Історія на тарілці: Шурпа – заспокійливе по-татарськи

 

Depo.ua продовжує рубрику "Історія на тарілці", в якій ми будемо розповідати не лише рецепти страв, але і як сталося, що вони з'явилися.

Історія походження шурпи

Фото: Flickr

Багато сторіч шурпа є однією з базових страв східної кухні. Її подають в затрапезній чайхані і фешенебельному ресторані, в будні і на свята. По співвідношенню легкості приготування, користі та економності їй немає рівних.

Дуже давно, коли їжу ще не фотографували, а найкращим засобом пересування вважався кінь, молодий кримський татарин Амет покохав красуню Селіме. Але батько Селіме, Юсуф-ага не віддавав Амету свою доньку, бо той був дуже бідним. Навіть власного коня не мав, в таких жив злиднях.

Але Селіме настільки покохала Амета, що згодна була піти за нього заміж навіть якщо довелося змінити заможний батьківський дім на маленьку саманну хату.

Амет довго розмірковував, як би йому заручитися підтримкою впертого Юсуфа-аги і придумав. На останні гроші він купив чимало м'яса, реберець, картоплі, цибулі і моркви. Він поклав м'ясо в свій єдиний великий казан і довго варив на ледь палаючому багатті.

Так сталося, що повз якраз проїжджав Юсуф-ага. А був він великий любитель добряче поїсти. "Що це так смачно пахне з хати того знайдибіди?" подумав чоловік, спішився з коня і попрямував до аметових воріт.

Амет радо зустрів гостя, всадив його на краще місце, посунув маленького столика і поставив перед ним піалу з запашним, прозорим бульйоном, таріль з розвареним м'ясом, сіль та зелень.

Юсуф-ага зробив ковток бульону і його знамениті густі брова із подивом піднялися. Другий ковток, і на душі в потенційного тестя заспівали славні.

Сутеніло.

Розморений чоловік впорався із своєю порцією, попросив ще, знову з'їв і спитав, як називається ця страва, хто її придумав і як вона готується. А дізнавшись, авторитетно заявив, що Амет хоч і бідняк, але кмітливий і терплячий, тож йому можна довірити свою доньку і участь в сімейній справі. Щоб в хаті завжди був хліб і до хліба.

А дорогою додому наспівував собі у вуса "Шурпа, прекрасна і смачна, ну просто райська їжа…".

Цю історію ми щойно вигадали (хоча вона цілком могла відбуватися), нема в шурпи якоїсь особливої легенди. Але вона сама – легенда. Правильно приготована шурпа не тільки тамує голод, а й зігріває, чудово заспокоює нерви і додає сил.

Тож, історія наша цілком могла і відбутися, і навіть не один раз

Недокрів'я, ревматизм, запалення легенів, туберкульоз допоможе вилікувати дуже жирна і гаряча шурпа з баранини, при виразці буде корисна пісна яловича шурпа на травах. Післяопераційним хворим рекомендують шурпу з протертими овочами.

Гаряча і гостра шурпа стимулює потенцію. Дають ця страву і породіллям, у яких погано приходить молоко. Вживання шурпи допомагає швидше прийти до тями після похмілля.

Загалом шурпа - це суп, зварений із великою кількістю м'яса і цілими овочами.

Так як шурпа є національною стравою багатьох народів (узбеки, таджики, турки, азербайджанці, чеченці, молдавани, греки), рецептів також безліч. Ми пропонуємо приготувати так, як готують її кримські татари.

Як приготувати кримськотатарську шурпу

Інгредієнти для шурпи:

• М'ясо (свинина, яловичина, телятина, баранина – що вам більше смакує) 500 грамів м'якоті і 300 грамів реберець. Так, м'яса треба багато.

• 4-5 великих картоплин

• 2 середні цибулини

• 2 середні моркви

• Свіжа зелень

Спосіб приготування шурпи:

1. М'ясо, порізане великими шматками (завбільшки з кулак) і реберця заливаємо холодною водою (так, щоб був повний казан) і доводимо до кипіння.

1. Коли закипить - або ретельно знімаємо піну, або зливаємо першу воду, промиваємо м'ясо і наливаємо нової води, або проціджуємо бульйон через дрібне сито/марлю.Це важливо, адже бульйон має бути наваристим, жирним, але прозорим.

2. Знову доводимо до кипіння, додаємо до м'яса дві цілі цибулини і дві цілі моркви і варимо на найменшому вогні близько 90 хвилин під закритою кришкою. Маленький вогонь це важливо, щоб увесь ваш бульйон не википів.

3. Через 90 хвилин солимо. Картоплю чистимо, кладемо в бульйон (якщо не вміщається, можна викинути мокву і цибулю, вони нам вже не потрібні) і варимо до готовності картоплі.