Історія фото: Обама в зоні АТО

Фото чоловіка в камуфляжі з українським прапором, який немов брат-близнюк, схожий на Барака Обаму вже тиждень є хітом соцмереж.  Хто він: також афроамериканець? Родич? Це фотошоп? Чи Барак Хусейнович закінчив свої обов'язки і пішов в карателі?

Історія фото: Обама в зоні АТО…

Depo.ua продовжує розповідати про те, за яких обставин були зроблені світлини з України, що мали резонанс в соцмережах. Цього разу ми вияснили, ким є чоловік, так схожий на Барака Обаму і що він робив в зоні АТО.

Тиждень тому це фото виклав на своїй сторінці у "Фейсбуці" волонтер з Дніпропетровська Юрій Мисягін. Підписав "Боюсь даже подумать, что скажет "ху@ло ТВ"

І понеслося – тисячі лайків, сотні поширень. "Обама в АТО" рознісся стрічками, а сам "Обама", досі відомий тільки в волонтерських колах Києва та області, прокинувся зіркою.

Автор фото, волонтер Едуадр Копилов розповів Depo.ua – вони із Олександром Жамойдо, а саме так звати чоловіка на фото, їхали в зону АТО на Великдень, везли паски й інші гостинці бійцям та в дитбудинки. Олександр рушив на передову вперше, тож Едуард сфотографував його в цей пам'ятний день. Перед цим попросив вдягнути каску.

Саме каска, вочевидь, і зробила Олександра Жамойдо схожим на Барака Обаму – раніше ані він, ані друзі фотографічної схожості із президентом Америки не помічали. Тепер його просять змінити позивний на "Обамича". Олександр сміється: "взагалі-то я - Циган…"

"Навіть ні в кого ніякої думки не було, що я на когось схожий! Мені друзі вже тиждень дзвонять, пишуть: "Олександре, так це ж ти!". Фото було зроблене просто так, в Авдіївці – ми їхали на точку, і товариш каже "Циган" (а циган, це мій позивний), а вдягни каску". Вмовив мене її вдягнути, сфоткав і тут же виклав у "Фейсбук". Ну а потім це фото побачив Юра Мисягін, поширив і далі ви вже знаєте…" – розповідає він.

Олександру 50 років, живе в Вишневому, має двох дорослих дітей – сина й дочку. Афроамериканських пращурів не має, та й позивний "Циган" в нього не через ромське походження - український двійник Обами походить від старовинного білоруського роду.

"Прізвисько "Циган" в мене з першого класу – я смуглявий, мій дружба так придумав, от і пішло, - пояснює. - Батько в мене - білорус, мама - з Харкова. Дід по батьківській лінії був царським генералом, мав маєток в Білорусі. В 33 році його розстріляли. Бабуся в мене була полька з Варшави, вчителювала, в 37 їй дали 12 років таборів. Їхніх дітей – мого батька, його сестру і брата радянська влада запроторила в дитбудинок. Потім бабуся змінила прізвище – з "Жамойдис" на "Жамойдо", щоб і дітей репресії не зачепили. Я шукав тих, в кого також прізвище Жамойдо - цікаво, що у всіх корені з Білорусі"

Олександр народився і виріс в Києві. Відслужив строкову, рано одружився, не закінчив військове училище. Багато років пропрацював машиністом в київському метро, а перед Революцією три роки таксував на своєму "Жигулі".

18 лютого він був на Майдані, кидав бруківку, а у відповідь полетіла картеч. Вісім поранень, два з них – в живіт, почався перитоніт і Олександр ледь вижив. Разом з 11 постраждалими майданівцями їздив лікуватися до Чехії. А коли повернувся, вирішив, що стане громадським діячем. Очолив громадську організацію "Ліга нескорених" і Києво-Святошинську районну організацію ДУК "Правий сектор". Вчить українську.

Волонтерством займається два роки.

"Я раніше не їздив на передову - ми збирали допомогу в себе в районі (допомагаємо в основному ДУК, тому що вони не отримують забезпечення від держави), я заносив до себе і потім відправляв до наших, коли туди машина йшла. Але останні два рази не отримав фотозвітів про одержання – а я ж маю звітуватися перед людьми, що воно іде за призначенням. І я вирішив, що раз я збираю, то маю сам відвозити, - розповідає Олександр. - Перед Великоднем зібрали харчі, малюнки від дітей, посвятили в Софіївському соборі паски і крашанки і трьома машинами поїхали по всій лінії фронту. Заїхали в дитбудинок в Покровську, потім під Авдіївку на базу, там розвантажилися і далі вже набирали потроху і розвозили по підрозділах паски, яйця, теплі речі, цигарки і кому що треба. Закінчили Волновахою. Все спокійно, без пригод – обстріли чули тільки здалеку. Пощастило, що якраз оті два дня, коли ми об'їжджали позиції, було відносно тихо".

Наразі Олександр вирішує громадські питання, а потім знову збирається в зону АТО із волонтерським вантажем. А от позивний змінювати на "Обамича" не буде, вирішив залишитися "Циганом".

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme