Кого мовні інспектори примусять говорити українською

Після скасування одіозного закону Ківалова-Колесніченка "Про основи державної мовної політики" у лютому, в законодавчому полі утворилася серйозна прогалина.

І от, депутати активно готуються її заповнити, притому, що активісти вимагають прийняти відповідний документ якомога скоріше.

Наразі існує кілька законопроноектів, три з яких пройшли профільний комітет з питань культури і духовності.

Depo.ua з'ясовував, які зміни пропонують документи, і як може змінитися життя, якщо цих законів будуть дотримуватися.

Отже, небайдужі українці вже встигли обговорити законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від великого колективу авторів, серед яких Микола Княжицький та Ірина Подоляк.

Наводимо ключові нововведення та цікаві моменти, які можуть змінити звичні норми.

- Аби здобути громадянство України, порібно скласти іспит на володіння державною мовою у новоствореному Центрі української мови.

- Поміж інших державних мужів, володіти українською зобов'яжуть народних депутатів. А значить, чимало політиків на кшталт "опоблоківців" візьмуться за підручники замість того, щоб піднімати російську на політичні знамена.

- Навчальний процес у школах здійснюється українською. У деяких закладах предмети можуть паралельно викладатися мовою нацменшин. У вишах навчання ведеться виключно державною мовою. Кілька дисциплін при цьому може викладатися однією з мов ЄС.

- Культурно-мистецькі і видовищні заклади проводяться українською. Якщо ведучий державною мовою не володіє, забезпечується синхронний або послідовний переклад.

- Оголошення про розважальні заклади, афіші та вхідні квитки мають бути українською. Організатори мають право дати назву твору іншою мовою, але потім обов'язково продублювати її державною. Зазначимо, що наразі афіші українською друкують не всі.

- Українську хочуть зробити головною і у театрі, адже зараз чимало творів іде російською. Є навіть суто російськомовні трупи, для яких навіть кілька українських слів - уже екзотика. За бажанням, колектив може показати свій твій іноземною, але з українськими субтитрами. Щоправда, неясно, як саме і на що ці субтитри накладатимуться.

- Українською зобов'яжуть проводити і екскурсії для наших співвітчизників. Для іноземців можливі інші, зрозумілі їм мови.

- Російськомовних спікерів у телешоу пропонують перекладати українською, окрім визначених випадків. Наприклад, коли сказану репліку не можливо було прорахувати або ж висловлюються герої репортажу.

- Друковані ЗМІ мають видаватися українською. За бажанням, можна видати версії іншими мовами. При цьому наклад різних мовних версій має бути однаковим.

- Книговидавців зобов'яжуть видавати українською хоча б 50% продукції. Не менше половини україномовних книжок повинно бути і у кожній книгарні, окрім тих, що спеціалізуються на творах мовами ЄС. Також держава може обмежити ввезення в Україну книжкової продукції іншими мовами.

- Усі комп'ютерні програми повинні мати інтерфейс українською або ж мовами ЄС.

- Обслуговувати українців зобов'яжуть державною мовою. Це стосується організацій усіх форм власності, в тому числі, підприємств, які займаються інтернет-торгівлею. Втім, на прохання клієнта продавці можуть перейти на іншу мову, якою володіють.

Цікавим моментом є створення органів, які стежитимуть за виконанням мовної політики.

Зокрема, пропонують заснувати Національну комісію зі стандартів державної мови. Її склад формує уряд (5 людей), Вища кваліфікаційна комісія суддів (1 людина), НАН (три людини).

Комісія, наприклад, затверджує зміни до правопису, визначає вимоги до рівня володіння мовою держслужбовцями. Методи перевірки розробляє Центр українськох мови, він же проводить іспити.

Додатково засновується посада Уповноваженого із захисту державної мови. Йому підпорядковується служба у 27 інспекторів.

Ці люди розглядатимуть і перевірятимуть скарги на порушення мовного законодавства, а також самі здійснюватимуть ревізії, проводитимуть мовні експертизи.

Зазначимо, що на думку експертів, саме цей проект візьмуть за основу майбутнього закону. Тим паче, що два інші не надто від нього відрізняються.

Так, є законопроект "Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні", один з авторів якого, - "свободівець" Михайло Головко

Відмінність, наприклад, у широті можливостей для видання друкованих ЗМІ іноземними мовами. Згідно з цим законом наклад іншими мовами не може перевищувати 15% всього обсягу.

Намагаються прописати декі проблемні ситуації: наприклад, лікар, який говорить українською, не може порозумітися із пацієнтом-французом. За законом, у цьому випадку закон пропонує звернутися за допомогою до перекладача. Його ж послуги оплатить іноземець.

У документі акцентовано, що держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед, англійської. Але тут варто зауважити, що російська - також мова іноземного спілкування, і до цього пункту потрібно поставитися вкрай уважно, адже майбутньому він може стати каменем спотикання між мовними радикалами і, наприклад, тими, хто прагне вивчати російську другою іноземною.

Ще один законопроект - "Про мови в Україні" - подано з ініціативи нардепа від БПП Ярослава Лесюка. Документ не такий об'ємний і охоплює вужче коло питань.

Зате в ньому прописується офіційний статус кримськотатарської мови у Криму. Якщо у населеному пункті не менше, ніж третина жителів відносить себе до корінних народів України або нацменшин, державні та комунальні заклади можуть користуватися як українською, так і мовою цієї меншини.

Те ж стосується друкованих оголошень та інформаційних плакатів.

У друкованих ЗМІ частка іншомовному накладу не повинна перевищувати 1/3.