UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

Хто такий Юрій Швець?

Більшість американців ніколи не чули про Юрія Швеця. Він колишній радянський офіцер КДБ, який кілька років працював у Вашингтоні, округ Колумбія, у 1980-х роках. Після розпаду Радянського Союзу Швець написав книгу з критикою колишніх колег з КДБ. Внаслідок цього він зазнав обмежень, але протягом року йому вдалося переїхати до Сполучених Штатів і зрештою отримати американське громадянство. Він використовував свою нову особистість, щоб сприяти власним інтересам і помститися колишнім колегам за те, що вони відмовилися від нього

Хто такий Юрій Швець?
Юрій Швець

Враховуючи, що на коментарі Швеця щодо воєнних подій та роботи спецслужб орієнтується певна частина української аудиторії, публікуємо повний переклад статті.

Хто такий Юрій Швець?

Швець і вбивство Литвиненка полонієм

Вперше Швець привернув увагу Заходу в 2006 році, після того, як колишній офіцер російської ФСБ Олександр Литвиненко був убитий у Лондоні внаслідок отруєння полонієм. Розслідування показало, що Литвиненка було вбито за викриття організованої злочинної діяльності російських спецслужб, зокрема ролі Володимира Путіна в замовленні вбивства російської журналістки Анни Політковської.

Поки весь світ був зосереджений на ролі Путіна в обох вбивствах, на сцені з’явився Юрій Швець, який заявив, що знає про цю справу зсередини. Він сказав, що "справжньою причиною" вбивства Литвиненка було досьє, над яким він працював разом зі Швецем, про потенційні британські інвестиції в Росію.

Швець розповів ВВС, що передав досьє до Скотленд-Ярду. BBC назвала його людиною, "яка консультує підприємства та приватних осіб з питань права та безпеки в колишньому Радянському Союзі", що прозвучало як реклама його послуг. Незрозуміло, чи був його мотив просто корисливим, чи він також намагався заслужити прихильність Росії, відволікаючи увагу від ролі Путіна у двох вбивствах.

Нагромадження теорії змови Трампа та Росії

Коли президента Трампа звинуватили у змові з Росією, Швець побачив шанс знову включитися у публічний діалог. Відомий любитель змов Крейг Унґер (Craig Unger) працював над книгою про президента Трампа та Росію. Унґер найбільш відомий серією книг, у яких обидва президенти Буші звинувачуються у змові з королівською родиною Саудівської Аравії з метою приховати аспекти терористичних атак 11 вересня 2001 року.

Унґер звинуватив родину Бушів у змові з АльСаудом заради особистої фінансової вигоди. Його книга про Трампа була настільки ж упередженою, і Швець надав кілька малоймовірних тверджень. Він стверджував, що КДБ ідентифікував Трампа в 1980-х роках як потенційного кандидата у президенти. Він стверджував, що КДБ бачив у Трампі здібності державного діяча, коли той був сумнозвісним міжнародним плейбоєм. Насправді, як стверджував Швець, КДБ підштовхнув Трампа балотуватися в президенти, посіявши насіння, яке врешті-решт зросло в маньчжурському кандидаті. Вкотре метою співпраці Швеця стала самореклама через асоціацію з актуальною новиною.

Змови навколо війни в Україні

Війна в Україні дала Швецю ще одну можливість включити себе в міжнародний діалог. Етнічний українець, колишній радянський розвідник використовував будь-яку нагоду, щоб критикувати українські служби безпеки, замість того, щоб критикувати російську агресію. Він ухопився за нещодавнє повідомлення про смерть українського бізнесмена, який мав зв’язки з українськими спецслужбами.

Минулого тижня The Wall Street Journal повідомила про смерть Дениса Кірєєва - бізнесмена, який керував активами родини мільярдерів у Росії. Кірєєв підтримував добрі стосунки як з Росією, так і з Україною з 2014 по 2022 рік. Але з початком війни він, як кажуть, передав українській службі військової розвідки, ГУР, критично важливі розвідувальні дані, які дозволили Україні захистити київський аеропорт ("Гостомель", - ред.) від першої російської атаки.

Також минулого тижня Washington Post опублікувала матеріал про поїздку Білла Бернса (Bill Burns) в Україну для консультацій. У статті йдеться про те, що українці довіряють Бернсу, тому що він попереджав їх про небезпеку для київського аеропорту перед вторгненням. Швець бере цей випадок, коли два джерела розвідки підтверджують звіт, і називає це протиріччям. "Бернс розповів Україні про аеропорт чи Кірєєв?" - із звинуваченням запитав він на своєму YouTube-каналі. "Яка користь від нашої військової розвідки, якщо вони не можуть відрізнити Кірєєва від директора ЦРУ Бернса?" І він повторює свою тезу до нудоти протягом снодійних 45 хвилин.

Швець використовує свій канал YouTube для просування токсичної теорії змови в стилі КДБ, вдаючи, що між Washington Post і Wall St. Journal існує протиріччя. Його приголомшливі висловлювання, які протипоставляють керівника ГУР Буданова та директора Бернса, перетворюються на безладну тезу про Буданова, роль Кірєєва та Бернса.

Він навмисно спотворює правду, відволікаючи увагу від загальної картини, яка полягає в тому, що ГУР відіграв важливу роль у перемозі в битви за Київ. Крім того, він пропускає важливу цитату американського чиновника у Washington Post, яка підтверджує активну співпрацю між американськими та українськими розвідниками: "Директор Бернс відвідав Київ, де зустрівся з колегами з української розвідки, а також з президентом Зеленським і підтвердив нашу постійну підтримку України в її захисті від російської агресії". Схоже, його мета полягає в тому, щоб створити розкол між ГУР та ЦРУ – класична тактика КДБ – шляхом об’єднання двох сюжетних ліній, які не мають реального зв’язку.

Українські та західні військові розвідувальні організації тісно співпрацюють проти російського вторгнення. Український ГУР, очевидно, попереджений і ЦРУ, і Кірєєвим, успішно відбив російську атаку на київський аеропорт. ГУР також досяг великих успіхів у диверсійних операціях проти російських об'єктів. Обмін розвідданими, безсумнівно, відіграє певну роль у деяких із цих успіхів. Хоча в будь-якій війні є природний хаос, немає ознак розколу між Україною та її західними союзниками.

Якби Швець не був професійним шпигуном, який навчався в КДБ, було б легко відкинути його незв’язний наратив як безцільну теорію змови, спрямовану лише на отримання переглядів і кліків. Але весь його підхід тхне тактикою КДБ, вдосконаленою протягом століття, щоб вбити клин між союзниками. Чому це так важливо для нього, особливо зараз? Чиїм інтересам служать ці зусилля? Чиї інтереси обслуговує Юрій Швець? Настав час, щоб хтось розслідував це, щоб відповісти на це питання.

 

Автор - Барт Марсуа (Bart Marcois)

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme