COVID-19 не лікуємо: Чи може лікар відмовитися від пацієнта з коронавірусом

Незабезпечення засобами індивідуального захисту, недостатня матеріально-технічна база, маленька оплата праці і при цьому великий ризик: чи мають право лікарі відмовлятися від лікування хворих на коронавірус?

Марія Зайчик
Журналіст відділу «Життя»
COVID-19 не лікуємо: Чи може лікар відмо…

Нові Санжари у менших масштабах повернулися у заголовки ЗМІ: 22 червня осередком скандалу став Харківський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення, в’їзд до якого перекрили обурені пацієнти – вони не бажали, аби до медзакладу везли хворих на COVID-19.

Справа у тому, що обласна інфекційна лікарня протягом тижня виявилася переповненою, тож згідно з постановою Кабміну пацієнтів з коронавірусом почали перевозити у диспансер.

Не сподобалося це не лише пацієнтам-чорнобильцям, але і медичному персоналу. За словами директорки диспансеру Ірини Пирогової, багато медпрацівників, які у той день вийшли на роботу та дізналися про перевезення інфікованих просто пішли по домівках. Тепер диспансеру не вистачає лікарів, а також молодшого і середнього медперсоналу. 

"Нам потрібно ще хоча б 5 анестезіологів, хоча б 5 терапевтів і десь по 20-25 середнього і молодшого персоналу для того, щоб налаштувати нормальний режим роботи, щоб люди не валилися з ніг і щоб вони не пішли так само від напруги", - сказала Пирогова "Інтерфакс-Україна".

За  словами директорки, частина медичного персоналу подала заяви на звільнення, а із хворими на COVID-19 погодилися працювати лише 15-16 медиків.

Ірина також зазначила, що за добу у диспансер надійшли 12 хворих, одна людина – у реанімації. Нині вирішується питання про залучення до роботи у диспансері робітників з інших медичних установ.

Це не єдиний приклад, коли медики не хотіли брати хворих на коронавірус. Можна також згадати історію, коли медики калуської лікарні відмовлялися лікувати хворих на COVID-19, якщо їм не забезпечать 100% засобів індивідуального захисту, оплату праці та безкоштовне лікування у випадку зараження коронавірусною інфекцією, передає "Суспільне".

При цьому медики посилались на закони "Про оплату праці", "Охорону праці" та посадову інструкцію, в якій вказано, що працівник може відмовитися від виконання професійних обов'язків, якщо це загрожує його здоров'ю і життю.

Та чи дійсно медичні працівники мають право відмовитися від лікування пацієнтів і якщо так, яким чином законодавство пропонує вирішувати такі ситуації?

Із цим запитанням журналісти Depo.ua звернулися до юриста медичної практики Юридичної консалтингової компанії "Де-юре" Бурова Микити та Ігора Чудовського, керуючого партнера АО "Чудовський і партнери" – і отримали дещо полярні відповіді. 

За словами Микити Бурова, норми чинного законодавства передбачають підстави, за наявності яких лікар має можливість відмовитися від пацієнта. Так, стаття 34 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" закріплює право лікаря відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я та лише за умови, що така відмова не загрожуватиме життю пацієнта та здоров’ю населення.

У разі якщо така відмова може призвести до тяжких наслідків або смерті пацієнта, лікар не може  йому відмовити у наданні медичної допомоги, зокрема:

  • стаття 139 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого;

  • стаття 140 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Та чи можна вважати поважною причиною для відмови з боку лікаря, наприклад, незабезпечення останнього відповідними засобами індивідуального захисту? 

"Наказом МОЗ №521 гостра респіраторна хвороба СOVID-19 віднесена до переліку особливо небезпечних недуг.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" роботи в осередках особливо небезпечних хвороб належать до робіт з особливо шкідливими умовами праці. 

Правові засади регулювання трудових відносин встановлені Кодексом законів про працю в Україні (надалі за текстом також – КЗпП). Так, стаття 153 КЗпП покладає на роботодавця обов’язок впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників", – зазначає Буров. 

За його словами, роботодавець не в праві вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Відповідно до статті 163 КЗпП та статті 8 Закону України "Про охорону праці" на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. Станом на сьогодні перелік відповідних засобів захисту встановлений у додатку до "Стандартів медичної допомоги COVID-19", затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України №663 від 13 березня 2020 року.

"Таким чином, незабезпечення працівників засобами індивідуального захисту відповідно до покладеної на них трудових обов’язків є поважною причиною для відмови від виконання трудових обов’язків: медичні працівники, які не були належним чином забезпечені засобами індивідуального захисту зберігають право на відмову від лікування пацієнта, хворого на СOVID-19", – зазначає Буров.

Тим часом Ігор Чудовський притримується іншої думки. Він також наводить зазначені вище виключення, за яких лікар може відмовити пацієнту – недостатня матеріально-технічна база із перенаправленням пацієнта до іншого місця або ж невиконання пацієнтом приписів лікаря. 

Втім, за його словами, у інших випадках лікар не має права відмовити у наданні медичної допомоги, до того ж існує кримінальна відповідальність лікарів за відмову у наданні медичної допомоги, що може призвести до тяжких наслідків або смерті особи (ст. 139, 140 ККУ).

"Тобто, відсутність або недостатня наявність засобів індивідуального захисту у лікарів не може бути підставою відмови особі у наданні медичної допомоги, у тому числі особі, що хвора або може бути хворою на Covid-19. Це вже питання матеріального забезпечення зі сторони держави та захисту життя та здоров’я лікарів", – зазначає Чудовський.

Він також додає, що законодавча база стосовно надання допомоги хворим на Covid-19 не досконала. Усі зміни до законів та підзаконних нормативних актів, зокрема Закону України від 30 березня 2020 року № 539-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)" та Протокол "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)", не містять усіх необхідних норм, зокрема щодо захисту лікарів від даної хвороби. 

"Хоча у нас і існують так звані "опорні лікарні", які приймають саме хворих на Covid-19, лікарі у звичайних міських чи районних лікарнях все одно не мають права відмовити особі з коронавірусом у медичній допомозі, що ставить під загрозу життя та здоров’я лікарів, зважаючи на той факт, що навіть опорні лікарні не завжди мають достатнє матеріальне забезпечення засобами індивідуального захисту, не кажучи вже про звичайні районні. Це необхідно терміново виправляти, тому що в нас може не залишитись лікарів щоб надавати допомогу усім хворим, і це потенційно може призвести до непередбачуваних наслідків", – зазначає Ігор Чудовський.

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme