ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Історія дня: Кримська війна, в якій програла Росія

16 жовтня, 165 років тому, почалася Кримська війна, за результатами якої Росія програла і позбулася права мати флот в Чорному морі. Україна в цій війні мала намір воювати на боці союзників, тобто проти Росії, але не встигла

Depo.Життя
16 жовтня 2018 10:30
ФОТО: depo.ua

Кримська війна – війна між Російською Імперією і союзницькими військами Османської імперії, Великої Британії, Французької імперії та Сардинського Королівства за панування на Балканах і Близькому Сході. Вона тривала три роки і закінчилася ганебною поразкою Російської імперії.

ПОЧАТОК

Відповідно до Кючук-Кайнарджійського мирного договору (1774 рік) Османську імперію змусили дати незалежність Кримському ханству, яке через кілька років окупувала Російська імперія. Крім цього, Росія отримала, крім іншого, узбережжя Азовського моря, Керч, Єні-Кале, Азов і Кінбурн, Кабарду на Кавказі, пониззя Дніпра; низку торгових привілеїв і те, що стане формальним приводом для війни, про яку піде мова – право "захисту і заступництва християн в дунайських князівствах

В лютому 1853 року, за вісім місяців до початку війни російський імператор Микола І відрядив до Стамбула морського міністра князя Меншикова. Мета поїздки – отримати для Роії протекторат над 12 мільйонами православних жителів Російської імперії і право доступу православних до Святої Землі Росіяни апелювали до угод Кючук-Кайнарджійського мирного договору.

Султан ніби погодився, гарантувавши непорушність прав, але видав фірман, тобто таємний наказ про військовий похід . Це відбувалося за підтримки Британії та Франції, які гарантували османам підтримку в разі російської агресії. Французький флот увійшов у протоку Дарданелли з метою захисту.

Обурений Меншиков поїхав із Стамбулу і десь через місяць Російська імперія офіційно розірвала дипвідносини з Османською імперіє, що означало оголошення війни (але офіційного оголошення не було, згодом Росія змусить це зробити Османську імперію). 82-тисячний російський корпус під командою генерала Михайла Горчакова 21 червня 1853 року форсував річку Прут і захопив Молдавію та Валахію — васальні князівства Османської імперії.

Звісно, з метою захистити віруючих.

Європейці й тоді вважали, що з Росією можна домовитися. У відповідь на російське вторгнення, представники Великої Британії, Франції, Пруссії та Австрійської імперії зібралися у Відні і прийняли Віденську ноту, що передбачала звернення до султана з вимогою дотримуватися всіх попередніх угод щодо православного населення (право його захисту Російською імперією) та до Миколи І, який мав вивести війська з території Порти.

Російська сторона відмовилася і 4 жовтня Османська імперія оголосила війну Російській, яка ввела війська на її територію. Почалася Кримська війна - найбільш масштабний і кривавий воєнний конфлікт у Європі в період між Наполеонівськими війнами і Першою світовою війною

ВІЙНА

Спочатку перемагали росіяни: вони розбили османів на Кавказі, чорноморський флот потопив османську ескадру в Синопській бухті (османи втратили майже всі кораблі та 3/4 особового складу), але через кілька місяців від початку боїв до них долучилися Британія та Франція, які також оголосили росіянам війну. Досі нейтральна Австрійська імперія теж висунула Росії ультиматум. До британо-французької коаліції приєдналося Сардинське королівство

Микола I вперто відмовлявся виводити війська в Молдавії та Валахії. Росія опинилася в повній політичній ізоляції.

Зимовий час дозволив османам з Тулчі 10 січня 1854 влаштувати гарматну батарею на о. Чатал в гирлі Дунаю. Тульча була зайнята російськими військами 12 лютого 1854, втрати російських військ сягали від 400 до 750 осіб на добу.

В березні 1854 року Франція та Британії вирішили, що Османська імперія може потребувати захисту проти російської експансії через Дунай, який призвів до переміщення Союзних експедиційних сил в Варну. Незважаючи на втручання Австрії, яка переконала Росію не починати війну, була оголошена настанова на знищення російської військово-морської бази в Севастополі.

До речі, саме Австрія не дала Україні взяти участь в виписуванні Росії копняків. Справа в тому, що на боці Союзників діяли військові підрозділи, сформовані з залишків задунайських козаків. У жовтні 1853 року Михайло Чайковський домігся створення регулярних козацьких підрозділів у османському війську, з Константинополя привезли козакам знамена Запорозької Січі, а Чайковський отримав звання кошового атамана. Військо ввійшло в Бухарест, зайняло позиції на річці Прут, готуючись до боїв із росіянами, але Австрія почала тиснути на султана, вимагаючи відвести загони і той погодився. Так українські козаки проти Росії і не повоювали.

Разом із тим, мусимо зазначити, що українці, за деякими підрахунками, на той час складали до 70% Чорноморського флоту. Це не дивно, бо українські землі знаходилися під російською окупацією

В квітні квітня англо-французький флот бомбардував Одесу. Під час обстрілу було вбито й поранено 12 людей, пошкоджено 67 домівок. Солдатам російської армії допомагали відбивати бомбардування одесити й студенти Рішельєвського ліцею.

Наприкінці липня 1854 р. Союзні війська вибили росіян з окупованих нею територій і поставили нову мету – знищити Чорноморський флот, який сховався в Севастопольській бухті. Треба сказати, російські кораблі тоді були ще вітрильними, а союзники вже мали гвинтові двигуни.

1 вересня британо-франко-османська армія несподівано висадилася з кораблів у Євпаторії, в якій не було російського гарнізону, й суходолом вирушила в напрямку Севастополя, не захищеного з тилу. 14 вересня вона з'явилися на околицях головної бази Чорноморського флоту. Севастополь опинився в облозі, яка тривала 349 діб.

Бомбардування фортеці Кінбурн

Здача Севастополя означала б для Росії неминучу втрату Криму й перенесення бойових дій вглиб імперії. Микола І вирішив штурмувати з моря Євпаторію, викинути звідти гарнізон Союзників, піти на Севастополь і вдарити неприятелеві в спину. 5 лютого 1855 року російський десант, підсилений грецькими добровольцями, атакував союзників. Але наступ захлинувся, поховавши останню надію Миколи І на перемогу в війні, після чого він застудився і помер.

Отака, бачте, психосоматика.

Хоча існує й версія, що гордовитий російський імператор, щоб не визнавати поразки, отруївся і застуда була офіційною легендою.

На трон сів 37-річний син Миколи І — Олександр ІІ.

Тим часом союзники зайняли стратегічні висоти біля Севастополя, а 27 серпня заволоділи ключовим пунктом оборони міста — Малаховим курганом. Подальший спротив не мав сенсу. Росіяни затопили кораблі Чорноморського флоту в бухті й залишили Севастополь. Олександр ІІ смертельно застуджуватися не хотів і швиденько попросив супротивників припинити бойові дії й сісти за стіл переговорів.

ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ

В березні 1856 року учасники конфлікту, а також Австрія та Пруссія, зібралися в Парижі, де глава російської делегації граф Олексій Орлов 30 березня 1856 року підписав капітуляцію Росії.

Паризький мир позбавив Росію права мати військовий флот на Чорному морі, а також фортеці й прибережні арсенали. Російська імперія публічно відмовилася від претензій на Молдавію, Валахію та південну Бессарабію. Російського імператора позбавили покровительства над християнами Османської імперії, замінивши колективним патронатом усіх великих держав. План розширення впливу Росії на південь провалився.

А от Крим (Кримське ханство) в Росії тоді не забрали і він так і залишився окупованим, поступово перетворюючись на "російську землю" шляхом знищення всього кримськотатарського.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя