"Вони всі помруть": Чи варто "лінчувати" Лінчевського через онкохворих

Цей меседж від заступника в.о. голови МОЗ України Уляни Супрун Олександра Лінчевського розлютив українців.

"Щодо ефективності. Щодо нерезультативності і неекономного використання грошей. У сухому залишку - 25 відсотків пацієнтів, власне, вмирають. Тобто, кожен четвертий лікується за кордоном неефективно. Друзі, колеги! Це рак. Вони всі помруть. Вони всі помруть без варіантів. І ефективність цієї програми нуль відсотків!", - заявив Лінчевський під час розгляду звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров'я для лікування громадян України за кордоном.

"Ці проблеми, тобто ці онкологічні захворювання, які, власне вимагають трансплантації кісткового мозку, вони закінчуються смертю. Рано чи пізно. Трансплантація нирки, трансплантація серця, вона не продовжує життя невизначено довго", - сказав він.

У мережі обурені українці розповідають про рідних і знайомих людей, які вилікувалися від страшної хвороби, а також закликають чиновника піти у відставку.

У МОЗ відреагували на скандал доволі прогнозовано.

"Міністерство охорони здоров'я України стурбоване активним поширенням окремих уривків виступу заступника міністра охорони здоров'я Олександра Лінчевського, вирваних з загального контексту плідного діалогу МОЗ України з Рахунковою палатою України", - йдеться у твердженні.

Міністерство перепросило за "емоційні вислови, використані неприпустимо невдало". На брифінгу вибачився і сам винуватець скандалу.

"Поширюються фрагменти засідання Рахункової палати, котрі не відображають ані хід самого засідання, ані тим більше не відображають позицію міністерства. Мені шкода, що слова, вирвані з контексту, образили чи обурили пацієнтів, їхні родини та небайдужих громадян", - сказав Лінчевський.

ВІН ЛИШЕ ЗАХИЩАВСЯ

Зазначимо, що і наявна стенограма видається обурливою і тягне на відставку.

Лінчевський стверджує, що виділені на лікування пацієнтів з онкологією 800 млн грн могли б суттєво допомогти тисячам людей, яких лікують в Україні. Зазначену суму витрачають на терапію 100 людей в інших країнах і, наприклад, лікування 3000 людей з інфарктом у нас. "Але з іншого боку, відбирати шанс на життя у тих 100 неетично", - робить висновок Лінчевський.

Аж потім йде тирада про "всі помруть".

Текстовий варіант спічу викладено на Medicalline.

Втім, контекст спічу ширший. Раніше Рахункова палата України провела аудит ефективності використання коштів для лікування наших громадян за кордоном, і зробила висновок, що цілісна та прозора система реалізації права на дані послуги не створена.

МОЗ звинуватили в тому, що воно не ініціювало зміни до потрібних норматичних актів, а новий Порядок направлення громадян України на лікування за кордон створює лазівки для корупції. Крім того, МОЗ не забезпечило контролю за бюджетними коштами. А також - не зробило кроків для створення медико-клінічної бази для трансплантації органів в Україні.

Тож промова Лінчевського - відповідь на звинувачення.

"Міністерству закидалося неефективне чи неекономне витрачання коштів. Наша позиціє є такою, і вона висловлювалась там, що незалежно від етіології захворювання, незалежно від тяжкості, навіть якщо запропоноване лікування може лише полегшити захворювання або продовжити життя, навіть якщо біологічно це неможливо, треба використовуватися всі шанси і навіть найменшу надію", - зазначив заступник міністра на брифінгу.

Наразі у МОЗ говорять, що 75% стійкої ремісії у випадку з важкохворими, - добрий результат, але своєчасно надана допомога змогла б скоротити сумний показник у 25% смертей. Адже люди з так званої "черги смерті" та їхні близькі неодноразово пікетували органи влади з проханням допомогти: мовляв, донор є, лікарня згодна, от тільки гроші не надійшли, а чекати їх часу немає.

Втім, попри закиди Рахункової палати, які наразі розслідуватимуть НАБУ та Нацполіція, на ділі радує те, що суми на лікування важкохворих українців за кордоном таки збільшуються.

Зокрема, у 2017-му на терапію виділили понад 628 млн, а це на 62% більше, ніж у 2016-му і на 208% більше, ніж у 2015-му.

Що ж до Лінчевського, контекст здатен пояснити, але не виправдати слова заступника міністра. Якщо навіть винести за межі гуманність і коректність, зрозуміло, що людина, яка не вірить в успішність лікування, не повинна займатися його організацією. Адже який сенс ворушитися, якщо ми все одно помремо.