 2014-2016 рр. фінансувалася в повному обсязі (на відміну від інших регіонів РФ). На Росії також діє іпотечна програма кредитування пенсіонерів, які відпрацювали в районах Крайньої Півночі. Другим важливим джерелом поповнення лояльного населення стали представники російської армії і спецслужб. Про масштаби процесу можна судити за розмахом будівництва нового житла. За даними з відкритих джерел, на півострові з 2014 року введено в експлуатацію близько 15 тис. Квартир для військовослужбовців, російських прикордонників і співробітників ФСБ".

Таким чином, майже півмільйона росіян з Магнітогорська, Норильська, Чити та інших райських куточків перебралися під кримське сонечко. Переїхало і багато бізнесменів зі столиці, з великими грошима. Кримчани вивчили нове слово "понаехали" і хором скаржаться на засилля приїжджих, які всюди встановлюють свої порядки. А їх "тупо выживают".

За даними координатори "Інформаційного спротиву" Дмитра Тимчука, за час окупації змінилося до 25% населення і зараз, по суті, Крим вже на чверть інший.

"Створюються умови, за яких корінні жителі змушені залишати півострів. А заселяють його людьми, лояльними до себе. Наприклад, 250 тисяч осіб вони привезли з Донецької та Луганської областей, цих ватників, багато хто з них - бандити, які беруть участь в беззаконні, і не менше 250 тис., а то і 300-400 тис., за різними оцінками, жителів Російської Федерації. Але там все так засекречено, скільки людей нових прописано ", - розповідає лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.

Негласна програма зміни населення Криму з корінного на приїждже включає і залякування. Кримські татари, які згуртовано опиралися окупації (через що складалося дещо хибне враження, що татари в загальній кількості проти Росії, а слов'яни – за), масово потерпають від репресій за політичні і релігійні переконання, їх, зокрема, судять за участь в мітингу 26 лютого. Особливо потерпають кримські татари, які завзято дотримуються норм ісламу, їх звинувачують в причетності до забороненої на Росії мусульманської партії Хізб-ут-Тахрір і роками тримають за гратами без вироку. Десятки закутаних у хіджаби багатодітних жінок залишаються без єдиного годувальника.

З 2014 року окупаційна влада кинула за грати більше сотні кримчан. В тюрмах окупованого Криму і Росії перебувають 29 засуджених на різні терміни (від 3 до 12 років) кримчан-політвязнів, ще 45 - під слідством. Кримчанин Олег Сенцов наразі є, мабуть, найвідомішим політв'язнем у світі.

КУЛЬТУРА: Занедбані пам'ятки, нафталінові артисти і победобесие

Крим завжди приваблював відпочивальників не тільки морем і пляжами на будь-який смак, а й десятками туристичних об'єктів. Так було до окупації, тепер унікальна культурна спадщина розвалюється.

Більш за все зараз на слуху ситуація навколо Ханського палацу в Бахчисараї. Через проведення окупаційною владою реставраційних робіт з грубим порушенням правил головний корпус Ханського палацу може обвалитися в будь-який момент. Причиною на думку фахівців може стати збільшення навантаження на ґрунт, після монтажу 90-тонного купола, який, на думку окупантів, необхідний для реставрації.

Попередні етапи реставрації фахівці називають знищенням Ханського палацу: старовинну черепицю замінили на сучасну заводську, каліграфічні розписи псують замальовують. Якщо так піде і далі, звільнивши Крим унікальну пам'ятку кримськотатарської культури ми втратимо назавжди.

Великі Мітрідатські сходи, які ведуть на гору Мітрідат, де колись було античне місто Пантікапей, теж майже знищено "рукодупою", вибачте, реставрацією. В 2015 році сходи обвалилися. Після цього окупанти зняли частину кам'яних огорож і замінили їх дошками, зруйнували кам'яні прольоти сходів, зняли і вивезли облицювальну плитку і декоративні кам'яні вазони. Грифонів, які були символом Керчі, зняли і офіційно припускають, що назад вони вже не повернуться.

Фото: ru.krymr.com

У фортеці Єні-Кале обвалилася кладка кам'яного склепіння центральної арки. Українські фахівці не виключають, що коли Росія почне проведення протиаварійних робіт на об'єкті, рятувати вже буде нема що.

У середньовічної Генуезької фортеці обвалилася частина стародавньої вежі. За інформацією https://qha.com.ua/ , нове окупаційне керівництво міста будує на території стародавнього пам'ятника готельні кімнати і туалети. Недбале ставлення до пам'ятки і привело до її руйнування. Реставраційні роботи не проводяться.

В печерному монастирі Качі-Кальон (Свято-Успенський монастир Сімферопольської єпархії УПЦ МП), що є частиною Бахчисарайського історико-культурного заповідника, російські попи самовільно вирубують житлові приміщення – нараховано вже близько 250 нових штучних печер.

Крім цього, за словами кримського еколога Маргарити Литвиненко, в даний час в печерному монастирі без дозвільних документів ведеться виїмка каменю для скиту Анастасії Узорішительниці, який нібито відновлюють після пожежі.

Загалом, за 5 років "возвращения в родную гавань" в Криму було знищено більше історичних пам'яток, ніж за 24 роки "української окупації".

А там, де ще зберіглася якась краса – паркани.

До окупації Крим щорічно відвідували десятки всесвітньо відомих артистів і колективів. Після 2014 року свої гастролі скасували Scorpions, Алессандро Сафіна, П'єр Рішар, Лайма Вайкуле, Балет "Сухішвілі", Андрій Макаревич, Михайло Єфремов, Борис Гребенщиков, Noize MC, Oxxxymiron і ще чимало виконавців.

Натомість, тепер до Криму катається увесь естрадний російський нафталін типу гурту "Дюна" і Олександра Серова. Широко відзначається "День победы". Настільки широко, що навіть зявився термін "победобесие". На 1-2 травня проводяться паради і демострації, на які залучають бюджетників.

ОСВІТА: Зросійщені школи і нікому не потрібний КФУ

Російська влада анексованого Криму звела до мінімуму кількість годин кримськотатарської та української мов у загальноосвітніх школах. З 16 шкіл із кримськотатарською мовою навчання в окупованому Криму станом на 2018 рік залишилося сім. Ще гірше справи з вивченням української мови: з семи українських шкіл не залишилося жодної, всі вони переведені на російську або на змішану мову навчання, де є класи з українською мовою навчання.

В той же час окупаційна влада витратила мільйони рублів на проведення заходів "патріотичного" характеру, на початок 2017 року в Криму діяло 12 кадетських класів, козацький клас і гуртки "юнармійців". Загони "Юнармії" були створені в усіх закладах освіти.

Кримські виші, які раніше приймали студентів з усієї України і з-за кордону, тепер майже нікому не потрібні. Таврійський національний університет імені Вернадського поєднали з рештою кримських вишів, в їх числі - Національна академія природоохоронного і курортного будівництва, Агротехнологічний і Гуманітарний університети, економічний та інформаційно-поліграфічний інститути, створивши Кримський федеральний університет (КФУ). Завдяки цьому замість дюжини нікому не потрібних вишів на окупованій території отримали один величезний, нікому не потрібний виш. Нікому – бо дипломи невизнаної держави ніде в світі не визнаються.

Чимось можна навіть порівняти це насильницьке з'єднання вишів з "приєднанням" Криму до Росії. Найдовше злиттю опирався колишній Кримський державний медичний університет імені Георгієвського. Наступні дві цитати хотілося б привести повністю (і якщо чесно, не без зловтіхи):

"До складу Росії ми увійшли щасливі і вдячні. Ми були самодостатнім потужним вузом, у нас навчалося дві тисячі іноземців. І раптом ми дізнаємося, що нас об'єднують з новим федеральним університетом. Їх можна зрозуміти: зливають 6-7 різномастих слабких вузів, потрібен хоч один великий, - розповідає ректор КДМУ Анатолій Бабанін. У нас є лондонський сертифікат якості освіти. Він дозволяє випускникам за кордоном не підтверджувати диплом. На Росії такий сертифікат є тільки у МДУ та Санкт-Петербурзького політехнічного. Тепер ми його втратимо! 450-500 іноземців у нас вже поїхали, інші чекають рішення, але в разі об'єднання залишатися ніхто не має наміру - їм потрібен престижний вуз".

Ректор КФУ Сергій Донич на це відповів: "А навіщо нам ці іноземці? Нам треба своїх студентів виховувати, а не всіх цих кенійців і нігерійців. КДМУ став російським вузом, ось хай і навчає лікарів для Росії і для Криму", і назвав лондонський сертифікат КДМУ "фільчиною грамотою".

Зрештою, Кримський державний медичний університет імені Георгієвського перетворився на Кримський державний медичний університет імені Георгієвського Федерального державного автономного освітнього закладу вищої освіти "Кримський федеральний університет імені В. І. Вернадського". Півтисячі іноземних студентів, що вирішили продовжити навчання і після окупації, забрали свої документи і повернулися додому. Місцеві студенти в масовому порядку почали переводитися на материк.

ЕКОНОМІКА: "Денег нет, но вы держитесь. И хорошего вам настроения!"

Коли Росія "приєднала" Крим, зарплати і пенсії там спочатку були дійсно значно вищі за українські. З березня 2014 зарплати в окупованому Криму почали виплачувати в рублях, перераховуючи з гривні за коефіцієнтом 3 для комерційних організацій і 3,8 для пенсіонерів та інших бюджетників. Така собі подяка найвідданішим посіпакам.

Але поступово посіпаки стали відчувати, що грошей стає все менше. З 2015 року застосовуються російські системи формування оплати праці і пенсій.

Середній розмір номінальних зарплат в Криму коливається в межах 10-15 тисяч рублів, що… відповідає рівню зарплат українських, в перерахунку на гривні. Середня становила 11500 рублів, однак більшість пенсіонерів отримують до десяти. Це все одно більше, ніж в Україні, але враховуючі ціни, які вищі приблизно на 30%, виходить те саме.

А потім приїжджає Медведєв і на всі скарги відповідає: "Денег нет, но вы держитесь. Хорошего вам настроения!"

Купівельна спроможність грошової одиниці за період окупації, в порівнянні з довоєнною, за сукупністю елементів "споживчого кошика", за підрахунками zn.ua знизилася орієнтовно у 8 разів.

З інвестиціями в Криму тепер скрутно. Іноземних взагалі нема, російський бізнес в Крим інвестувати не хоче. Одна з причин – налагоджений механізм рейдерських захоплень з використанням "кримської самооборони" і наступною "націоналізацією" чи просто заміною власника.

Кількість робочих місць поступово скорочується. До окупації в середньому одне підприємство в Криму, з урахуванням кількості зайнятих, надавало 30,5 робочих місць. Станом на 1 січня 2014 р в Криму функціонувало близько мільйона робочих місць. За офіційними даними окупантів, в Криму не ведуть економічну діяльність 13,5 тис. підприємств і не експлуатується близько 411 тис. 750 робочих місць. Офіційна окупаційна статистика стверджує, що в Криму втратили роботу понад 8 тисяч осіб ще близько 5 тисяч працюють неповний робочий день. Під ризиком звільнення перебуває близько 49 тисяч осіб з майже 1000 підприємств, частина яких просто ліквідується. У процесі аналізу ситуації автори прийшли до висновку, що за 3 роки окупації в Криму вже ліквідовано близько 250 тисяч робочих місць.

Банківська система автономної республіки призупинила діяльність в квітні 2014 року, закрилися 267 відділень Приватбанку і 32 відділення Банку "Райффайзен" припинили свою роботу. До 2016 року всі українські і міжнародні банки припинили своє функціонування на території Криму. Слідом за ними, побоюючись санкцій, вирушили і великі російські: відділення Сбербанку, "ВТБ" та "Банку Москви". Залишилися тільки "Морський" і "ЧБРР".

Через ті ж санкції окупаційна влада придумала схему зі створенням нібито незалежного кримського банку - РНКБ (Російський національний комерційний банк, Канада, Євросоюз і США одразу ввели проти нього санкції), і віддав йому банкомати "Приватбанку".

Трохи пізніше в Криму з'явилися і інші дрібні російські банки, але більшість як прийшла, та і пішла, збанкротувавши чи втративши ліцензію. За даними Моніторингової групи "Майдан закордонних справ" і порталу BlackSeaNews, з 34 російських банків, які зайшли на півострів після окупації, станом на 1 серпня 2018 працювали тільки вісім.

Ще більше у кам'яний вік окупований Крим відкинула неможливість користуватися платіжними картами Visa і MasterCard і переказами PayPal. Як повідомляє "Громадське", підприємливі люди навигадували купу послуг для тих, кому треба було отримати готівку: за 3 - 10% від суми. Згодом РНКБ ввів внутрішню платіжну систему "ПРО100", потім їй на заміну прийшла платіжна система МИР від РНКБ і Генбанку. Однак зняти готівку, особливо в банкоматі не свого банку досі залишається проблемою, а щоб перевести гроші з Криму в іншу країну треба здійснити цілу низку банківських операцій, витративши до 20% суми.

ТУРИЗМ: 6 млн туристів, яких ніде не видно

Про те, як розвивася туризм до окупації можна прочитати на початку статті. В перші роки окупації заяви "кримської влади" були сповнені героїчного пафосу: до нас, мовляв, тепер приїдуть навіть не шість (такий був рекорд за України), а десять мільйонів.

В 2014 році приїхало відпочити близько чотирьох мільйонів туристів. Як в кошмарні дев'яності. В 2015 році за кримськими даними було 4,6 млн туристів, українськими - 1,5 мільйони.

В 2016 курортний сезон в Криму знову пройшов в стилі голого короля: "влада" звітувала про 5,6 млн туристів, але на пляжах їх ніхто не бачив.

В 2017 році Російський союз туріндустрії заявив, що Крим продається на 30% гірше. В 2018 кримська "влада" звітувала про рекордні шість мільйонів відпочивальників. Можна було би повірити в певне підвищення кількості туристів, зацікавлених кримським мостом, однак регулярний моніторинг онлайн-камер не дає повірити в оптимістичні цифри. Пляжі і набережні були пусті.

Більше аналітики про туризм і курортний сезон в окупованому Криму читайте тут.

ІНФРАСТРУКТУРА: Всі в прольоті

Протягом останніх років подекуди спливали новини з Криму про те, що там полагодили чи не всі дороги. І їх дійсно часто лагодять, на великих ділянках. Але асфальт кудись дивовижним чином зникає.

Кримський міст, з таким пафосом відкритий, руйнується. Від нього постійно щось відвалюється, ґрунт під ним зміщується, а дорога на під'їздах до мосту розвалюється.

"Бездіяльність може спричинити сповзання всього основного ходу автомобільної дороги, і як наслідок - припинення транспортного руху по єдиному підходу до Кримського мосту", - йдеться в листі, який наводить InformNapalm.

Тоді головним сполученням з Кримом знову стане аеропорт. Здається, аеропорт Сімферополя і пам'ятники Леніну – єдині об'єкти, що від "прісоєдінєнія" тільки виграли. Ленін – тому що будь на це українська воля, його би вже давно знесли. А аеропорт, тому що це чи не єдиний спосіб потрапити в Крим чи кудись з нього поїхати.

ЕКОЛОГІЯ: Окупація як головна причина катастрофи

За п'ять років в Криму сталося кілька екологічних катастроф і ще кілька – назрівають.

24 серпня минулого року на півночі стався викид отруйних хімікатів з кислотонакопичувача заводу "Титан". Місцеві жителі повідомляли, що іржавіє метал, покриваються плямами речі. Люди почали хворіти, на їх тілі з'явилися висипи, виразки. Така ситуація тривала кілька місяців і остаточно не вирішена досі.

Це сталося через проблеми водозабезпечення, яке окупанти досі не спромоглися налагодити. Вже навіть російські екологи визнають велику ймовірність виникнення неконтрольованих надзвичайних подій у вигляді подальших техногенних катастроф, спалахів різних захворювань серед населення і худоби, а також загальну дестабілізацію екологічної ситуації.

Крым. Новости процветания: "Солёный пень был сфотографирован 13 февраля в Советском районе полуострова в селе Дмитровка. По словам местных жителей, у них начала засоляться почва. Сиваш стал солонее, деревья погибают одно за другим". Подробней > https://t.co/JkLYtp691p pic.twitter.com/7J5hc4ggqf

— КРЫМский бандеровец (@CrimeaUA1) 18 февраля 2019 г.

Через відсутність належного поливу близько 60-65% врожаю овочевих і фруктових культур гине щороку. Крім того, пересихають пасовища, через що відбувається швидке зменшення поголів'я рогатої худоби. Кримська "влада" постійно вигадує якісь проекти, на кшталт: як зробити морську воду прісною і стати незалежними від української води, але поки їм вдається тільки викачувати підземні води, знищуючи екологію Криму назавжди.

Паралельно з півострова вивозиться пісок, деревина та все, що можна продати.

ЗАБОРОНИ: Реальні покарання за віртуальні злочини

З появою в Криму Росії там з'явилася і велика кількість нових заборон, і, як наслідок, штрафів і арештів. Заборонено користуватися Telegram, LinkedIn і взагалі анонімне користування месенджерами. Заборонено використовувати анонімайзери (які допомагають заходити на заблокововані на Росії сторінки).

Можна опинитися за гратами за лайк чи репост в соцмережі, за образу почуттів віруючих, за невизнання законності "приєднання" Криму. Планується усилення відповідальності за образу влади.

Заборонені такі організації як Хізб-ут-Тахрір і "Свідки Ієгови".

Мітинги та акції протесту не заборонені, але їх постійно розганяють. Щоб висловити свою думку, люди збираються і по черзі, по одному, тримають плакат. Але і тут зібратися треба так, щоб це не було схоже на мітинг.

Учасникам кримських мітингів, в тому числі – зі зверненнями до Путіна (низькі зарплати, знищують бізнес, беззаконня – спасітє, помогітє, ми за вас голосвалі) висилають листи з повідомленням про штраф.

Заборонено завозити українські та європейські товари – через санкції. Скоро під заборону можуть потрапити і ліки.

АРМІЯ: От кому на Росї жити добре

Воєнна сфера, мабуть, виграла від окупації найбільше. Путін створює в Криму потужну військову базу і на півострові нарощується найбільше в Європі міжвидове угруповання російських військ. До Криму з перших днів окупації в пріоритетному порядку направляються новітні зразки військової техніки та озброєнь. Відновлюються всі наявні в Криму з часів СРСР численні військові аеродроми, пускові позиції ракетних установок, об'єкти ППО, радарні системи, радянські бази зберігання ядерної зброї. Відновлено роботу підприємств ВПК (військове приладобудування, суднобудування, судноремонт),

Фактично на Кримському півострові Росія створила і продовжує швидко нарощувати так звану Зону заборони доступу - A2AD, A2 / AD (англ. Anti-access and area denial zone), тобто захищену сферу, в яку війська противника не можуть потрапити без ризику понести неприйнятний шкоди. "Захищена сфера з центром в окупованому Криму - це об'єднання різних типів сучасних оперативно-тактичних ракетних комплексів сухопутного і морського базування - "Іскандер" і "Калібр", берегових протикорабельних комплексів - "Бастіон" і "Бал", ракетних комплексів ППО - С-300 , С-400, Бук-2М, "Панцир", комплексів радіоелектронної боротьби і т.п. Крім того, ракети комплексів "Іскандер", "Калібр", "Бастіон" здатні нести ядерну бойову частину. Ця сфера не тільки накриває цілі в прибережних районах усіх чорноморських країн, а й може досягати цілі на території країн Балтії, Польщі, Чехії, Словаччини, Австрії, Румунії, Болгарії, Грузії, Вірменії та Азербайджану, Греції, включно з островом Крит, всіх балканських країн, Туреччини, Кіпру, Сирії, Лівану, Ізраїлю, Ірану і Іраку, узбережжя Єгипту, півдня Італії. Автори з великою ймовірністю припускають наявність на території Криму ядерних боєголовок для морських і берегових ракетних комплексів вже тепер" пише zn.ua.

Для дислокації нових військових частин будуються нові і реконструюються старі військові містечка, житло для військовослужбовців. У радянські часи на Кримському півострові дислокувалася близько 140 тисяч військових. Сьогодні чисельність угруповань збройних сил РФ в окупованому Криму автори оцінюють приблизно в 60 тисяч військових, з перспективою нарощування до 100-120 тисяч.

Ідеології військового плацдарму підпорядковані всі інші сфери життя в Криму: економіка, соціальна сфера, права людини, інформаційний простір, національна політика.

На переконання авторів вищезазначеного тексту, ці процеси мають назву "трофейна економіка". Вона характеризується не просто масовим порушенням правових норм, прийнятих у цивілізованому світі, але і їх повним ігноруванням.

Як бачимо, Крим дійсно повертається в Радянський союз. Але не в той, яким його уявляли наївні сепаратисти і ватники, а в той, яким він насправді і був.