Коронавірус. Історія п’ята

Саме він, ще не старий, але підтоптаний алкоголем і бажанням ні в якому разі не рухатися чоловік, був центром цієї невеликої сім‘і. Матір, дружина, донька з чоловіком, брат і невістка з дитиною – підпорядковувалися йому. І він вважав, що весь цей світ має крутитися навколо нього.

З роками, разом із втратами тисяч клітин головного мозку, які щодня відмирали через горілку, діабет і теорії політичних змов, він втрачав авторитет і повагу, перетворюючись на старого автократа, якому за звичкою віддають честь і просто терплять. Але ця ілюзія керованості сім‘і трималася на тому, що попри все, останнє слово було за ним і гроші сім‘і тримав саме він. Це був, такий собі, багаторічний танець тіней, де головний герой все більше відходив від світла, але всі продовжували танцювати навколо нього.

Першою, з-під повного контролю вийшла дружина. Вона в якийсь момент сказала: "Тобі треба схуднути". І перестала готувати їсти. Вдома і до того з їжою було не густо, а після цього вона просто забила на це. Чому? Бо вона знала, що більшість вечорів він все одно буде проводити з друзями і там буде і закуска і випивка. Вона просто плюнула на те, що він п‘яниця, адже він належав до того типу п‘яниць, які звечора лягають спати і не дебоширять, а щоранку встають і йдуть до праці. Гроші він приносив і тому все було добре. І під свою кухонну лінь вона підвела залізну і турботливу ідеологічну базу: вона боролася за його здоров‘я, а тому він має бути їй вдячним, що вдома немає їжі. Собі вона щось готувала, але від природи їй потрібно було мало їжі і вона була неперебірлива. І він змирився з тим, що дома йому розраховувати на їжу просто не варто.

Потім з-під контролю вийшов його брат, який в 40 з копійками років і лисиною на голові, одружився на жінці, яку він не хотів бачити своєю невісткою. Єдине, що він міг зробити – це демонстративно називати цю нову дружину іменем попередньої. Але нинішня дружина брата була готова до цього і просто його ігнорувала. Він бісився і кожен день вигадував нові історії про те, як нова дружина хоче вбити його брата, але це не допомагало. Вона йому в очі казала: "Звичайно, те, що він їздить зі мною в машині (а сідати за кермо він сам боявся і змусив свого брата не робити цього) – це моє бажання вбити твого брата". І те, що "я готую йому їсти – це також наближає смерть, бо я можу підсипати яду". Але головне, попри всі зусилля, брат не захотів розлучатися з цією зміюкою. З усіма попередніми жінками свого брата він справлявся за рік, максимум два. А тут вже більше семи років він не міг зробити нічого. Більше того, у брата народилася дитина. І він почав звикати до того, що брат не чує його.

Потім з-під повного диктату вийшла донька, яка разом зі своїм чоловіком вирішила більше не працювати, бо "батьки мають утримувати дітей до смерті дітей". Саме так вона йому сказала і він змушений був з цим погодитися. Єдине, чого він домігся, так це те, що зять час від часу його возив десь на автомобілі, який він купив і подарував їм. Але проблема полягала в тому, що донька не дозволяла зятьку часто возити батька, бо "треба рухатися" і вона, як і матір, зрозуміла: для того, щоб нічого не робити, потрібно говорити про його здоров‘я.

Світ в якийсь момент звузився до кількох моментів. По-перше, до політичних сайтів де можна було почерпнути історії про теорії змов. По-друге, до кулінарних посібників, страви з яких ніхто йому не робив. По-третє, до сімейних розмов з донькою та дружиною про невістку і олуха брата, який живе з цією змією. Ну і, нарешті, світ звузився до контактів з кількома людьми, які з ними пили і готові були слухати про теорії змов, про рецепти невиданих страв і про брата, який сидів тут же поруч і погоджувався з божевіллям свого брата.

Але, при цьому, брат працював і бізнес приносив гроші. Найстрашніше, про що він навіть боявся думати, зводилося до однієї фрази: "Не дай Бог, щось зміниться". І тут стався коронавірус.

У нього був діабет і він був у групі ризику. Годинами він з донькою та дружиною говорили про те, як треба себе берегти і який гад брат зі своєю дружиною, що продовжують гуляти з донькою, яка дурна влада, що нічого не робить і звичайно ж, вони говорили про нього, що йому треба берегтися і донька з дружиною будуть за ним дивитися. Він був щасливий – все крутилося навколо нього і дружина навіть почала готувати їсти. Але на шостий чи на сьомий день він почав божеволіти. Його дратував телевізор, інтернет, дружина і донька. І може б він все це витримав, якби не було дві проблеми: коронавірус породив безліч теорій змов і він в них почав плутатися, а, по-друге, він хотів випити, а дружина з донькою навідріз відмовилися від домашньої пиятики. І тоді він набрав брата з пропозицією випити, але брат вирішив два тижні не пити взагалі і тому мужньо відмовився. Він довго лаявся з братом і говорив йому, що це все через його дурну дружину, бо тільки змія в коронавірус може змусити чоловіка не пити. Брат сказав: "То випий зі своєю дружиною", але він сказав, що брат дурень і поклав трубку, а потім ще пару днів говорив доньці та своїй дружині про те, яка невістка сволоч. Але пити було ні з ким і навіть самому випити було неможливо – весь його час і простір заполонили донька і дружина.

Він почав видзвонювати друзів, але ті, хто жили з ним в одному місті, відмовилися, бо у них карантин і пропонували пити по скайпу, але сімейка не давала пити дома. І це в той час, коли весь інтернет кишів розмовами про те, як всі, абсолютно всі, безбожно бухають.

Тоді він почав думати. Він годинами передивлявся телефонну книгу в телефоні, дзвонив до колишніх знайомих і шукав з ким випити, аж поки доля йому нарешті не посміхнулася: його давній приятель, який жив за сто кілометрів від нього у себе на хуторі не сказав: "Приїзди завтра в гості, я побудував пічку і зараз експерементую зі ставами в димку. Буде борщ і голубці з пшоном". Він ненавидів пшоно, але був щасливий.

Спочатку він набрав зятя і сказав, що треба завтра по справам поїхати за сто кілометрів, і тому його потрібно відвезти. Тоді зять сказав: "Добре, завтра поїдемо". Але вже за десять хвилин донька подзвонила до дружини, а потім вони вдвох (донька і дружина) по скайпу почали наїжджати на нього і говорили, що зятьок нікуди його не повезе. За годину зятьок просто прислав смску: "Вибачте". Після того він подзвонив до знайомого водія, але той відмовився їхати так далеко. І тоді він пішов на останній крок, який міг собі уявити: він зателефонував до невістки і сказав: "Мені потрібно завтра з твоїм чоловіком бути за сто кілометрів. Відвези нас будь ласка". І вона коротко, але дуже жорстко відповіла: "Не вийде, ми з твоїм братом завтра їдемо до моїх батьків, там сімейне свято і пити ми будемо там".

Він був злий, як чорт і відповів: "Ти зіпсувала життя не тільки моєму братові, але й мені". А потім він прийшов до дружини і жорстко сказав: "Сьогодні ми будемо пити з тобою вдвох. Це не обговорюється". І ввечері вони випили, а разом з ними по скайпу пили зятьок і донька. І вони дві години говорили про те, яка невістка зміюка. Це була чудесна сімейна ідилія. Світ, як і завжди, крутився навколо нього.