Історія фото: Лапка сепара

Depo.ua продовжує розповідати про те, за яких обставин були зроблені світлини з України, що стали хітами соцмереж.

Фото, на якому український боєць Едмонд Саакян позує біля, нібито відрубаної чоловічої руки, з підписом "лапка сепара" в 2014 році наробило в Інтернеті чимало лементу. Охочі до згвалтованих пенсіонерок і розіп'ятих хлопчиків ватні ЗМІ зробили з атовця героя тижня. Світлина стала такою популярною, що вони пишуть про неї й досі, а герой світлини обростає все новими і новими навичками. І мародер, і вбивця, і садист і гвалтівник. Дійсно, час вже самого себе боятися…

 Журналісти Depo.ua зв'язалися з Едмондом Саакяном, який тоді воював в 20 окремому мотопіхотному батальйоні і дізналися, як з'явилося це фото і що то за "лапка".

Події, зафіксовані на фото, відбувалися восени 2014 року. Один з нардепів домовився, що відпустять нашого пораненого, який потрапив у полон, і попросив Едмонда забезпечити безпеку. Прямуючи в районі Мар'їнки, Едмонд зустрів свого знайомого і на його машині, на запасному колесі, помітив трофей, який привів всіх у захват.

"Всі на фоні цієї руки сфотографувалися, кожен висував свою версію: лапка на щастя, відрубали заради трофейного айфону, бо він тільки через контакт із рукою власника запускається… - згадує Едмонд. – Авжеж ми від початку знали, що рука – не справжня, це неозброєним оком видно".

А от сепарам, які побачили в соцмережах світлину із підписом "лапка сепара", було не видно. Важко в них із цим.

"Я опублікував це фото в себе на сторінці ще восени, коли зробив, - продовжує Едмонд. – А потім моя дружина якось сперечалася на "Фейбсуці, їй стали писати, мовляв, твій чоловік з американцями народ Донбасу вбиває. Вона відповіла в тому ж дусі "саме так, от навіть американські інструктори навчили лапку сепаратиста на щастя вішати".

Що було далі, ви вже знаєте.

Дніпропетровський адвокат Едмонд Саакян пішов на війну в 2014 році, добровольцем. Молодший сержант, командир відділення. Приймав участь у звільненні Мар'їнки та Красногорівки в серпні 2014-го. Демобілізовавася навесні 2015-го. Місяць пробув удома і в знову повернувся, добровольцем. Півроку провів у Пісках, де влітку 15-го точилися постійні бої. Має поранення. Інвалід 3 групи.

"Зараз поки що відпочиваю", - каже він у відповідь на питання, чи повернувся до звичного життя і адвокатської практики. В зоні АТО останній раз був в кінці листопада. Працює з організацією "Вітерець", вивозить на реанімобілі поранених з ділянок, де точаться запеклі бої.

Під час свого відпочинку на нулях він завжди у камуфляжі і зі зброєю. Має два власних автомати: АКСУ 5.45 і АКМ 7.62 (звісно, на це є дозвіл).

"В мене завжди зброя була, з 18 років. Я не мисливець, жодного разу на полюванні не був. Не розумію, нащо вбивати невинних звірів. Просто люблю стріляти. В мене вся родина стріляє, в дружини власний автомат є, всі мої діти стріляють, син змалечку вправляється з пістолетом. До війни ми кожного місяця їздили стріляти на полігон, чудова розвага для всієї родини"

"Зрештою, краще не ображати Саакянів", - кажу. Сміється.

В свої 50 Едмонд так і планує їздити в АТО вивозити поранених, а у випадку загострення бойових дій готовий повернутися в якості військового, незважаючи на інвалідність.

Коли він пішов добровольцем, молодшому сину виповнилося два роки, як і молодшій онуці. Дружина і донька народжували в одній палаті.

"Я задоволений життям і задоволений тим, що пішов на війну, - каже Едмонд. – Мене багато хто питав, нащо воно мені треба було. Я прекрасно заробляв… Зрозумійте мене правильно: я все життя людям розповідаю, що треба чинити правильно, по совісті, по закону. І от прийшов момент, коли треба виконувати присягу, що я її в 1992 році давав. Мені було 48, я тоді вже три роки як не військовозобов'язаний був, ну а з іншого боку - здоров'я є, можна піти. Треба піти. Пішов в військкомат, не взяли. А тут Турчинов до 50 років підняв призовний вік – я в Дніпропетровську ОДА, там як раз формували батальйон, і на наступний день я вже був в армії".

В березні Едмонду Саакяну виповнюється 51 рік. Що святкувати буде вдома сумнівається, через два тижні збирається в АТО. Бо війна триває. А він не любить незавершені справи залишати.

А "лапка сепара" до речі, із часом десь загубилася. Може, знімається тепер десь, в російському кіно.