Je suis "Нова пошта": Чому українці стали на захист компанії

Користувачі соцмереж масово стають на захист компанії, яка стала об'єктом прискіпливої уваги СБУ

Je suis "Нова пошта": Чому українці стал…

Увага до поштової служби прикута вже кілька днів. Так, минулої п'ятниці компанія заявила про обшуки у її офісах чотирьох міст. Пізніше інформацію підтвердили в ГПУ.

"В рамках кримінального провадження головним слідчим управлінням ГПУ проводиться близько 15 обшуків складських та офісних приміщень ТОВ "Нова пошта" в містах Київ, Полтава, Харків та Дніпро. Усі слідчі дії відбуваються слідчими без залучення спецпідрозділів, в рамках закону. Тому говорити про нанесення шкоди інвестиційному клімату в країні не варто", - наголосила речниця генпрокурора Лариса Сарган.

Під час обшуків, за словами пані Сарган, вилучили гроші, не обліковані та не оприбутковані в касі та в бухгалтерських документах. Наразі ж проводять розслідування за фактами зловживання службовим становищем. У ГПУ підозрюють, що топи компанії за участі службових осіб органів ДФС України прикривали фінансові послуги і, відповідно, не сплачували податки.

Наразі ж у "Новій пошті" заявляють про ddos-атаки на їхні потужності.

Втім, більшість користувачів вважають діяльність генпрокуратури способом тиснути на бізнес. Адже для українських реалій випадок не перший. Наприклад, не менш резонансною була історія з лабораторією Synevo, якій було нараховано штрафні санкції після планової перевірки. Податкова поліція активно обшукувала офіси компанії, а мережі так само гуділи.

Натомість Synevo подала в суд і виграла.

У випадку ж з "Новою поштою" симптоматично те, що обшуки збігаються з періодом активної розкрутки державного конкурента "Укрпошта". Тут намагаються докорінно змінити імідж компанії - зокрема, не так давно, у столиці відкрили перше відділення з Wi-Fi, кавовими автоматами і тачскрінами.

Два дні назад державна компанія оголосила, що протягом року планує відкрити 100 відділень нового типу, 50 з яких - у Києві.

Між тим, до цього "Нова пошта" запустила першу чергу столичного інноваційного терміналу з автоматизованою лінією сортування, вдвічі потужнішою за існуючі, залучивши 15 млн євро інвестицій. Себто, конкурувати за новаторством державній компанії нелегко.

У "Новій пошті" підкреслюють: кому-кому, а їм закидати несплату податків неварто.

"Нова Пошта" входить до переліку найбільших платників податків. Якщо взяти до уваги лише українські компанії, створені з нуля, ми точно увійдемо до трійки лідерів. І саме ухилення від сплати податків нам намагається інкримінувати ГПУ. Якщо у Нової Пошті є проблема зі сплатою податків, то це те, що ми їх платимо дуже багато. А саме 2,3 млрд. грн. в рік. Для нас принципово важливо працювати в правовій площині, оскільки ми дбаємо про нашу ділову репутацію. Зараз їй завдано моральної шкоди, і ми будемо з цим боротися", - зазначив на прес-конференції співзасновник компанії Володимир Поперешнюк.

НА ЗАХИСТ КОМПАНІЇ

Тим часом соцмережі гудять через дії правоохоронців. Навіть запустили флешмоб Je swis "Нова пошта" (Я - Нова пошта - ред.), де підтримують підприємство. І аргументи не обмежуються універсальним "Годі вже тиснути на бізнес".

Так, волонтерська спільнота "Народний тил" на своїй сторінці у Facebook зазначає, що лише в поточному році їхня організація безкоштовно відправляє вантажі на кілька десятків тисяч гривень щомісячно.

"А в 2014-му-2015 роках це були сотні тисяч щомісяця. За роки війни "Нова пошта" зекономила різним волонтерам мільйони й мільйони гривень - і замість логістичних витрат ці кошти пішли на оптику, машини, патрони, безпілотники, медицину та допомогу родинам загиблих. Не кажучи про безпосередню участь представників компанії у закупівлі необхідних військовим речей", - йдеться у повідомленні.

Підкреслюється, що допомагає компанія і зараз, коли багато інших відсіялися. Тож наразі волонтери вимагають пояснень від прокуратури.

Відома волонтерка Леся Литвинова підкреслює, що саме "Нова пошта" взяла на себе доставку волонтерських вантажів, коли держава зробити цього не спромоглася. До того ж, зробила це без пафосу та розголосу.

Інші користувачі підкреслюють, що саме "Нова пошта" свого часу сформувала стандарти якості, а крім того - це українська компанія, яка забезпечує сотні робочих місць.

ПРОТИ СХЕМ І ФОПів

Втім, деякі акцентують на тому, що "Нова пошта" працювала як сукупність ФОПів - себто, платила податки за спрощеною схемою і у значно меншому обсязі. І це є приводом наводити лад передусім у самій податковій системі, адже насправді так працює більшість мережевого бізнесу. Тим паче, що відділення компанії оформлені за франшизою. А у невеликих населених пунктах філіали відповідають вимогам до ФОП.

Зрештою ж, допомога волонтерам не є панацеєю від перевірок, як будь-які прояви соціальної відповідальності не звільняють від відповідальності перед законом.

Між тим, всюдисущі ФОПи і справді є масштабною проблемою української економіки. Згідно з даними МВФ, 44,8% української економіки знаходиться в тіні. За інформацією експертів, у деяких великих компаніях може працювати до 7 тис. ФОПів, і за певних умов це буде законно і не являтиме приводу для візитів силовиків.

Ще у 1935-му Верховний суд США постановив, що право уникати податків законними методами - невід'ємне право громадянина.

Аби прибрати таку можливість, наприклад, в.о. голови ДФС Мирослав Продан пропонує перевести малі підприємства на загальну систему оподаткування. Стверджує: єдиний податок - вдале рішення для перехідних етапів, а в Україні цей перехід затягнувся.

"Замість юрособи десятки, а іноді і сотні ФОПів, на рахунок яких надходить виручка. Дійшли до встановленого ліміту - закрили ФОП, відкривають інший. Це завдає дуже великих втрат бюджету і не має жодного відношення до дрібних підприємців", - заявив чиновник, пише "Економічна правда".

Пропозиція суперечлива: адже для багатьох невеличких компаній, які тягнуть бізнес у важких умовах, таке рішення може стати вироком. Але і залишати чималі компанії на ФОПівських умовах - не варіант.

Між тим, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроект № 8089, який передбачає позбавлення права на сплату єдиного податку для людей, що наразі зараховуються до третьої категорії. Себто бізнесмени, які заробляють до 5 млн грн і мають скільки-завгодно найманих працівників. Крім того, права на єдиний податок не матимуть люди, задіяні в оптовій торгівлі або ж посередники у ній.

Пояснюють, що наприклад, у Болгарії малий бізнес сплачує 15%, тоді як для фрілансерів передбачені окремі умови і 10%. Румунські підприємці сплачують 1% з обороту, якщо у них є наймані працівники і 3% - якщо немає. В Литві для малого бізнесу за визначеними державою напрямками є можливість платити фіксовану ставку. Але якщо підприємець заробив $45 тис. за рік, він мусить реєструватися як платник ПДВ, а от права на єдиний податок позбавляється.

Автори закону стверджують, що взяли за приклад саме литовський досвід.

В Україні ж поки доводиться вирішувати питання за протиречивих умов. І тиск на підприємства у цьому - не найкращий спосіб.

Тематичний завуальований пост вже опублікував у Facebook міністр фінансів Олександр Данилюк.

Відреагував і прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Головний ідеолог "маскі-шоу стоп" доручив Міністерству юстиції, Офісу бізнес-омбудсмена та Офісу підтримки інвестицій розібратися з законністю обшуків на підприємствах "Нової пошти". Крім того, сьогодні Генпрокурор заявив, що зустрівся із співвласником компанії. За його словами, сторони не тільки знайшли спільну мову, але й розробили спільний план дій.

Сподіватимемось в цьому питанні крапка буде поставлена. Адже подібні кейси іміджу держави і справді балів не додають.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme