Геній з великим серцем: За що українці дякують померлому музиканту Денисенку

Як пишуть у ЗМІ та соцмережах, Івану стало погано під час виступу на фестивалі "Серпневий блюз" у Естонії.

Музикант впав прямо на сцені.

Викликали швидку, впродовж кількох десятків хвилин медики робили Івану масаж серця. Після цього музиканта госпіталізували у лікарню Талліна, але врятувати його не вдалося.

Денисенко страждав акромегалією - хворобою, спричиненою порушенням функції передньої долі гіпофізу. Порушення спричиняє збільшення кистей, стоп та черепа. Причиною недугу стала доброякісна пухлина мозку.

Митцю було 33 роки, а вже третього вересня мало виповнитися 34.

На початку фестивалю, за кілька днів до смерті, Іван публікував життєствердні пости у Facebook.

Наразі користувачі соцмереж публікують жалобні пости, згадуючи музиканта.

Іван народився у місті Васильків на Київщині, пише Depo.ua.

Дідусь Івана Михайло Денисенко - відомий художник, тож через покоління хлопець успадкував талант малювати. Причому цікаві роботи почав створювати вже у три роки.

У шкільні роки активно вчився грати на гітарі. Хоча, стверджував, що робити кар'єру музиканта не планував. Заслухувався музикою Deep Purple,Black Sabbath,Led Zeppelin, Stevie Ray Vaughan.

Вступив у Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. У студентські роки почав співати у народній хоровій капелі НАН України "Золоті ворота", а згодом знайшов однодумців і створив власний гурт.

Як художник провів кілька персональних виставок. Зокрема, у 2014-му презентував твори в арт-клубі Cadillac. Виставці дав назву "Я - українець. Пейзажі і карикатури".

А восени 2016-го представив роботи на виставці "Мистецтво проти війни", де здебільшого виставляли свої картини воїни АТО.

Під час виступів Іван підкорював публіку потужною харизмою і віртуозною грою на гітарі.

"Без емоцій не можна. Особливо в мистецтві, інакше це буде сильно професійно. І ви перші це помітите, глядачі це помітять. Тому, забуваєш про те, що тобі потрібно за собою стежити і на сцені стаєш розкутим, у полотна, а я пишу на полотні маслом, я стаю розкутим. Якщо це карикатура, я все роблю для того, щоб теж максимально відчувати себе вільним для будь-якої творчої ситуації, щоб можна було з нічого створити який-небудь маленький шедевр", - говорив Іван у інтерв'ю rock.kiev.ua.