Буковина - регіон України, де найкраще
збереглися деякі народні традиції, зокрема святкування Маланки. У селах Горбова, Бояни,
Бабин, Великий Кучурів, Осички ви знайдете свою особливу Маланку, з унікальними героями.
"Переберія" із міста Вашківці неподалік Чернівців відома на всю Україну завдяки любові
мешканців цього міста до м'яко кажучи ексцентричних масок. Але найвідомішою на сьогодні,
безперечно, є красноїльська Маланка. Все більше туристів щороку 14 січня приїжджають до
цього прикордонного селища, аби побачити незабутніх героїв румунського карнавалу.
Маланка у Красноїльську
Красноїльськ - селище на Буковині,
розташоване на кордоні з Румунією. Красноїльськ було засновано 1431 року. 95% його
населення складають етнічні румуни.
Маланка - найважливіше свято
Красноїльська. Особливі традиції маланкування тут існують уже кілька століть і витримали
випробування заборонами радянських часів. Комуністична влада забороняла Маланку, на ватаги
маланкарів влаштовувалися облави, але це не зупиняло місцевих чоловіків.
До Маланки у
Красноїльську готуються цілий рік, розподіляючи ролі у майбутньому
карнавалі, збираючи солому в сараях і виготовляючи з неї костюми
Ведмедів. Після завершення Маланки ці костюми найчастіше спалюють.
Першими у
Красноїльську маланкують діти. Маленькі Цигани і Ведмеді ходять по
тутешніх хатах зранку 13 січня.
Старші маланкарі
тимчасом збираються по своїх кутах.
Найчастіше під час
Маланки у селищі використовують маски власного виробництва із
пап'є-маше, не існує двох таких однакових масок.
Проте в місцевому
магаині можна придбати і "заводські" маски
Основні маланкарські
ватаги збираються 13 січня після заходу Сонця і ходять по своїх кутах
всю ніч.
Головні герої
красноїльської Маланки: Комендант, Циган і Ведмідь, Царі, Дід і Баба,
Жид, Вершники, Лікарі. У кожного з них своя функція.
Трохи "осучаснений"
Вершник
Жидів легко впізнати
за дуже високими капелюхами
і активним
чіплянням до глядачів Маланки
Щороку маланкарі
вигадують якихось нових фантастичних героїв.
Герої Маланки
активно взаємодіють із глядачами, розігруючи і розважаючи їх, а заодно
беручи гроші за різноманітні смішні "послуги"
Загальний порядок
виступу маланкарської ватаги такий. Спершу Комендант вітає господарів і
питає дозволу зайти у двір. Потім виходять Діди й Баби і віншують
хазяїв. Далі настає черга хороводів, які водять Царі й Цариці. За ними
виходять танцювати Жиди. Лікарі, Циганки з немовлятами та інші
другорядні герої тим часом нишпорять між гостями свята, роблячи дрібні
капості.
Найяскравіші
персонажі Маланки, безсумнівно - Циган і Ведмідь. Яким би сильним не
був Ведмідь, Циган завжди тримає його в покорі. Наприкінці
маланкарської вистави Ведмеді жартома починають кидатися один на
одного, імітуючи боротьбу сил природи.
Колись у Румунії і
Центральній Європі справді існували роми, які заробляли на життя тим,
що водили ведмедів на прив’язі, влаштовуючи циркові вистави у містах і
селах. Це плем’я називалося урсарі.
Костюм Ведмедя
робиться із соломи, яка кріпиться на каркас. Але у Красноїльську існує
принаймні два види таких костюмів. Це так звані “копиці” і “крилаті”
Ведмеді.
Костюм-«копиця»
робиться з кожуха, до якого прив’язуються жмути соломи. Такий костюм
менше важить і його легко зняти.
Костюм Ведмедя із
“крилами” буквально зшивається із невеликих тросів, які скручують із
сіна.
Згодом такими
тросами обшивається все тіло чоловіка. Такий костюм може важити і 50
кілограмів.
Залізти і вилізти з
нього можна тільки лежачи і за допомогою інших чоловіків.
У Красноїльську сім
кутів: Путна, Путна дін Жос, Тражани, Сус, Дял, Гута і Слатина.
У кожному з кутів -
свої осоливі костюми головних персонажів Маланки.
Маланкарі ходять по
хатах у своєму куті протягом усієї ночі. Хоча це справа добровільна -
якщо стомився або уже виходив по запланованих хатах - можна і поспати.
Маланкарям
доводиться вживати багато алкоголю протягом двох днів 13 і 14 січня. Це
випробування із честю витримують майже всі. Якщо хто перебрав зайвого,
його просто відведуть додому відпочити.
Танець Цигана і
Ведмедя із кута Тражани
Комендант ватаги
нарикінці виступу оголошує суму, яку подарував маланкарям господар.
Оскільки
маланкарська ватага велика, то й "винагорода" за візит зазвичай рідко
складає менше 700 гривень.
Зомбі-версії
Циганок, які із "немовлям" на руках ловлять глядачів, переконуючи, що
"немовля" - їхнє і вимагаючи аліментів.
Щокілька годин
маланкарська ватага зупиняється на довший час у котрійсь із хат,
відпочиваючи і тамуючи голод.
14 січня ближче до
вечора Маланки з усіх кутів починають поступово спускатися вниз до
центральної вулиці Красноїльська.
Там відбудеться
Парад Маланок - те, заради чого до селища з'їжджаються тисячі туристів.
Кожен із кутів по
черзі показує свою Маланку на центральній площі селища.
Маланкарі з Путни
традиційно - дуже експресивні
Діти беруть активну
участь у Маланці
Часом навіть дуже
активну участь
Цигани із кута Путна
зазвичай мають дещо несподівані вбрання
Всі вистави
закінчуються загальними хороводами і танцями Ведмедів.
Красноїльська
Маланка є карнавальним дійством.
Основна мета
карнавалу - очищення через гру і сміх, а також ствердження
безперервності життя.
Оскільки
Красноїльськ є румунським селищем, найближчі аналоги місцевій Маланці
треба шукати не в Україні, а в Центральній Європі.
Схожих героїв ми
можемо побачити, коли під час новорічних свят відбуваються Кукері в
Болгарії, Бушояраш в Угорщині, Фашінг у Німеччині, Звончари у Хорватії
тощ
Маланка -
найголовніше свято Красноїльська, жодна інша подія не відзначається тут
настільки масштабно.