Історія на тарілці: Як зі столу швейцарських пастухів фондю перекочувало до китайських молодят

Depo.ua продовжує рубрику "Історія на тарілці", в якій ми будемо розповідати не лише рецепти страв, але й їхню захопливу історію.

Отже, попри французький фльор, історики їжі вважають, що страва з'явилася у Швейцарії в XIV столітті. Мовляв, вирушаючи на зимні альпійські пасовища, пастухи звикли брати з собою хліб, сир і вино. Сир і вино нагрівали у горщику, а потім мокали хліб у смачнющу суміш, яка чудово допомагала зігрітися.

Поступово фондю перекочувало на кухні селян, а потім і столи знаті.

Стравою частували поважних гостей з інших країн - Австрії, Німеччини, Італії, Франції. Вважається, що саме французи дали страві його назву - у французькій fondre означає "танути".

А наприкінці XIX століття мода на страву підкорила США. Французький філософ і кулінар Жан Брійя-Саварен переїхав у США, де заробляв на життя грою на скрипці в театральному оркестрі. Як людина комунікабельна, Брійя-Саварен швидко прищепив новоспеченим американським друзям любов до фондю. Прославився француз книжкою "Фізіологія смаку, або трансцендентна кулінарія". Відомо, що саме до Жан палав пристрастю до сиру, через що його іменем названо один із сортів продукту.

ЗНОВУ НА ГРЕБНІ

В багатьох західних країнах пік популярності страви прийшовся на 1970-ті. Зокрема, у Британії фондю полюбився середньому класу - здебільшого як страва для вечірок на природі.

Хоча поступово про фондю у країні почали забувати, у 2017-му страва знову опинилася на гребні популярності. Як пише The Daily Mail, у 2017-му у порівнянні з минулим роком продажі наборів для фондю підскочили на 166%.

Зараз проводять чемпіонати з приготування фондю. Зокрема, в листопаді кухарі змагалися у кулінарному мистецтві у швейцарському місті Тартеньєн.

Страва стає все більш інтернаціональною. Щоправда, ця китайська пара одружується у Швейцарії.

В Україні ж мода на фондю почалася з вісім років тому, коли мати вдома фондюшницю стало обов'язком кожного трендсеттера.

БЕЗЛІЧ СИРНИХ ВАРІАНТІВ

У класичній версії швейцарське фондю готують із суміші сирів грюйер та ементаль. Розплавлюють їх у сухому білому вині, інколи з додаванням вишневої горілки. Як варіант, зазначені алкогольні напої може заміняти сливовий шнапс чи звичайне молоко з додаванням вершкового масла, а сирний "букет" - доповнюватися сиром бергкасе.

В інших країнах використовують свої, місцеві сири. Наприклад, у Франції в "комбінацію" часто включають пармезан, а в Нідерландах - гауду.

Фондю доповнюють ламтями шинки, а у келихах дублюють базовий напій страви.

Втім, з часм страва подекуди дуже далеко відійшла від початкового варіанту. Так, у 1956-му кухар Конрад Еглі у нью-йоркському ресторані "Швейцарське шале" вперше подав гостям бургундське фондю, в якому шматки сиру заміняло м'ясо. А через вісім років здивував публіку ще більше, приготувавши наразі культове шоколадне фондю. Талановитий кухар вперше запропонував "купати" фрукти у розтопленому шоколаді.

ЯК ПРИГОТУВАТИ

Для фондю знадобиться:

Сир грюйєр - 300 г
Сир емменталь - 100 г
Часник - 1 зубчик
Кукурудзяний крохмаль - 2 ч. л.
Сухе біле вино - 200 мл
Лимонний сік - 1-2 ст. л.
Вишнева горілка, сіль, перець.

Рецепт:

Сири натерти, перемішати.

Хліб нарізати кубиками.

Зубчик часнику розрізати навпіл, однією половиною натерти внутрішні стінки фондюшниці.

Поставити фондюшницю на вогонь, влити вино, лимонний сік, додати крохмаль.

Кілька хвилин нагрівати на слабкому вогні, додати сири та спеції.

Безперервно перемішувати, доки маса почне пузиритися. Додати трохи кірша.

Поставити на пальник на стіл. Їсти, занурюючи у сир нанизаний на довгі вилки хліб.