Хто така адвокатка Закревська, яка голодує через справи Майдану: ТОП-10 гучних заяв

Йдеться про правку, яка б дозволила перевести без конкурсу або за спрощеною процедурою слідчих ГПУ, які займались справами Майдану, до Державного бюро розслідувань. Депутатка від фракції "Слуга Народу" Ірина Верещук наголосила, що розгляд цієї поправки запланований на 5 грудня.

Нагадаємо, з 21 листопада Генеральна прокуратура втратила функції досудового розслідування і передає провадження, в тому числі і справи Майдану,  в інші відомства — ДБР, СБУ, Нацполіцію. Серед згаданих проваджень і "справи Майдану".

"Зараз, з сьогоднішнього дня, коли зупинилось це розслідування, я не буду їсти до того моменту, поки не приймуть цю поправку, не створять це управління і не переведуть туди цих слідчих", — заявила Закревська в ефірі програми "Право на владу".

Заява пролунала вчора ввечері, а сьогодні зранку адвокатка опублікувала фото своїх вагів.

Юристка Євгенія Закревська представляє інтереси сімей загиблих під час Революції Гідності, захищає інтереси родини Каті Гандзюк і потерпілих під час анексії Криму, свідчення яких вона сама збирала у розпал подій.  

Про себе в інтерв’ю "Громадському" Євгенія розповідає, що адвокаткою хотіла стати з дитинства, потім передумала, але її переконала мама. Ще вона зізнається, що найкраще працює в ситуації дедлайну, атаки її мобілізують, а добре працювати допомагає спорт.

"У мене були такі ситуації, що якби мене ніхто не зачіпав, я б навряд чи знайшла час, сили, зусилля продовжувати. Якщо починається якась атака, це мене миттєво приводить у форму. Я стаю більш ефективною, швидкою. В ситуації дедлайну, навіть штучного, я працюю набагато краще. Краще, швидше, якісніше, у мене з’являється більше ідей. Допомагає, коли я можу нормально ходити в спортзал, бігати. Коли у тебе достатнє фізичне навантаження — тримаєшся. Коли у тебе вибивається одне, друге, третє тренування, тиждень — це серйозно знижує працездатність, рівень життєвої енергії", – розповідає вона.

Перші правозахисні справи Закревської були пов’язані з газетою "Конопляна правда".

"Мені дуже сподобався її зміст. Вони шукали студента-юриста. Я тоді займалася господарським правом, інтелектуальною власністю, трохи далекими речами. Але це було цікаво. Я їм написала — от є юрист, але вже далеко не студент. Тоді на мене звалилася їхня гаряча лінія, це здебільшого свавілля міліції. А ще до того був юридичний форум на ЛІГА.net", – розповідає вона.

Адвокаткою Закревська стала в 2008 році. До того працювала юристом у різних сферах бізнесу, зокрема в медіа-бізнесі. Була в групі активістів, які захищали "Гостинний двір" на Подолі. Вилізла на будівельний кран, звідки її, з вивихнутою рукою, знімав "Беркут".

До Майдану займалася правозахисною діяльністю, зокрема мирними зібраннями, і захистом від тортур, дискримінації.

Була на Євромайдані з першого дня.

Зараз Закревська на волонтерських засадах захищає інтереси простраждалих на Майдані та членів їх сімей. Вона, разом з іншими юристами, намагається провести реконструкцію обставин загибелі активістів і скласти загальну картину трагедії. Збирає фото- і відеоматеріали, обробляє їх, шукає і опитує потерпілих і свідків, аналізує матеріали справи та клопотання слідству про проведення необхідних дій. Разом з іншими активістами вона подала до суду на дії міліції за перевищення службових повноважень і незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Адвокатка намагається довести, що метою розгону студентів на Майдані було саме припинення мирного зібрання.

У Криму Закревській вдалося звільнити прямо із залу суду проукраїнського активіста, викладача історії кафедри музеєзнавства кримського університету культури Станіслава Єрмакова (про зникнення адвоката розповів Олег Сенцов). У той же день Єрмакова таємно відвезли до суду, але якимось дивом Закревська виявилася там вчасно і, уточнивши у співробітників суду, чи не затриманий Єрмаков офіційно, в перерві засідання вивела його з будівлі суду. А поки міліція намагалася зрозуміти, що сталося, вона відвезла його на машині в безпечне місце, пише "Українська правда. Життя"

На початку листопада стало відомо, що Закревській пропонували очолити департамент ГПУ, що здійснюватиме процесуальне керівництво у справах Майдану. Посаду їй запропонував генпрокурор України Руслан Рябошапка, який 21 жовтня створив департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, оскільки вважає пріоритетом продовжувати вирішувати справи потерпілих. Адвокатка відмовилася.

 "Женя Закревська не може бути одночасно і адвокатом — представником потерпілих — і прокурором. І навіть просто керівником прокурорів", — написала вона. Закревська зазначила, що, погодившись на посаду в прокуратурі, вона б сильно "оголила фронт захисту потерпілих", який не буде кому перекрити, і що вона буде ефективнішою, якщо боротиметься зовні.

Перд цим лунали пропозиції зробити її генпрокурорм, замість Юрія Луценка, а в соцмережах навіть влаштували з цього приводу флешмоб, закликаючи призначити Закревську. 

ТОП-10 гучних цитат Закревської про розслідування справ Майдану

"Дуже складно продовжувати взаємодіяти з поліцією, з владою, якщо ти при цьому допускаєш, що хтось із них міг просто бити тебе палицею, а згодом — стріляти в тебе. Це як домашнє насильство".

"Я добре пам'ятаю, як відбувався розгін демонстрантів в ніч з 29 на 30 листопада. У силовиків була мета не просто розігнати, а зробити так, щоб люди не зібралися більше ні-ко-ли! Ми перетворилися б на Білорусь і це стало б точкою неповернення".

"Ми знаємо, що нас били міліціонери, ми бачили форму. Навіть якщо ми довели, що це був конкретний підрозділ – хто з них бив?.. У більшості були закриті обличчя. Досі немає механізму обов’язкової ідентифікації таких міліціонерів (тепер – поліцейських)".

"У вересні 2014 року були висунуті підозри, передано справу до суду по перших трьох "беркутівцях". І позиція генпрокрурора Віталія Яреми на той момент була така: "трьом "беркутівцям" вже висунули підозри – і то вже забагато! Більше я вам нікого не віддам!" Це було поміж словами, але, фактично, прямим текстом. Слідчі не мали шансів якось далі це просувати, навіть якщо хтось і збирався. Тоді втік [екс-командир "чорної роти" "Беркута"] Дмитро Садовник – ми не те, що передбачили це, ми про це прямо казали в момент, коли його випустили під домашній арешт. Інші майбутні обвинувачені, в тому числі у вбивстві, займали на той момент нормальні посади. Троє заступників Сергія Кусюка, керівника київського "Беркута", продовжували працювати".

"23 лютого в міліції знищили документи, що стосувалися дислокації, переміщень, наказів по "Беркуту" і громадській безпеці в цілому. Внутрішнє розслідування з цього приводу проводив, якщо не помиляюся Андрій Дидюк (ще один заступник Кусюка). Дидюк зараз обвинувачений по 30 листопада. І він проводив службове розслідування, щоб з’ясувати, де втрачені документи, хто в цьому винен, у першу чергу щодо "Беркута". Розташування сил, позивні, схеми, рапорти, накази – тобто все-все. Його "чудове" розслідування зводиться до того, що кілька десятків працівників пишуть, що Кусюк сказав їм принести документи і скласти їх в холі. Вони безропотно (і цілком незаконно!) це все зробили, і більше ніхто нічого не бачив, не чув".

"Ми не можемо з самого початку говорити, чи це російські снайпери (стріляли в майданівців, - ред), чи ні. Ми знаємо, що от ця людина на фото, ми думаємо, що вона стріляє. Потім із іншого боку ми встановлюємо, хто це. З цієї точки зору ми перевіряли максимально, і в мене були побоювання з самого початку, що слідство, знайшовши декілька простих рішень, буде просто відсікати всі інші версії, щоб не ускладнювати собі життя".

"Коли зробили відеосинхронізацію, коли співставили уривчасті відео із великими відео і стала зрозуміла загальна картина подій, і плюс кулі, плюс ідентифікація куль, плюс покази безпосередніх очевидців – все це якщо зібрати докупи, то в даний момент я можу стверджувати: постріли в протестувальників здійснювалися з сектору, в якому перебували групи правоохоронців у чорній формі з жовтими пов’язками, серед них був один у камуфляжі. І серед них було ще декілька без жовтих пов’язок – інша підгрупа. Ця група осіб переміщувалася від Жовтневого вище по Інститутській. І саме з їхнього боку здійснювалися постріли, які ранили і вбивали. Я в цьому переконана. І це підтверджується доказами. Немає на даний момент достовірних фактів для того, аби говорити, що вбивали з якогось іншого сектору – з "України", з Жовтневого, з Нацбанку".

"Що стосується того, що Росія, очевидно, мала вплив на події, на рішення, які приймались керівництвом Української держави і керівництвом МВС, які в тому числі призвели до людських жертв, що Росія готувалася і використала ці події з максимальною для себе користю – це так, з цим я не можу сперечатися. Це видно і з доказів, показів свідків що зараз досліджуються у справі Януковича. Але говорити про те, що їм для цього треба було направляти сюди своїх "снайперів" – не варто, наші все зробили самі, своїми руками. Для них це не стало проблемою. На жаль".

"Наявність уваги громадськості впливає в тому числі на бажання суддів розглянути і довести цю справу до кінця. Це індикатор важливості справи, а відтак – і важливості роботи судді".

"З'ясувати правду важливіше, ніж покарати тих вбивць. Я впевнена, що "Беркут" стріляв в активістів на Майдані. Але все одно вважаю, що зараз передавати справу до суду рано. Такі розслідування наспіх, до річниці, не проводять"