Хто з українських вчених гідний Нобелівки і чому її не отримує
У цьогорічній нобелівській премії з фізики знайшли український слід. І для нас такий хід подій – не зовсім сенсація. Втім, як наполегливо б не працювали українські вчені, поки що нагороди в Стокгольмі отримують представники інших країн
- Головна
-
4 жовтня 2016 19:00
У Нобелівської премії з фізики-2016, яку вручили 4 вересня, одразу три власники - половина винагороди присуджена американцеві Девіду Таулесі, інша половина - британцю Дункану Холдейну і шотландцю Міхаелу Костерліцу. Науковців відзначили "за теоретичні відкриття топологічних фазових переходів і топологічних фаз матерії".
УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАЦДАРМ ДЛЯ НОБЕЛЯ
На новину одразу відреагували в українському сегменті Facebook.
Доктор фізико-математичних наук, завідувач лабораторії Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова НАН України Сергій Шарапов послався на роботу, в якій один з лауреатів, Дунган Холдейн цитував його дослідження.
Український вчений уточнює, що нобеля Холдейн отримав не за цю роботу, а увага нобелівських лауреатів для нього – не новина. Так, до робіт Шарапова зверталися Костянтин Новоселов, Андрій Гейм, Віталій Гінзбург, Клаус фон Клітцинг.
Як розповіла depo.ua одна з колег Шарапова, він наразі працює на неповну ставку, більше грошей одному з провідних вчених держава не виділяє.
Сам Шарапов зазначає: у те, що в найближчі роки Україна отримає Нобелівську премію, він не вірить.
"Не думаю, що когось з українських фізиків найближчим часом висунуть на Нобелівку, хоча знаю багато гідних вчених. Частіше за все премію дають за експериментальні дослідження і українські вчені можуть мати шанси, тільки коли працюють на Заході на сучасному обладнанні", - прокоментував фізик.
Надії Шарапов покладає здебільшого на молодих людей, які змушені їхати за кордон, аби самореалізуватися. Серед головних проблем науки називає, по-перше, недофінансування галузі, а по-друге, підрив довіри до наукових ступенів.
"Прикро бачити молоду людину, яка щойно представила докторську дисертацію, довгі роки писала для неї статті, а в підсумку, буде мати такий самий диплом доктора наук, як Катерина Кириленко (в роботі дружини віцепрем'єра вчені знайшли плагіат і псевдонаукові твердження - ред.)", - нарікає науковець.
Кандидат наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАН України Ірина Єгорченко вважає, що саме фізики – головний козир України в науці.
"У нас є видатні фізики-теоретики - і саме ці люди є єдиною реальної надією країни на отримання найвищих наукових відзнак в майбутньому. Я знаю молодих людей - фізиків та математиків, з надзвичайними здібностями, але вони точно поїдуть - що їм робити в країні, де науку відверто гноблять? А, наприклад, економічна наука в Україні практично не розвивається. Тому тут на щось сподіватися важко – хіба що хтось з математиків вирішить попрацювати в галузі економіки", – говорить Єгорченко.
Наголошує, що досягнень в науці не буде без належного обладнання та реактивів, проте все це отримати нереально навіть за наявності грантових коштів.
"Уявні інвестори не купуватимуть дорогу дослідницьку апаратуру для українців - бо доведеться заплатити подвійну світову ціну з врахуванням мит, ПДВ, витрат посередників - дешевше забрати групу вчених за кордон", - нарікає вчена.
0,2% ВВП ДЛЯ НАУКИ ЗАМАЛО
Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України Антон Сененко акцентує, що найближча нобелівка може замаячити на українському горизонті років через 10.
"Спершу науку треба погодувати років 10-15, віддаючи хоча б 1% від ВВП. А при 0,2 % це нереально", - зазначає вчений.
Втім додає, що наразі можна висунути на нагороду, наприклад, Кліма Чурюмова. Видатний український астроном ще у 1969-му році відкрив нову комету, а у 1989-му – ще одну. Загалом опублікував 800 наукових робіт.
Клім Чурюмов
Сененко нарікає, що найкращі науковці їдуть за кордон – і це триває роками. Згадує біолога і біохіміка Марію Родніну, яка минулої весни здобула премію Лейбніца за дослідження функцій рибосом.
Жінка переїхала до Німеччини ще у 1990-му році і наразі очолює Інститут імені Макса Планка з біофізичної хімії в Геттінгені.
Кандидат фізико-математичних наук Олексій Парновський, який працює в Інституті космічних досліджень НАН України і представляє країну в ряді космічних програм, пояснює: у 1990-х українська наука фактично зупинилася через кадровий колапс, і хоча згодом ситуація виправилася, результати будуть ще не скоро.
Говорячи про потенційних претендентів на премію у фізиці в наступні роки, Парновський відзначає вчених з Києва та Харкова.
"Валерій Гусинін від Нобелівської премії стояв за півкроку. Він (над цією темою працював разом з Шараповим - ред.) був співавтором британського вченого Андрія Гейма, який відкрив графен (отримав Нобелівку у 2010-му – ред.)", - каже Парновський.
Валерій Гусинін
Також відзначає Геннадія Зінов'єва з Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова, який працював у ЦЕРНі. Кілька років тому у зв’язку з Великим адронним коллайдером прозвучало ім'я ще одного українця – молодого вченого Антона Алькіна. Він запропонував новий алгоритм обробки вимірів, отриманих з коллайдеру. Після про Алькіна не писали.
Співрозмовник depo.ua зазначає, що є слабка надія на Юрія Ізотова та Валерія Шульгу, які різнопланово займаються астрофізикою і космологією, та радіофізика Дмитра Варвіва.
Зокрема, Ізотов, співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України, разом з американським колегою Трином Туаном відкрив наймолодшу галактику у Всесвіті. В його портфоліо – 250 робіт, опублікований в міжнародних виданнях.
СЛАВА, ЯКА ВТІКАЄ
Заяви українських науковців про відтік мізків не здаються голослівними, варто лише згадати найяскравіші новини з української науки за останні кілька років.
Так, минулого квітня преса захоплено писала про українського математика Марину Вязовську, яка вирішила проблему укладання куль в евклідовому просторі, над якою б'ються вже чотири століття. На практиці робота вченої значно полегшить передачу сигналу у Космосі.
Примітно, що Марина закінчила Університет Шевченка, але наразі працює у Берліні, у Гумбольдтському університеті.
Приблизно в той самий період професор Прінстонського університету українського походження Юлій Санніков отримав медаль Кларка, яку називають міні-нобелем, за економічні дослідження.
Щоправда, Санніков чкурнув з України раніше – школу закінчив ще у Севастополі у 1994-му році, а вищу освіту поїхав здобувати у Штати. Примітно, що в шкільні роки хлопець здобув для України три золоті медалі на олімпіадах з математики.
Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
Всі новини на одному каналі в Google News
- 08:01Окупанти вночі атакували об'єкти енергетики, — "Укренерго"
- 07:16Голлівудська акторка родом з України відмовилася грати росіянку у Netflix
- 00:17Ріанна вагітна третьою дитиною та назвала її стать, - ЗМІ
- 23:28 Ігнорують контекст: в УПЦ МП засудили РПЦ за визнання війну в Україні "священною"
- 21:42В поліції назвали кількість зниклих безвісти за час масштабної війни
- 20:05У Києві чоловік побив і задушив собаку колишньої дівчини: його затримали
- 19:53 Росіяни завдали авіаудар по Сумщині
- 18:03Віталій Кличко нагородив мера Парижа Анн Ідальго відзнакою "За сприяння обороні Києва"
- 17:51Ватажку бойовиків "ДНР" повідомили про нову підозру за організацію "виборів" президента рф
- 16:19Інвестиції попри війну: Метінвест Ахметова вклав майже 300 млн грн в оновлення обладнання Запоріжкоксу
- 15:34"Українська команда" передала батальйону "Свобода" великі дрони-літаки з побажаннями окупантам від українців Відео
- 15:31Харківський суд російській шпигунці, яка працювала в закладі освіти, дав 8 років тюрми ФОТО
- 15:18Український волейбольний клуб, який в останніх турах польської Плюс Ліги трощить всіх суперників, зіграє черговий матч: Де дивитися трансляцію Відео
- 14:53Харківщину знову атакували росіяни: загинула жінка
- 13:54В Офісі генпрокурора оновили цифри щодо загиблих в Україні дітей
- 13:43Безкомпромісний флагман: 5 причин купити Galaxy S24 Ultra PROMO
- 13:33У Маріупольському районі фіксують переміщення ворожих мінометів
- 12:47Перед судом постануть посадовець ТЦК та правоохоронець, які на Одещині торгували "білими квитками"
- 12:28 Посадовець КОВА намагався влаштуватися капеланом у штаб ДШВ ЗСУ, щоб шпигувати для ГРУ ФОТО