Катастрофа із ЗНО: Чи справді Україна втратила майбутнє

У соцмережах пишуть про освітнє фіаско. Мовляв, замість бажання вчитися, учні формують навички списувати і виправдовуватися. Українська освітня система застаріла, а вчителі не мотивують до знань.

Зокрема, пост освітньої платформи Prometheus набрав понад 1,5 тис. лайків.

До обговорення доєднався голова українського МЗС Павло Клімкін.

"Відверто кажучи, хочеться бити на ґвалт. Це ж тотальна катастрофа! (...) Про які перспективи розвитку українського ІТ-сектору та інжинірингу ми говоримо? Про які технологічні прориви ми мріємо?" - емоційно написав міністр.

Є й інші думки. Мовляв, невміння скоросувати дроби не тягне на життєву трагедію. Головне, аби молоді люди могли самостійно мислити.

У МОН прийняли громадську думку, а точніше, громадські емоції до уваги, оголосивши намір зробити ЗНО з математики обов'язковим вже в 2020-го.

Натомість статистика не настільки песимістична, як пости у соцмережах. Зокрема, цьогоріч ЗНО з математики не змогли скласти 18,57%. Для порівняння, у 2017-му показник невдач становив 16,46%. У 2015-му - 15%. Хоча відсоток неуспішності справді зріс, динаміка не надто різка і її навряд чи варто вважати показовою.

"12 учасників (зірок) ЗНО 2018 року отримали оцінку 200 з двох предметів. 24 заклади загальної середньої освіти (лідери) мають більше двох результатів 200 балів. І зірки, і лідери здобули свою перемогу на полях математики, фізики, хімії, біології. Всього маємо 222 учасників ЗНО, які отримали свої 200", - зазначив директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.

Натомість у минулому році максимальний бал взяли 303 абітурієнти.

Але за даними УЦОЯО, наприклад, кількість відмінників з тієї ж математики у 2017-му виявилася більшою, ніж у 2016-му.

А от зареєстрованих на даний іспит у 2017-му було навіть менше.

Звісно ж, розбіжності логічніше пояснити особливостями іспитів, а не розривами у рівні знань майже однолітків. Загалом статистика заспокоює. Очевидно, що політики, активісти і вчені забили на сполох радше за збігом обставин, аніж тому, що ЗНО-2018 чомусь виявилося особливо провальним.

І було б доволі наївно думати, що всі випускники до впровадження ЗНО вміли скорочувати дроби і знали передісторію прийняття Володимиром християнства.

А от успіхи вже не заперечиш. Так, буквально місяць назад українські школярі повернулися з 59-ї Міжнародної математичної олімпіади, яка проходить в румунському місті Клуж-Напока, посівши там четверте місце.

Чернігівський школяр Ігор Меліхов взяв гран-прі міжнародного конкурсу з IT-технологій і робототехніки в Румунії.

11-класниця з харківської гімназії №45 Ольга Шевченко перемогла на щорічній Європейській математичній олімпіаді для дівчат у Цюріху.

Минулоріч випускник загальноосвітньої школи Антон Ципко посів восьме місце з 304 учасників на 29-й Міжнародній олімпіаді з інформатики, яка проходила у Тегерані.

Вочевидь, в Україні є діти з чудовими здібностями до точних наук, а є - обдаровані в іншому.

МОН не варто було б вестися на емоції і змінювати структуру ЗНО, адже загальна математична освіченість - не обов'язкова передумова успіху. Сама пані Гриневич неодноразово повторювала, що на українському ринку праці не вистачає саме представників робітничих спеціальностей, для яких знання складних формул зовсім необов'язково.

І те, що деякі молоді українці використовують калькулятори і комп'ютерні програми навіть для найпростіших арифметичних дій, мало б перестати лякати ретроградів. Зрештою, у XXI столітті більшості людей мозок потрібен не для спрощення дробів.