Ідіть лісом: Що робити, коли від новин підриває дах

За день до її офіційного відкриття журналісти Depo.ua пройшлися стародавнім лісом, виміряли свій зріст у зайцях і обійняли сторічні дуби.

Київ прекрасний зокрема і тим, що з майже будь-якого району міста, витративши півгодини, можна дістатися лісу. Але цей - надзвичайний. Національний природний парк «Голосіївський» - єдиний в Україні та один з небагатьох в світі національних парків, розташованих в межах мегаполісу. Десять хвилин від Голосіївського проспекту і ви у парку розміром з 15 тисяч футбольних полів.

 

В 17-19 столітті цю територію використовували як полігон для того, щоб висаджувати не місцеві рослини, і якщо вони тут приживалися, їх садили в заможних маєтках. Таким чином виріс змішаний ліс з невластивими для Києва деревами з різних куточків світу, але при цьому - природній. Тут, наприклад, не прибирають старі повалені дерева. Їхні дупла, стовбури і пні стають домівкою для багатьох лісових мешканців, наприклад жука-оленя, занесеного до Червоної книги України.

А ще тут тепер є перша в Україні міська інтерактивна екостежка. Її довжина -  2,7 км, але за цей час ви проходите чотири різні типи лісів, виходите до ставка і повертаєтеся до місця, з якого почали. Головна фішка цієї стежки – інтерактивні стенди, які потроху допомагають зрозуміти, в якому лісі ти знаходишся, що тут відбувається, навчитися розрізняти різні види дерев і запам’ятати основні факти про тутешніх жителів.

«Ідея екостежки полягає в тому, щоб поєднати культуру прогулянок на природі з екоосвітою в простому, цікавому, наглядному форматі, - розповідає представник організаторів Юлія Соловей. -Коли ми почали вивчати цю тему, нас вразив факт про те, що сучасні діти і підлітки гуляють менше однієї години на день. Це менше ніж ув’язнені в тюрмах, бо в них там в розпорядку денному півтори години. Наше завдання – закохати людей в природу і дуже лагідно навчити їх про неї піклуватися. Ми говоримо про те, що прогулянка – це найкращий спосіб зняти стрес, це чудове снодійне і суперкрутий спосіб активувати свій мозок для креативного мислення. Наприклад, Стів Джобс любив проводити мозкові штурми на свіжому повітрі, тому що так краще працює мозок і з’являються свіжі ідеї».

Стежка починається з дубово-грабового лісу. На шляху зустрічається віковий дуб-велетень обхватом більш ніж сім метрів. Загалом у лісі понад 50 дубів, яким більше 400 років.

На інтерактивних стендах дуже простою мовою пояснюється, що таке екосистема, з чого вона складається. Через певну відстань – новий стенд, де, крутячи колесо на потрібний місяць, можна дізнатися, які процеси відбуваються з рослинами в різні сезони. Ще можна, рухаючи інтерактивні панелі, за вказаними ознаками (форма листя, плоди, etc) зібрати дерево і легко впізнати його поблизу себе.

Дубово-грабовий ліс різко переходить в буковий і відчуття таке, ніби ти вже в Карпатах. Змінюється навіть освітлення, через сіруваті стовбури дерев. Тут є стаціонарний мольберт, який встановили за порадою художниці Олександри Жумайлової для тих, хто бажає писати етюди з натури. Пройдіть ще трохи і побачите ілюстрований перелік усієї фауни Голосіївського лісу: змії, черепаха, білка, горностай, куниця, лисиця та інші. Організатори дотепно придумали наділити кожного місцевого жителя суперсилою, щоб легше було запам’ятати індивідуальні властивості тварин. Заєць наприклад - «невидимка», горностай - «вантажник», білка - «суперхвіст», а борсук - «однолюб».  Тут же перевірте свій зріст в зайцях, білках і жуках. Рідко який перехожий, до речі, сягає трьох повних зайців.

Але не спокушайтеся побачити тут всіх цих звірів на власні очі, принаймні зараз – навесні триває так званий сезон тиші, тобто шлюбний сезон і всі місцеві жителі зайняті ділом…

Часто, і навіть зараз, можна побачити білок і організатори навіть придумали «білкавотчинг», як альтернативу бьордвотчингу – спостерігати за білками, фотографувати їх і викладати в соцмережі.

Щодо бьордвотчингу, птахів - якщо і не видно, то дуже добре чути. Ви знаходитеся в 10 хвилинах ходьби від Голосіївського проспекту, але жодні звуки дорожнього руху сюди не долітають. Тільки жвавий пташиний спів. 

З букового лісу потрапляємо в сосновий, настільки високий, що дерева можна роздивитися тільки горілиць. Під деревами росте папороть, а повітря ніби трохи гіркувате на смак. Потім, слідуючи за жовтими стрілками, опиняємося в чорновільховому лісі, проходимо через місточок болото і, відбившись від комарів, виходимо на ставок Дідорівка. Це вже майже кінець стежки. Далі буде ще кілька цікавих активностей для дорослих і дітей, наприклад, можна порівняти розмах своїх рук з розмахом крил птахів, послухати їх голос та спів і вийти на те ж місце, з якого почалася екскурсія.