Інтернету 30 років: Що чекає на всесвітню мережу

Сьогодні у світі відзначають день народження всесвітньої мережі Інтернет

"Батьком" Інтернету вважають британця Тіма Бернерса-Лі. Вчений працював у ЦЕРН, займався внутрішньою системою обміну документів Enquire. Папалельно розробив проект Всесвітньої павутини.

"Нова система дозволяє поєднати вже існуючи без жодного центрального контролю чи координації", - розповідав винахідник своїм роботодавцям. 

Додавав, що його системі не потрібне управління, адже йтиметься про множину серверів, поєднаних один з одним. 

Бос Бернерса-Лі Майк Сендалл відповів, що ідея підлеглого "розмита, але захоплива".  Ініціативу Бернерса-Лі підтримали. Так почалася історія Інтернету.

Спершу з'явилися ідентифікатори URL, протокол передачі документів HTTP, мова їх розмітки HTML та перший браузер. 

За кілька років Тім заснував Консорціум Всесвітньої павутини при Лабораторії інформатики, який займається розробкою стандартів для Інтернету залежно від нових вимог часу. 

Зараз Інтернет вийшов далеко за межі початкових уявлень. Це і центр розваг, і робочий простір, і кінозал, і університет. Хоча можливість бути онлайн є лише у половини світу, в ООН вже намагаються закріпити право на нього як невід'ємне для людини. Наразі схожі норми вже діють у Греції та Естонії. 

Наразі серед програмного софту за популярністю браузери поступаються хіба що операційним системам. 

Журналісти Sky News виділяють принаймні 30 аспектів, через які Інтернет змінив життя. 

Зокрема, це розвиток електронної комерції, онлайн-ігри, соціальні мережі, поява нової генерації IT-мільярдерів. Причому, мільярдерів з новими якостями. Так, якщо раніше фінансова еліта була недоступним для спілкування прошарком суспільства, наразі сам характер бізнесу зумовлює активність мільярдерів у соцмережах, а значить, і значно спрощену модель комунікації. 

Користувачі розвивають навички самопрезентації онлайн, адже Інтернет - це ще й майданчик для потенційних романтичних знайомств. Сайти та додатки для пошуку soul mate стирають кордони та упередження. Значно простіше завести діалог, а потім і роман із людиною, яка зовсім не відповідає початковим критеріям. 

Також Інтернет - це меми, які моделюють культурний дискурс і мають вплив навіть на поведінку політиків, коригуючи їхні кампанії. Тренди, які раніше могли б виявитися недієздатними, значно легше набувають розмаху. Інтернет-скандали та подальші флешмоби змінюють соціальні норми та шаблони поведінки. Згадати хоча б рух MeToo, який нагадав людям про право недоторканості фізичних кордонів. 

Втім, шалений спектр можливостей, які відкриваються завдяки Інтернету, мають темний бік. 

Чимало людей нарікають, що Інтернет стає інструментом провадження політики держав, поширення ненависті, позбавлення людини її особистого простору через здобуття її персональних даних шахрайським способом. Мова ненависті особливо легко дістається свідомості людей, не надто стійких у власних переконаннях. 

Через хакерські атаки здобутки людини та її приватність під постійною загрозою. Крім того, Інтернет можна легко перетворити на плацдарм у конкурентній боротьбі за ринок та роботодавців, замовляючи інформаційні кампанії проти конкурентів, пише WeForum

При тому, що людської природи не зміниш, змінювати потрібно саму систему. Надскладне завдання, враховуючи відкритість та демократичну основу Інтернету. 

Але певні кроки вже робляться. Зокрема, некомерційна організація Web Foundation почала співпрацювати з урядами країн, аби спільними зусиллями розробити норми закону для цифрової ери, взяти на себе відповідальність із захисту прав та свобод онлайн. Себто, захистити громадськість від потенційних і реальних загроз приватного бізнесу. Йдеться про ратифікацію умовного веб-договору, над яким вже працює чимало людей. 

Бажання змін транслюють не лише активісти, а й самі IT-гіганти. Так, минулого тижня у Facebook оголосили про реформування. Рішенню передувала серія гучних скандалів із витоком даних та істотні перепади ціни на акції компанії. До речі, проблеми виникали не лише з приватністю: Facebook звинувачували, в тому числі, у пособництві геноциду у М'янмі. В компанії заперечували: мовляв, пости, в яких культивувалася ненависть до мусульман рохінджа, просто вчасно не помітили. Конторі забракло перекладачів із бірманської.  

Тепер у Цукерберга прагнуть змістити акцент з відкритих публічних дискусій у мережі на спілкування у малих групах.  Себто, перетворити соцмережу з "міської площі" на "вітальню". 

І одиничне рішення може стати початком тривожного тренду: соцмережі та інші майданчики, які встигли стати інструментом демократії, знову перетворяться на кулуарні міжсобойчики, в яких можна комфортно хизуватися новими зачісками та світлинами з відпусток, але не збирати співвітчизників на страйки. 

Проблема зрозуміла: як і раніше, безпека погано корелює з відкритістю.  Але тиск громадськості через надмірну відкритість стає усе сильнішим. Тож компанії обирають заховатися і жити хай і менш зірковим, але стабільним життям. 

Втім, наразі вільний ринок дає надію, що свободу не вдасться так легко взяти в лещата обережності. Адже якщо Facebook обере іпостась майданчика для кухонних теревенів, на зміну йому все ще можуть прийти інші. 

 

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook