Краще б ходили на пари: Як студенти-іноземці навчаються дистанційно в Україні

В Україні опановує спеціальність чимало студентів з країн Африки та Азії. Вони обирають українські виші, у першу чергу, через доступну ціну. Втім, є і недоліки – іноземцям вчитися складніше, викладачі повинні пояснювати їм матеріал детальніше, у першу чергу, через мовний бар’єр. Студенти-іноземці частіше звертаються по допомогу, і їм доводиться докладати більше зусиль. 

Журналісти Depo.ua поцікавились в іноземних студентів, які залишились на карантині в Україні, як їм дається дистанційне навчання.

Дистанційно зрозуміти важче

Фото: Абдулькадір Самранг Смко 

"У мене була мрія: вчитися в університеті нафти і газу, бути інженером. Я побачив в інтернеті Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, почитав про нього, зрозумів, що це класний університет, і вирішив сюди вступати. Мені тут подобається", – розповідає студент Абдулькадір Самранг Смко з Курдистану.

Самранг каже, він в Україні вже понад п’ять років, після університету планує повернутися додому і працювати там. 

Зізнається, що навчатися дистанційно істотно важче, і йому більше хочеться опановувати науки очно.

"Зараз нам важко розуміти і лекції, і практичні, і лабораторні роботи. У нас є Google meeting, там ми переходимо за посиланнями на урок. Викладачі пояснюють лекції чи практичні – так і вчимося. За матеріалом плюс-мінус встигаємо, якщо вчитися і бути серйозними. Але краще було б ходити на пари, це набагато легше – всі іноземці так думають", – розповідає студент.

За його словами, викладачі і раніше допомагали іноземним студентам, тепер допомагають ще більше. 

"Вони розуміють, що таке онлайн навчання важке і їм, і нам", – додає Самранг.

В університеті простіше

Фото: Абосніана Мохамед Абдасалам

Четвертокурсник Абосніана Мохамед Абдасалам з Лівії обрав для навчання Україну, в першу чергу, через ціну. Втім, каже, жити тут йому добре.

"Я тут вже чотири роки, навчаюсь на бурінні. Навчання проходить добре, викладачі хороші та дуже стараються, ми не маємо з цим проблем. Навчаємося з 10 до 16, як і до карантину, заняття теж триває, як і раніше, 1,20 год", – розповідає Мохамед.

Домашнє завдання студенти отримують через Classroom, туди їх надсилає викладач. Втім, наш співрозмовник визнає, що ходити в університет таки було краще і простіше.

Проблема – у системі викладання

Фото: Йол-Нгвем Етьєн Стефан

Студент Йол-Нгвем Етьєн Стефан з Камеруну розповідає, що розглядав для навчання багато варіантів, шукав бюджетні. А оскільки університети нафти і газу в інших країнах, наприклад, в Америці, або в Франції – дуже-дуже дорогі, зрештою обрав Україну. Нашу країну йому порадили друзі. 

Зараз він навчається на факультеті видобування нафти і газу, вже четвертий рік. Каже, до України та навчання вже звик, хоча вважає, що українською розмовляє ще не дуже добре. На його думку, українська важка. 

"Я не можу сказати, що я хотів приїхати в Україну на навчання, бо це гарна країна. Я не знав нічого про Україну, просто знав, що тут дешевше навчання, це була головна причина", – зізнається Стефан.

Втім, каже, як студент-іноземець, саме від університету чекав чогось серйознішого, наприклад, практики на заводах.

"Українські студенти мають практику, а якщо ти хочеш практику англійською мовою – ти не можеш її отримати. Практики взагалі немає. Але як можна бути інженером і не мати жодної практики за чотири роки?", – каже Стефан.

На питання про дистанційне навчання сміється. Мовляв, якщо вчитися на парах в університеті складно, то як тоді онлайн?

"В аудиторії краще. Викладачі не все можуть пояснити англійською. Викладають, як можуть. Але вважаю, що часто проблема полягає у подачі матеріалу, у системі", – розповідає студент.

Він додає, що є викладачі, які часто хочуть робити щось більше, але вони не мають дозволу від адміністрації.

Стефан каже, що навряд чи буде працювати в Україні, бо для іноземців, особливо студентів, немає такої можливості. Втім, якщо шанс таки трапиться, то залишиться тут, якщо ж ні – шукатиме роботу в іншій країні.

Головне фото: depositphotos.com