Катастрофа в режимі очікування: Чи змиє весняна повінь місто на Кропивниччині

Місто Благовіщенське Кіровоградської області живе надією на те, що їхню старовинну греблю і міст не знесе черговим паводком. Якщо це станеться, величезною масою води, яку наразі стримує гребля, затопить прилеглі села і зруйнує дорогу, що з’єднує місто

Журналісти Depo.ua відвідали місто і дізналися, що треба для того, аби ці страшні прогнози ніколи не здійснилися.

Весною, коли тане крига, наступає найнебезпечніший час для населених пунктів, де функціонують старі греблі. Чи не кожен рік ми чуємо новини про те, що підтопило, чи залило чергове селище. Страждають місцеві жителі, яким доводиться ремонтувати будинки, господарчі будівлі, рятувати худобу і запаси харчів.  Наново засіювати і засаджувати городиною ділянки.

Одним з таких населених пунктів на межі катастрофи є Благовіщенське.

Місто Благовіщенське поділене навпіл річкою Синиця. Коли радянська влада в 60-х побудувала тут цукровий завод, а на річці поставили греблю, щоб забезпечити виробництво водою. Після того, як в 90-ті завод закрили, потреба в греблі відпала, але гідроспоруда стала єдиним автошляхом для забезпечення сполучення між західною і східною частиною міста. Тільки по цьому мосту жителі міста можуть дістатися в школу, поліклініку, пожежну частину чи райвідділок. Ганяють по ньому і вантажівки, ігноруючи обмеження на вантажі більше восьми тон.

Те, що гребля почала розвалюватися, жителі Благовіщенська помітили ще в 2004 році. Береговий водоскид майже повністю зруйнований, берегові устої водоскидної споруди розтріскалися і кам’яна кладка сьогодні більш схожа на руїни якоїсь старовинної фортеці, збудованої ще до монголо-татарської навали. На фото, особливо в літку, це може виглядати навіть живописно, але реальний стан речей близький до катастрофи.

«Тому, хто кожен день за цим п'ятнадцять років не спостерігав, може бути і не видно, але вона руйнується, - пояснює місцевий активіст Олег Яворович. - Тіло греблі зруйноване коріннями дерев і поверховими водами, несучі конструкції щитів вже дуже зношені, під час весняного водопілля все це може знести. Тоді 130 тисяч кубометрів води суне далі, затопить і частину Благовіщенського і Шамраєве нижче за течією. А враховуючи стан берегового водоскиду, провалиться наша дорога Благовіщенське – Кам’яна Криниця. А поряд ще школа, і там – 600 наших дітей. Ви уявляєте, що це буде за лихо?!»

Кожного року місцеві жителі самі збираються, гуртом купують будівельні матеріали і потроху підлатують греблю, щоб тріщини хоча б не заглиблювалися. Але капітального ремонту тут не було вже років зо 30 і будь кому зрозуміло, що загалом греблю це не врятує.

На реконструкцію гідротехнічної споруди, тобто греблі і моста, потрібно близько 17 мільйонів гривень, розповідає місцевий голова Віталій Довгополий. Вже дев’ять років як дамбу з мостом за результатами інвентаризації було визнано аварійно небезпечним об’єктом. Вже два роки як готова проектна документація, обсяг коштів в цінах 2017 року, становить 17521,193 тис.грн.

«Величезна сума в масштабах бюджету нашого міста, який в нас всього за рік становить 9 мільйонів. Самі, своїм коштом, ми такий величезний проект не потягнемо, - продовжує міський голова. – Звертаємося по допомогу вже не перший рік, але поки що все закінчується тим, що ми і далі вимушені тільки підлатувати греблю й міст своїми силами. І в цьому році нам, знову ж таки, обіцяють профінансувати тільки зовсім невелику частину робот. Тому, дізнавшись, що наразі готується постанова на Кабмін на виділення субвенцій на природоохоронні заходи, місто оперативно готує документи, щоб отримати субвенцію. Маємо великі сподівання, по наш проект вже пройшов експертизу, тож залишиться тільки тендер провести і можна починати роботи».

Якщо кошти буде виділено, оновлена гідротехнічна споруда, кажуть Довгополий і Яворович, з’явиться в Благовіщенську приблизно через рік. Тоді можна буде займатися іншими амбітними проектами міста, не боячись в один день прокинутися посеред потопу.

Ну а поки що активіст і мер обмірковують, на коли замовляти чергову бетономішалку і скликати людей на толоку, щоб їхня гребля якось дожила до капітального ремонту.  

Хоча зазвичай отакі споруди до капремонту не доживають - влада починає опікуватися аварійною греблею вже тоді, коли лихо стається і велика вода затоплює будинки і вулиці.

Наприклад, в минулому році на Закарпатті прорвало стару греблю на річці Боржава. Маси води затопили сільськогосподарські угіддя в селах Боржавське та Великі Ком'яти майже до дахів.

В 2017 році, знову ж таки, на Закарпатті у селищі Вонігово на Тячівщині річка прорвала дамбу й підтопила десятки житлових будинків. Підтоплені городи та господарські будівлі, а також 22 житлові будинки Вонігова. Вода зайшла в підвали, погреби, іноді в цокольні поверхи будинків, що збудовані в низовині, де колись проходило русло Тереблі.

В 2015 в Зугресі на Донетчині внаслідок пошкодження дамби на Зуївському водосховищі підтопило кілька будинків.

В 2015 році, внаслідок дощу у селі Городище-1 Луцького району, прорвало дамбу в руслі річки, яка тече неподалік житлових будинків.

В 2013 на Одещині прорвало дамбу і затопило селище. Сотні селян були змушені залишити свої домівки, і деякі з них вже не змогли в них повернутися, бо все понищила вода.

В 2013 на Львівщині, внаслідок впливу повеневих вод, прорвало дамбу на ріці Суховілка поблизу селища Гаї. Підтоплено 8 присадибних ділянок.

На щастя, за роки Незалежності ще не трапилося трагедії масштабів Куренівської, коли 13 березня 1961 року в Києві прорвало аварійну дамбу і тони відпрацьованої породи полилися на місто, вбивши півтори тисячі людей.

Але, судячи зі стану греблі в Благовіщенському на Кіровоградщині, нової трагедії можна чекати вже будь-якого дня, при тому що на реконструцію гідроспоруди потрібно вього 17 мільйонів гривень.  Це річних бюджети міста Благовіщенське. Або дві місячні зарплати з преміями голови "Нафтогазу"...

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна